Угода між Урядом України і Урядом Турецької Республіки щодо взаємної допомоги у митних питаннях

Уряд України і Уряд Турецької Республіки (далі - Договірні Сторони),

вважаючи, що порушення митного законодавства завдають шкоди економічним і соціальним інтересам обох країн, а також їхнім законним інтересам у сфері торгівлі,

враховуючи важливість забезпечення правильного застосування мита, податків, зборів чи нарахувань на імпорт та експорт товарів, а також належного виконання вимог законодавства щодо заборон, обмежень і контролю,

будучи переконаними в тому, що зусилля в запобіганні порушенням митного законодавства і забезпеченні правильного стягнення імпортного та експортного мита, податків, зборів чи нарахувань можуть виявитися більш ефективними завдяки співробітництву митних органів,

посилаючись на Рекомендації Ради митного співробітництва (Всесвітня митна організація) про адміністративну допомогу від 5 грудня 1953 року,

домовилися про таке:

Для цілей цієї Угоди:

1. "Митне законодавство" - це положення, встановлені законодавчими актами та правилами щодо імпорту, експорту і транзиту товарів або будь-якої іншої митної процедури, які регламентують стягнення митними органами мита, податків, зборів чи нарахувань або засоби застосування заборон, обмежень і контролю.

2. "Порушення" - будь-яке порушення, а також будь-яка спроба порушення митного законодавства.

3. "Митний орган":

в Україні - Державний митний комітет України;

в Турецькій Республіці - Митна адміністрація Турецької Республіки.

4. "Запитуючий митний орган" - митний орган однієї з Договірних Сторін, що звертається із запитом про допомогу з митних питань.

5. "Запитуваний митний орган" - митний орган однієї з Договірних Сторін, який одержує запит про допомогу з митних питань.

6. "Контрольована поставка" - метод, за яким допускається вивезення, транзит чи ввезення на території Договірних Сторін незаконних партій наркотичних засобів і психотропних речовин з відома та під наглядом компетентних органів Договірних Сторін з метою виявлення осіб, причетних до незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин.

1. Договірні Сторони за участю їхніх митних органів і згідно з положеннями цієї Угоди подають одна одній взаємну допомогу;

a) з метою забезпечення належного додержання митного законодавства;

b) з метою запобігання порушенням митного законодавства, розслідування та припинення зазначених порушень.

2. Допомога за цією Угодою подається відповідно до законодавства, що діє на території запитуваної Договірної Сторони і в межах компетенції та можливостей запитуваного митного органу. У разі потреби митний орган може домовлятися про допомогу з іншими компетентними органами відповідно до законодавства, що діє на території Договірної Сторони.

1. Митні органи надають один одному по одержанні запиту усю інформацію, що може сприяти у забезпеченні правильності:

a) стягнення мита, податків, зборів чи нарахувань, що провадиться митними органами, зокрема інформацію, яка допомагає визначити митну вартість товарів та їх походження, та встановити їхню тарифну класифікацію;

b) застосування імпортних та експортних заборон і обмежень;

c) застосування національних правил походження товарів, які визнаються не у відповідності до угод, укладених однією або обома Договірними Сторонами.

2. Якщо запитуваний митний орган не має запитуваної інформації, він шукає таку інформацію згідно із законодавством, що діє на території запитуваної Договірної Сторони.

Митні органи надають один одному по одержанні запиту будь-яку інформацію, яка вказує на те, що:

a) товари, ввезені на територію однієї Договірної Сторони, були законно вивезені з території іншої Договірної Сторони;

b) товари, вивезені з території однієї Договірної Сторони, були законно ввезені на територію іншої Договірної Сторони;

c) товари, яким надано режим сприяння щодо вивезення з території однієї Договірної Сторони, були належним чином ввезені на територію іншої Договірної Сторони; при цьому розуміється, що інформація також передбачає повідомлення про будь-які засоби митного контролю, що застосовувалися до товарів.

Митний орган однієї Договірної Сторони з власної ініціативи чи на запит надає митному органу іншої Договірної Сторони всю інформацію, що може бути використана ним для виявлення порушень митного законодавства, зокрема, стосовно:

a) осіб, про яких відомо, що вони вчинили, або які підозрюються у вчиненні порушення митного законодавства, що діє на території іншої Договірної Сторони;

b) нових засобів і методів, що використовуються під час порушень митного законодавства;

c) товарів, про які відомо, що вони є об'єктами незаконного обігу;

d) транспортних засобів, про які відомо або які підозрюються в тому, що вони використовуються у ході вчинення порушень митного законодавства, що діє на території іншої Договірної Сторони;

e) способів, які використовуються для приховування партій незаконних наркотичних засобів, психотропних речовин при переміщенні їх через кордон та методів їх виявлення.

Митний орган однієї Договірної Сторони з власної ініціативи чи на запит надає митному органу іншої Договірної Сторони, протоколи, свідчення чи завірені копії документів, що містять усю наявну інформацію про дії, виявлені або заплановані, які є або вважаються такими, що становлять порушення митного законодавства, що діє на території цієї Договірної Сторони.

Оригінали справ і документів запитуються лише у випадках, коли завірених копій недостатньо. Надані оригінали підлягають поверненню одразу після використання їх іншою Договірною Стороною.

Інформація, передбачена цією Угодою, може передаватися засобами електронного зв'язку в будь-якій формі. Вся інформація, необхідна для інтерпретації чи використання матеріалів, переданих такими засобами, повинна подаватися одночасно.

Митний орган однієї Договірної Сторони у межах своєї компетенції та можливостей з власної ініціативи чи на запит митного органу іншої Договірної Сторони здійснює нагляд за:

a) переміщенням, особливо в'їздом і виїздом, по своїй території, осіб, про яких відомо, що вони порушують або підозрюються у порушенні митного законодавства, що діє на території іншої Договірної Сторони;

b) будь-якими транспортними засобами, про які відомо, що вони використовуються або підозрюються у використанні для вчинення порушення митного законодавства, що діє на території іншої Договірної Сторони;

c) переміщенням товарів на територію чи з території однієї Договірної Сторони, про яке митним органом іншої Договірної Сторони повідомлено, що воно здійснюється з порушенням законодавства чи викликає підозру щодо цього.

1. Якщо це допускається основними принципами національного законодавства Договірних Сторін, Договірні Сторони вживають необхідних заходів у межах своїх можливостей для належного застосування на міжнародному рівні на основі досягнених домовленостей чи узгоджених заходів контрольованої поставки з метою виявлення осіб, причетних до незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, та застосування до таких осіб заходів, передбачених законодавством.

2. Рішення про застосування контрольованої поставки приймається Договірними Сторонами у кожному конкретному випадку і за умови його відповідності вимогам національного законодавства Договірних Сторін може враховувати домовленості із фінансових питань і взаєморозуміння між Договірними Сторонами.

3. Незаконна партія наркотичних засобів і психотропних речовин, контрольована поставка якої погоджена компетентними органами Договірних Сторін, може бути перехоплена і переміщена через кордон у недоторканному вигляді або з їх вилученням чи заміною повністю або частково.

1. На запит митного органу однієї Договірної Сторони митний орган іншої Договірної Сторони може почати офіційне розслідування щодо дій, які суперечать чи вважаються такими, що суперечать митному законодавству, що діє на території запитуючої Договірної Сторони. Про результати такого розслідування повідомляється запитуючому митному органу.

2. Таке розслідування провадиться за законодавством, що діє на території запитуваної Договірної Сторони. Запитуваний митний орган у процесі розслідування діє так, як він діяв би для забезпечення своїх власних потреб та інтересів.

На запит судів чи компетентних установ юстиції однієї Договірної Сторони у разі порушення митного законодавства митний орган іншої Договірної Сторони може уповноважити своїх посадових осіб виступити експертами чи свідками у цих судах чи установах.

Такі посадові особи дають свідчення щодо фактів встановлених ними у справі у відповідності до якості в якій вони постають перед судами чи компетентними установами юстиції.

Запит щодо надання повноважень експертам і свідкам повинен чітко визначати суть справи і компетенцію посадових осіб, які виступають експертами чи свідками.

Запрошення посадових осіб митних органів як експертів та свідків здійснюється у відповідності до чинного законодавства Договірних Сторін.

1. Інформація, документи та інші відомості, одержані відповідно до положень цієї Угоди, не повинні використовуватися для інших цілей, ніж це зазначено в цій Угоді, без письмової згоди митного органу, що їх надав. Ця вимога не застосовується до інформації, документів та інших відомостей, пов'язаних з порушеннями, що стосуються наркотичних засобів і психотропних речовин.

2. Уся інформація, передана у будь-якій формі відповідно до положень цієї Угоди, має конфіденційний характер. На неї поширюються вимоги законодавства щодо службової таємниці і вона одержує такий же захист, який передбачено для інформації та документів такого виду законодавством, що діє на території Договірної Сторони, яка цю інформацію отримала.

3. Митні органи Договірних Сторін можуть, проте, відповідно до цілей цієї Угоди і в її межах використовувати як докази інформацію та документи, отримані згідно з цією Угодою:

a) у протоколах, повідомленнях, свідченнях та,

b) у розслідуваннях і наданих судам звинуваченнях.

Доказова сила такої інформації та документів, а також їх використання в судах визначається національним законодавством.

1. Запит про допомогу відповідно до цілей цієї Угоди, робиться у письмовій формі. До запиту додаються документи, необхідні для реалізації таких запитів. У випадках, що не терплять зволікання, можуть прийматись усні запити, але вони негайно підтверджуються у письмовій формі.

2. Запит, зроблений згідно з вимогами пункту 1 цієї статті, повинен містити таку інформацію:

a) назва митного органу, який робить запит;

b) запитувані заходи;

c) об'єкт і причина запиту;

d) закони, правила, постановляючі і розпорядчі документи та інші правові акти стосовно справи;

e) найбільш точні і вичерпні дані щодо фізичних і юридичних осіб, які є предметом розслідування;

f) короткий виклад фактів, які стосуються справи, за винятком випадків, передбачених у статті 12.

3. Запит подається державною мовою запитуваної Договірної Сторони, англійською чи іншою мовою, прийнятною для запитуваного митного органу.

4. Якщо запит не відповідає встановленій формі, можна зажадати внесення до нього змін і доповнень. При цьому не повинна порушитися послідовність виконання запобіжних заходів.

1. Якщо реалізація запиту про допомогу може заподіяти шкоду суверенітетові, громадському порядку, безпеці чи іншим суттєвим інтересам запитуваної Договірної Сторони або потягти за собою порушення промислової, комерційної чи професійної таємниці, у такій допомозі може бути відмовлено в цілому або частково.

2. Якщо запит про допомогу не може бути реалізований, запитуючий митний орган невідкладно про це повідомляється з посиланням на причини відмови і можливі наслідки виконання.

3. Якщо митний орган, що звертається з проханням, просить допомоги, яку вона сама не могла б надати, якби до неї було звернено такий запит, вона повинна зазначити цей факт у своєму запиті. В такому випадку рішення стосовно відповіді на такий запит залишається за митним органом, до якого звернено запит.

Митні органи Договірних Сторін не будуть приймати претензії щодо відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням цієї Угоди, за винятком тих витрат, що зумовлені утриманням свідків, експертів і перекладачів.

1. Виконання цієї Угоди здійснюється безпосередньо митними органами Договірних Сторін.

2. Митні органи Договірних Сторін можуть організувати безпосередній зв'язок між своїми підрозділами, що забезпечують розслідування порушень.

1. Ця Угода діє протягом невизначеного строку.

2. Ця Угода набуває чинності через 60 днів після обміну Сторонами письмовими повідомленнями по дипломатичних каналах про те, що всі процедури, необхідні для набуття Угодою чинності згідно із законодавством Договірних Сторін, виконані.

3. Ця Угода може бути денонсована кожною із Договірних Сторін. Угода втрачає чинність через шість місяців з дня отримання однією із Договірних Сторін письмового повідомлення про намір іншої Договірної Сторони припинити її дію.

Укладено в Анкарі 27 листопада 1996 року в двох оригінальних примірниках, українською, турецькою та англійською мовами, причому обидва тексти є автентичними. У разі розбіжностей щодо тлумачення положень цієї Угоди приймається за основу текст, викладений англійською мовою.