Угода між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про науково-технічне співробітництво

Дата підписання: 13.04.1993

Дата набуття чинності: 13.04.1993

Уряд України та Уряд Республіки Грузія, що надалі іменуються "Сторонами",

переконані в тому, що науково-технічне співробітництво є важливою складовою всього комплексу двосторонніх відносин,

визнаючи необхідність взаємодії в умовах інтернаціоналізації наукових досліджень і розробок,

враховуючи науково-технічні зв'язки між Україною та Республікою Грузія, що історично склалися,

приймаючи до уваги, що таке співробітництво сприятиме зміцненню двосторонніх відносин між обома країнами та народами, а також створить передумови для розвитку взаємовигідних торговельно-економічних зв'язків,

керуючись Договором про дружбу, співробітництво та взаємодопомогу між Україною та Республікою Грузія від 13 квітня 1993 року,

домовились про таке:

Сторони сприятимуть науково-технічному співробітництву на основі принципів рівноправності та взаємної вигоди.

Приймаючи до уваги пріоритети науково-технічної політики в обох державах, Сторони розвиватимуть співробітництво у таких напрямках:

- фундаментальні дослідження у галузі природничих наук;

- співробітництво між національними академіями;

- дослідження в галузі технічних наук і розвитку технологій;

- підготовка та стажування фахівців, науково-педагогічних кадрів, співробітництво в галузі освіти;

- стандартизація, метрологія та сертифікація;

- охорона промислової власності;

- науково-технічна інформація.

Пріоритетними напрямками спільних наукових досліджень і науково-технічного співробітництва Сторони визначають такі:

- високотемпературна надпровідність;

- мікроелектроніка та оптична електроніка;

- перспективні інформаційні технології;

- безпека населення та народногосподарських об'єктів під час виникнення природних і техногенних катастроф;

- геном людини;

- біоінженерія та біотехнологія;

- проблеми енергетики, освоєння нетрадиційних та таких, що поновлюються, джерел енергії, енергозберігаючі технології;

- дослідження, використання та охорона природних ресурсів Чорного моря;

- освоєння мінеральних ресурсів морського дна;

- комплексне використання природних ресурсів і сировини;

- екологічно чисті технології металургійних і хімічних виробництв;

- матеріалознавство (металеві, керамічні, композиційні, полімерні, ультрачисті речовини та матеріали, скломатеріали);

- технології та комбіновані методи обробки матеріалів і безконтактного контролю деталей;

- робототехніка;

- зварювання та суміжні технології, зварювальні матеріали та обладнання;

- відкриття та розробка нових рудних і нерудних родовищ;

- дослідження в галузі сільського господарства та сільської промисловості.

Співробітництво, передбачене у Статті 2, здійснюватиметься міністерствами, відомствами, національними академіями, науково-дослідними установами, вищими навчальними закладами, фірмами, науковими організаціями, товариствами, окремими вченими та фахівцями обох держав в межах їх компетенції на основі прямих угод у відповідності до національних законодавств. Загальне керівництво та координація здійснюватиметься Державним комітетом України з питань науки і технологій (українська сторона) та Комітетом з науки і техніки (грузинська сторона). Питання реалізації співробітництва, його економічні та організаційні умови, включаючи:

- фінансування співробітництва;

- відповідальність за вірогідність інформації та якість матеріалів і обладнання, які передаються один одному під час співробітництва;

- умови підготовки фахівців з вищою освітою та проходження стажировок вченими, викладачами, аспірантами й студентами;

- порядок атестації наукових і науково-педагогічних кадрів найвищої кваліфікації, нострифікація відповідних документів;

- порядок експлуатації науково-технічних об'єктів спільного використання визначатимуться організаціями, що співпрацюють, на основі окремих угод.

Співробітництво в рамках цієї Угоди може реалізуватись в таких формах:

- здійснення спільних науково-дослідних програм, проектів по створенню та освоєнню науковоємних технологій;

- формування спільних науково-дослідних колективів, лабораторій, а також інноваційних фірм і організацій, що забезпечують освоєння нових технологій;

- наукова робота у науково-дослідних установах, вищих навчальних закладах, технопарках, архівах, бібліотеках і музеях другої Сторони, включаючи спільні польові дослідження та експедиції;

- обмін науково-технічною інформацією, документацією, літературою й бібліографічними видами;

- проведення спільних семінарів, наукових конференцій і робочих зустрічей;

- обмін вченими та фахівцями;

- підвищення кваліфікації вчених і фахівців, організація стажувань,

а також в інших взаємоузгоджених формах.

З метою реалізації цієї Угоди Сторони утворять спільну Комісію з питань співробітництва у сфері науки та технологій. Для організації своєї діяльності Комісія розробляє та затверджує Регламент роботи.

Під час здійснення співробітництва на основі цієї Угоди Сторони забезпечують захист прав на промислову та інтелектуальну власність. Використання результатів спільних наукових досліджень та іншої інформації, яка отримана під час здійснення наукових досліджень, а також питання, що пов'язані з захистом об'єктів промислової власності та авторськими правами на інтелектуальну власність у відповідності до діючих у державах законодавств, узгоджуватимуться у кожному окремому випадку шляхом укладання угод, які передбачені в Статті 3 цієї Угоди.

Ця Угода не порушує прав та зобов'язань Сторін, що випливають з укладених ними інших міжнародних договорів і угод.

Ця Угода може бути змінена або доповнена при умові обопільної письмової згоди Сторін.

Ця Угода набуває чинності з дати її підписання та діє протягом десяти років. Дія Угоди автоматично продовжується на наступний десятирічний період, якщо жодна з Сторін за шість місяців до закінчення терміну дії Угоди не повідомить в письмовій формі іншу Сторону про своє бажання денонсувати Угоду.

Жодні зміни чи припинення дії цієї Угоди не порушують прав та зобов'язань, які виникли в рамках цієї Угоди до набуття чинності таких змін або до припинення дії Угоди.

Здійснено у м. Києві 13 квітня 1993 року в двох примірниках, кожний українською та грузинською мовами, причому обидва тексти мають рівну юридичну силу.