Угода між Міністерством оборони України та Генеральним штабом Збройних Сил Турецької Республіки про двостороннє співробітництво в галузі військової освіти і підготовки військ

Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил Турецької Республіки, які надалі іменуються Сторонами,

підтверджуючи свою прихильність цілям і принципам Хартії Організації Об'єднаних Націй,

грунтуючись на принципах діяльності Організації з безпеки та співробітництва в Європі, які проголошують заходи по зміцненню довір'я, співробітництва і розвитку відкритості та взаєморозуміння в галузі оборони,

визнаючи цілі та принципи спільної заяви 22 країн щодо зміцнення взаємовідносин, положення Паризької Хартії для нової Європи, а також Договору про звичайні збройні сили в Європі,

беручи до уваги положення Угоди про співробітництво в галузі військової науки, техніки і освіти, укладеної між Урядом України і Урядом Турецької Республіки 24 липня 1994 року, встановлюючи нові виміри у взаємовідносинах між країнами,

погодились про таке:

1. "Військовослужбовці" - це відповідні військовослужбовці збройних сил обох країн, які братимуть участь у заходах, обумовлених цією Угодою, включаючи військовослужбовців, які перебувають на навчанні, та військовослужбовців, які направляються з візитами.

2. "Військовослужбовці, які перебувають на навчанні" - це військовослужбовці, які направлені до військово-навчальних закладів іншої держави для здобуття освіти.

3. "Військовослужбовці, які направляються з візитом" - це військовослужбовці, яких направляє держава, здійснюючи діяльність, пов'язану із співробітництвом, визначеним цією Угодою, до військових частин та закладів іншої держави і які не підпадають під визначення пункту 2 цієї Угоди.

4. "Члени сім'ї" - це дружини та діти військовослужбовців.

5. "Сторона, що направляє" - це держава, яка направляє своїх військовослужбовців до іншої держави.

6. "Сторона, що приймає" - це держава, яка приймає військовослужбовців іншої Сторони.

7. "Командир" або "начальник" - це старший начальник штабу, частини чи закладу, де розташовуються військовослужбовці Сторони, що направляє, відповідно до чинного законодавства держави Сторони, що приймає.

8. "Старший групи (делегації)" - це старший за званням військовослужбовець, який призначається відповідно до законодавства держави Сторони, що направляє, та здійснює нагляд за діяльністю групи військовослужбовців, які направлені на навчання або для виконання короткочасних завдань.

9. "Компетентне керівництво": в Україні - це Міністерство оборони України та Посольство Турецької Республіки в Україні, у Турецькій Республіці - це начальник Генерального штабу Турецької Республіки та Посольство України в Турецькій Республіці.

10. "Компетентний суд" - це компетентні особи, які тимчасово зобов'язані розглядати порушення закону відповідно до законодавства країни перебування, а також правоохоронних органів (кримінальні та цивільні суди) обох держав.

11. "Медичне та стоматологічне обслуговування" - це медичні та стоматологічні послуги, які надаються військовослужбовцям та членам їх сімей Стороною, що приймає.

1. Сторони здійснюватимуть співробітництво в галузі військової підготовки в таких напрямках:

навчання в академіях та військово-навчальних закладах;

навчання в галузі військової медицини;

обмін військовослужбовцями на короткий термін;

взаємні візити військових делегацій;

інші напрямки за узгодженням Сторін.

2. Співробітництво в галузі військової підготовки на наступний рік планується щороку спільною українсько-турецькою комісією.

3. Дати щорічних зустрічей спільної комісії визначаються за узгодженням Сторін.

4. Пропозиції щодо навчання, які мають бути включені до щорічного плану співробітництва, направляються спільною комісією Сторонам не пізніше ніж за місяць перед зустріччю.

5. Діяльність у галузі військової підготовки і освіти військовослужбовців визначатиметься відповідними контрактами (протоколами).

6. Військовослужбовці, що направляються на навчання, відбираються Сторонами за узгодженням і згідно з можливостями Сторони, що приймає.

7. Військовослужбовці, які направляються з візитами, відбираються Сторонами за їх узгодженням.

1. Військовослужбовці, які перебувають на навчанні разом з членами сімей, повинні бути негайно повернені на батьківщину у разі екстремальних обставин, таких як внутрішнє безладдя, збройний конфлікт, війна тощо на території країни, що приймає.

2. Сторона, що направляє, має право відізвати своїх військовослужбовців з власних міркувань та без оголошення причин. Сторона, що приймає, повинна вжити всіх необхідних заходів щодо найшвидшого здійснення цього заходу.

3. Військовослужбовці не повинні брати участі у збройних конфліктах з третіми країнами або в політичній діяльності, а також не повинні залучатися до виконання обов'язків по забезпеченню внутрішнього порядку на території Сторони, що приймає.

Військовослужбовці не повинні залучатися до виконання обов'язків, не обумовлених у цій Угоді.

1. У разі смерті військовослужбовця чи одного із членів його сім'ї Сторона, що направляє, повинна прийняти рішення, чи покійний буде захоронений (кремований) на території Сторони, що приймає, чи відправлений на батьківщину.

2. У разі, коли захоронення здійснюється на території Сторони, що приймає, всі витрати, за винятком витрат на встановлення пам'ятника та доставку членів сім'ї покійного на батьківщину, несе Сторона, що приймає.

3. У разі, коли покійний перевозиться на батьківщину, Сторона, що приймає, повинна нести всі витрати, пов'язані з бальзамуванням тіла та перевезенням його на батьківщину.

1. Сторона, що направляє, повинна турбуватися про дотримання всіх фінансових та особистих прав своїх військовослужбовців та членів їх сімей.

Усі витрати на навчання та утримання військовослужбовців повинні оплачуватись Стороною, що направляє, на основі відповідних актів, підписаних у військових навчальних закладах уповноваженими представниками обох Сторін, після закінчення року навчання.

Витрати Сторони, що приймає, повинні оплачуватись у доларах США за поточним обмінним курсом Сторони, що приймає, в кінці кожного строку навчання, якщо немає інших домовленостей. У разі відкликання через надзвичайні обставини заборгованість військовослужбовців та членів їх сімей повинна сплачуватись Стороною, що направляє, на підставі рахунків, які подані Стороною, що приймає.

Витрати, пов'язані з перебуванням військовослужбовців, які навчаються, у відпустках, не повинні включатися у вартість їх навчання та підготовки; такі витрати оплачуються самими військовослужбовцями чи Стороною, що направляє.

2. Правила безкомпенсаційного обміну мають поширюватися на фінансові права військовослужбовців, які прибувають з візитами, та на надання їм послуг таким чином:

Сторона, що приймає, несе всі витрати на розміщення, проживання та харчування, забезпечує транспортом для проїзду по своїй території, а також послугами, що стосуються виконання завдань навчання, термінової медичної та стоматологічної допомоги, лікування та медичного огляду;

Сторона, що направляє, несе фінансові витрати на транспортування військовослужбовців та членів їх сімей між державами та інші витрати, крім вищезгаданих.

3. Окремі додаткові протоколи з фінансових питань, які не обумовлені у цій Угоді, повинні підписуватися Сторонами.

1. Військовослужбовці та члени їх сімей повинні дотримуватися чинних митних правил і законодавства Сторони, що приймає, під час усього перебування на її території, а також під час перетинання кордону при в'їзді (виїзді) до країни. Разом з тим, Сторона, що приймає, повинна допомагати в дотриманні військовослужбовцями та членами їх сімей іншої Сторони цих правил і законів.

2. На військовослужбовців та членів їх сімей повинні в повному обсязі поширюватися права і обов'язки, встановлені законодавством Сторони, що приймає, щодо проживання та пересування по її території іноземців.

1. Жодна зі Сторін не має права без письмової згоди Сторони, яка приймає, передавати свої права та обов'язки згідно з цією Угодою, третім фізичним або юридичним особам.

2. Сторони забезпечують охорону таємниці умов цієї Угоди, будь-якої кореспонденції та інформації, пов'язаних із її здійсненням.

У разі, коли в цій Угоді не визначені, можливо, деякі положення, включаючи питання компенсації за збитки та виконання правосуддя, то застосовуються положення Угоди про співробітництво в галузі військової науки, техніки і освіти, укладеної між Урядами України та Турецької Республіки від 24 липня 1994 року.

Сторони повинні розглядати спірні питання, які виникають при інтерпретації та виконанні цієї Угоди протягом 30 днів після надходження запиту від однієї із Сторін. Якщо під час розгляду спірні питання не узгоджені протягом 90 днів, будь-яка із Сторін може розірвати цю Угоду, повідомивши іншу Сторону не пізніше ніж за 30 днів.

Термін дії цієї Угоди складає 5 років і він залишатиметься в силі ще один рік, якщо жодна із Сторін не направить іншій Стороні письмове повідомлення про припинення дії цієї Угоди не пізніше ніж за три місяці до закінчення її дії.

За необхідністю будь-яка із Сторін може запропонувати в письмовій формі доповнення чи зміни до цієї Угоди. У такому разі обговорення цих поправок повинно початися не пізніше ніж через 30 днів після їх надходження. Якщо рішення щодо них не буде прийнято протягом 3 місяців, будь-яка із Сторін може припинити дію цієї Угоди, надіславши про це письмове повідомлення за 30 днів до бажаної дати припинення.

1. Будь-яка із Сторін може в письмовій формі запропонувати провести переговори, якщо визнає, що інша Сторона не виконує чи не здатна виконати умови цієї Угоди, і переговори повинні початися не пізніше ніж через 30 днів після повідомлення. Якщо на переговорах Сторони не дійшли згоди протягом 45 днів, то будь-яка із Сторін може припинити дію цієї Угоди, надіславши при цьому іншій Стороні письмове повідомлення за 30 днів до бажаної дати припинення.

2. Якщо дія цієї Угоди припинена, вона повинна залишатися чинною до закінчення терміну навчання військовослужбовців, які навчаються в момент припинення дії Угоди.

Ця Угода набирає чинності в день її підписання згідно з чинним законодавством країн Сторін.

Вчинено в м. Анкара, 28 січня 1997 року в двох примірниках, кожний українською, турецькою та англійською мовами, при цьому всі тексти є автентичними.

У разі розбіжностей у тлумаченні текстів перевага надається тексту англійською мовою.

(підпис)