Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації щодо реалізації на території України програми житлового будівництва для виведених з Німеччини органів управління, частин та підрозділів Західної групи військ (укр/рос)

Уряд України і Уряд Російської Федерації, ґрунтуючись на відповідних положеннях Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Федеративної Республіки Німеччина "Про деякі перехідні заходи" від 9 жовтня 1990 року, Договору між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Федеративною Республікою Німеччина "Про умови тимчасового перебування та планомірного виводу радянських військ з території Федеративної Республіки Німеччина" від 12 жовтня 1990 року, домовились про наступне:

1. В рамках реалізації спеціальної програми цивільного житлового будівництва (далі - Програма) для органів управління, частин та підрозділів Західної групи військ (далі - військ), що підлягають виводу з ФРН, розподіл обсягів будівництва виконується відповідно до їх реальної дислокації після виводу з території Німеччини. На територію України виведено в запланованому порядку 7,4% офіцерів та прапорщиків від загальної чисельності Західної групи військ. Вивід військ повністю завершено.

2. Приймається до відома, що в 1992 році закінчується будівництво житлових містечок в м. Кривому Розі на 1500 квартир та в м. Старокостянтинові на 1280 квартир загальною контрактною вартістю 430,1 млн. німецьких марок.

3. Для реалізації Програми на території України із виділених ФРН 7,8 млрд. німецьких марок на житлове будівництво для військ, що підлягають виведенню, встановлюється частка в розмірі 755 млн. німецьких марок. Ця сума включає в себе: 577,2 млн. німецьких марок (7,4% від 7,8 млрд. німецьких марок), в тому числі:

- обсяг коштів для містечок, що вже будуються, обсяг коштів на нове житлове будівництво для військ, крім того, 22,8 млн. німецьких марок на утримання організаційних структур Замовника та 150 млн. німецьких марок на будівництво домобудівного комбінату.

При цьому береться до уваги, що Українська Сторона знімає питання про будівництво домобудівного комбінату в м. Черкасах і використовує призначені для цього кошти (150 млн. німецьких марок) на будівництво житла для військовослужбовців.

Витрати коштів повинні здійснюватися через Замовника за заявками Української Сторони на:

- будівництво житлового містечка для військ на 680 квартир в м. Новоград-Волинському зі строком закінчення будівництва у 1993 році;

- будівництво житлового містечка для військ в м. Києві до 1100 квартир з приблизним строком закінчення будівництва до кінця 1993 року.

В разі залишку коштів від 755 млн. німецьких марок вони будуть реалізовані через Замовника на закупівлю технологічного устаткування і матеріалів для будівельної індустрії Міністерства оборони України.

4. Підтверджується, що Замовник, в особі Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони Російської Федерації, та його організаційні структури є правонаступником Міністерства оборони СРСР з питань реалізації житлової Програми на території України.

5. Координація діяльності Української та Російської Сторін щодо реалізації Програми буде здійснюватися відповідно до раніше погоджених рішень.

6. Процедура проведення тендера зберігається попередньою. При цьому Міністерство оборони України бере на себе зобов'язання щодо розробки за рахунок власних сил і коштів технічної частини тендерної документації з мінімально необхідними обсягами соціальної та інженерної інфраструктури.

7. Згідно зі Статтею 1 Договору між Німецьким банком КфВ та Замовником від 16 січня 1991 року питання про виділення частини валютних коштів на розвиток будівельної індустрії Міністерства оборони України розглядатиметься після підписання всіх контрактів на будівництво з урахуванням витрат на забезпечення Програми і резерву на непередбачені витрати в розмірі не більш як 7,4% від залишкових сум.

8. З підписом цієї Угоди питання про реалізацію на території України Програми житлового будівництва для виведених на її територію військ з Німеччини є повністю та остаточно врегульоване.

9. Ця Угода набуває чинності з часу її підписання.

Здійснено в м. Москві 22 грудня 1992 року у двох примірниках, кожний українською і російською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.