Угода про правову допомогу та співробітництво між Генеральною прокуратурою України та Прокуратурою Республіки Бєларусь

Генеральна прокуратура України та Прокуратура Республіки Бєларусь (далі іменуються Сторони),

- виходячи з принципу державного суверенітету,

- ґрунтуючись на загальновизнаних нормах міжнародного права,

- надаючи важливого значення зміцненню співробітництва в галузі правових відносин для забезпечення захисту прав громадян і юридичних осіб,

- керуючись принципами рівноправ'я, взаєморозуміння та взаємних інтересів,

- з метою визначення умов співробітництва та взаємних зобов'язань у діяльності прокуратур,

досягли домовленості про таке:

1.1. Правова допомога надається Сторонами у межах їхньої компетенції з питань:

- що випливають з міжнародних договорів і угод;

- правопорушень в економічній та зовнішньоекономічній діяльності;

- охорони навколишнього середовища;

- пересилки матеріалів прокурорсько-слідчої діяльності;

- порушення кримінальних справ і розслідування злочинів;

- виконання окремих доручень з кримінальних, цивільних, арбітражних і сімейних справ;

- розшуку підозрювальних, обвинувачених, безвісно зниклих осіб, а також відправлення етапом заарештованих і засуджених;

- видачі осіб, які скоїли злочини;

- розшуку викраденого майна та повернення незаконно придбаних предметів і цінностей;

- надання можливості використання архівних матеріалів, не пов'язаних з державною таємницею;

- реабілітації незаконно засуджених і репресованих осіб;

- що виникають у ході перевірки обґрунтованості вироків, які набрали законної сили, та їх виконання відносно засуджених судами держав Сторін, котрі відбувають покарання у виправно-трудових установах відповідних держав.

1.2. Сторони вважають за можливе надавати й іншу правову допомогу з питань прокурорської діяльності, а також розширювати непроцесуальне співробітництво, в тому числі обмін досвідом, надання допомоги у підвищенні кваліфікації працівників прокуратур, створення груп для координації роботи з окремих напрямків, обмін методичною, статистичною та іншою інформацією.

2.1. Під час розслідування злочинів, що мають міждержавний характер (організована злочинність, наркобізнес, тероризм, екологічні катастрофи та інші), можуть бути створені спільні слідчі групи.

2.2. Питання розслідування злочинів, що скоєні на території обох держав, а також про нагляд за слідством по цих справах вирішується за погодженням керівників Сторін.

2.3. Працівники органів прокуратури обох держав мають право бути присутніми при проведенні слідчих дій, що виконує запитувана Сторона за дорученням запитуючої Сторони.

2.4. Прокуратури повідомляють одна одну про кримінальне переслідування осіб, що виявлені на території держави однієї Сторони, але скоїли злочини на території держави іншої Сторони. Організацію розслідування таких справ визначають керівники Договірних Сторін, або їх заступники.

2.5. Сторони за взаємною домовленістю надають відомості про порушення кримінальної справи, а також про вирок, що набрав законної сили, відносно громадян держави іншої Сторони.

2.6. Прокуратури при необхідності інформують одна одну та координують дії:

- у боротьбі з окремими видами злочинів;

- з питань екологічних катастроф та стихійних лих;

- з питань охорони прав людини.

3.1. Доручення про надання правової допомоги має бути оформлене письмово та містити такі дані:

- найменування прокуратур Сторін;

- суть доручення та інформацію, необхідні для його виконання;

- прізвище, ім'я, по батькові осіб, щодо яких чиняться конкретні дії, наявні дані про їхнє місце проживання або місцезнаходження, рід занять та інші відомості, необхідні для виконання доручення.

3.2. Для виконання дій, що потребують винесення спеціальних постанов або санкцій прокурорів, ці документи та рішення приймаються відповідними прокурорами зацікавленої Сторони тільки стосовно громадян своєї держави та додаються до доручення.

Прокуратура - виконавець доручення - питання про законність та обґрунтованість вказаних документів не розглядає.

3.3. Доручення про надання правової допомоги, залежно від того, кому воно адресовано, підписується Генеральним прокурором, обласними та прирівняними до них прокурорами або їхніми заступниками і скріплюється печаткою.

3.4. У невідкладних випадках доручення можуть бути направлені телетайпом, телеграфом, факсом або іншим способом, після чого вони негайно мають бути підтверджені письмово.

4.1. Видача осіб, які скоїли злочини на території держави однієї з Сторін, та знаходяться на території держави іншої Сторони, допускається тільки у відповідності з чинним законодавством обох держав, міждержавними угодами, Конвенцією про правову допомогу та правові відносини по цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року (місто Мінськ).

4.2. Вимога про видачу особи, яка скоїла злочин, подається в письмовій формі. До неї додаються:

- оригінал постанови про арешт, що містить короткі відомості про обставини злочину, його кваліфікацію, розмір матеріальної шкоди, дані про особу обвинуваченого (дата і місце народження, громадянство, національність, місце перебування та інше);

- оригінал постанови про відправлення етапом даної особи;

- найменування населеного пункту держави, куди необхідно доставити цю особу;

- інші документи, передбачені Конвенцією та міждержавними угодами.

4.3. Одержавши вимогу про видачу, Сторона, до якої звернена вимога, негайно вживає заходів до взяття такої особи під варту, за винятком тих випадків, коли відповідно до законодавства держави Сторони видача не може мати місця.

4.4. Якщо особа, видачі якої вимагає Сторона, притягається до кримінальної відповідальності на території держави Сторони, до якої звернена вимога, то видача може бути проведена після винесення вироку чи відбуття покарання, а також у випадку помилування.

5.1. При виконанні доручень про надання правової допомоги кожна з Сторін керується законодавством своєї держави.

5.2. Допомога не надається, якщо це суперечить законодавству запитуваної Сторони.

5.3. Доручення про правову допомогу виконується не пізніше місячного строку.

5.4. Після виконання доручення Сторона, що його виконала, направляє іншій Стороні усі документи. У випадках, що перешкоджають його своєчасне виконання, пересилці у іншу прокуратуру, про це негайно повідомляється Сторона, що звернулася.

Договірні Сторони самі несуть витрати при наданні правової допомоги на їхній території, за винятком витрат, пов'язаних з проведенням експертиз.

Під час надання правової допомоги прокуратури зносяться через центральні органи або через прокурорів областей та прирівняних до них прокурорів.

З метою подальшого зміцнення співробітництва Сторони домовились не перешкоджати переходу працівників на службу в органи прокуратури іншої Сторони. Питання збереження їм стажу роботи для виплати процентної надбавки за вислугу років, присвоєння класних чинів, оплати праці, надання прав та пільг, призначення державних пенсій вирішувати згідно з законами та нормативними актами своїх держав.

У взаємовідносинах з питань надання правової допомоги Сторони застосовують свою державну мову. На прохання текст документів перекладається на російську мову. Переклад має бути завірений підписом і печаткою.

Усі питання, що виникають у зв'язку з тлумаченням та застосуванням даної Угоди, вирішують керівники прокуратур.

Ця Угода набирає чинності з дня її підписання Сторонами та оголошується наказами Генеральних прокурорів.

12.1. Угода діє протягом одного року з дня набрання нею чинності.

12.2. Термін дії Угоди вважається продовженим на такий самий строк, якщо жодна з Сторін за місяць до закінчення терміну письмово не повідомила іншу Сторону про відмову від Угоди.

12.3. За згодою обох Сторін до Угоди можуть вноситися зміни та доповнення.

12.4. У разі прийняття в державі однієї з Сторін законодавчого акта, що виключає або обмежує дію даної Угоди, про це негайно повідомляється інша Сторона.

Ця Угода складена в двох примірниках, кожний українською та білоруською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову юридичну силу.

Кожній Стороні разом із примірником цієї Угоди надається офіційний текст перекладу російською мовою.

Укладено 30 липня 1993 року в місті Мінську.