Договір між Україною і Республікою Вірменія про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання

Дата підписання: 01.03.2001

Дата ратифікації: 15.11.2001

Дата набуття чинності: 01.09.2002

Україна і Республіка Вірменія, які далі іменуються "Договірні Сторони",

- виходячи з принципів державного суверенітету, рівноправності і взаємної поваги,

- ґрунтуючись на нормах міжнародного права і бажаючи розвивати міждержавне співробітництво в галузі кримінального права,

- з огляду на те, що відбування засудженими покарання в державі, громадянами якого вони є, сприяє більш ефективному досягненню цілей виконання покарання, поверненню правопорушників до нормального життя в суспільстві,

- керуючись принципами гуманізму і поваги прав людини,

домовилися про наступне:

1. Для досягнення цілей цього Договору нижчезазначені терміни означають:

1) "держава винесення вироку" - Договірна Сторона, судом якої винесений вирок про засудження особи до покарання у вигляді позбавлення волі;

2) "держава виконання вироку" - Договірна Сторона, якій передається для подальшого відбування покарання особа, засуджена до позбавлення волі і яка є її громадянином;

3) "засуджений" - особа, засуджена судом однієї з Договірних Сторін за скоєння злочину до покарання у вигляді позбавлення волі;

4) "близькі родичі" - особи, що перебувають у родинних зв'язках: мати, батько, чоловік, дружина, діти, рідні брати і сестри, онуки, дід і бабка, усиновителі, усиновлені;

5) "законні представники" - визнані такими в порядку, встановленому законодавством кожної з Договірних Сторін;

6) "компетентні органи" - органи Договірних Сторін, що виконують рішення про передачу засуджених;

7) "центральні органи" - органи Договірних Сторін, що приймають рішення про передачу засуджених осіб:

для України: Міністерство юстиції України,

для Республіки Вірменія: Міністерство юстиції Республіки Вірменія.

2. Виконання цього Договору здійснюється через центральні органи Договірних Сторін.

3. З питань виконання цього Договору компетентні органи Договірних Сторін зносяться один з одним за дорученням своїх центральних органів.

1. Договірні Сторони зобов'язуються відповідно до умов цього Договору передавати на підставі запиту один одному засуджених, котрі відбувають покарання в місцях позбавлення волі за скоєння злочинів на території держави винесення вироку і мають громадянство іншої Договірної Сторони, для відбування покарання в державі виконання вироку.

2. Договірна Сторона, громадянином якої є засуджений, може звернутися до Договірної Сторони, судом якої винесений вирок, із проханням розглянути питання про можливість передачі засудженого.

3. Договірна Сторона, судом якої був винесений вирок, може звернутися до Договірної Сторони, громадянином якої є засуджений, із проханням розглянути питання про можливість передачі засудженого.

Підставою для порушення процедури передачі засудженого Договірній Стороні, громадянином якої він є, служить заява цієї особи чи його близьких родичів, чи його законного представника, спрямована центральному органу держави винесення вироку.

1. Рішення по запиту, що надійшов, про згоду чи відмову в передачі приймається центральним органом Договірної Сторони не пізніше місячного терміну з дня одержання документів, перелічених у пункті 1 статті 8 цього Договору. Про прийняте рішення в письмовій формі повідомляється особі, щодо якої спрямовано запит, і особі, що звернулася із заявою про передачу, якщо така є.

2. Рішення про відмову в передачі засудженого повинне бути мотивованим.

1. Засуджена особа може бути передана згідно із цим Договором при наявності наступних умов:

1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку;

2) якщо вирок набув законної сили;

3) якщо в момент одержання запиту про передачу засуджений повинен ще відбувати покарання протягом не менш шести місяців;

4) якщо на передачу згодна засуджена особа або, приймаючи до уваги його вік, фізичний чи психічний стан, законний представник засудженої особи вважає це необхідним;

5) якщо дія чи бездіяльність, за яку був винесений вирок, є злочином відповідно до законодавства держави виконання вироку;

6) якщо відшкодовані матеріальні збитки, заподіяні злочином;

7) якщо держава винесення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженої особи.

2. Посадові особи компетентних органів держави винесення вироку зобов'язані роз'яснити засудженому і його законному представнику, якщо такий є, про можливість передачі і її правові наслідки.

3. У виняткових випадках Договірні Сторони можуть погодитися на передачу засудженої особи, навіть якщо йому залишається відбувати покарання менше шести місяців чи якщо матеріальні збитки, заподіяні злочином, відшкодовані не в повному обсязі.

Передача засудженого не здійснюється, якщо:

1) не дотримані умови, зазначені в частині 1 статті 5 даного Договору;

2) покарання не може бути виконано Договірною Стороною, громадянином якої є засуджений, внаслідок закінчення строку давності кримінального переслідування по законодавству цієї Договірної Сторони;

3) запитуючою Договірною Стороною належним чином не виконані вимоги статті 8 цього Договору.

Договірні Сторони беруть на себе зобов'язання:

1) через центральні органи письмово інформувати один одного про засудження до позбавлення волі громадян іншої Договірної Сторони, а також про їхнє місцезнаходження;

2) роз'яснювати і реально забезпечувати засудженим, їхнім законним представникам чи близьким родичам можливість звертатися до центральних органів кожної з Договірних Сторін із заявою про передачу в державу, громадянами якої є засуджені.

1. Запит про передачу засудженого складається центральним органом у письмовій формі, і до нього компетентним органом держави винесення вироку додаються:

1) відомості про особу засудженого (прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження);

2) документ, що підтверджує громадянство засудженого;

3) текст статей кримінального закону, на підставі якого засуджена особа;

4) письмова заява засудженого чи у випадках, передбачених підпунктом "4" пункту 1 статті 5 цього Договору, - його законного представника про згоду на передачу;

5) копії вироку і наявних у справі рішень вищих судових органів, документів про набуття вироком законної сили;

6) документ про відбуту частину покарання та тієї частини покарання, яка підлягає подальшому відбуванню;

7) документ про виконання додаткового покарання, якщо його було призначено;

8) медичний висновок про стан здоров'я і відомості про особливості поведінки засудженого;

9) відомості про наявність матеріальних збитків і їх відшкодування;

10) копії інших документів можуть додаватися тільки за взаємною згодою компетентних органів.

2. Усі перелічені документи повинні бути підписані уповноваженою на те особою і завірені офіційною печаткою.

1. Держава винесення вироку забезпечує, щоб особа, що дає згоду на передачу відповідно до підпункту "4" пункту 1 статті 5 цього Договору, робила це добровільно і з повним розумінням правових наслідків такої згоди.

2. Держава винесення вироку надає державі виконання вироку можливість перевірити за допомогою офіційної особи, що згода на передачу засудженої особи отримана відповідно до пункту 1 цієї статті.

Місце, час і порядок передачі засудженого встановлюються компетентними органами Договірних Сторін.

Усі витрати, що пов'язані з передачею засуджених, за винятком тих, що виникли виключно на території держави винесення вироку, несе держава виконання вироку.

1. Держава виконання вироку зобов'язана забезпечити виконання вироку в повному обсязі, керуючись при цьому своїм національним законодавством.

2. Держава виконання вироку забезпечує продовження відбування покарання відповідно до свого законодавства, не погіршуючи положення засудженого. Питання, пов'язані з виконанням вироку іншою Договірною Стороною, визначаються згідно із законодавством кожної з Договірних Сторін.

3. Призначене засудженому покарання відбувається на підставі вироку суду держави винесення вироку. Суд держави виконання вироку, виходячи з винесеного вироку, приймає рішення щодо його виконання.

4. Якщо згідно із законодавством держави виконання вироку за даний злочин граничний строк позбавлення волі є меншим призначеного за вироком, суд держави виконання вироку визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений законодавством його держави за даний злочин.

5. Якщо вирок належить до двох чи більше діянь, з яких одне або кілька не визнаються злочинами в державі виконання вироку, суд цієї держави визначає, яка частина покарання застосовується щодо діяння, яке є злочином.

6. Рішення про виконання додаткового покарання приймається судом держави виконання вироку, якщо таке покарання за скоєний злочин передбачено законодавством цієї держави.

Кожна Договірна Сторона застосовує до переданого засудженого помилування або амністію на тих же умовах і в тому ж порядку, що і до осіб, засуджених її судами.

1. Переглядати вирок в частині його обґрунтованості щодо переданого засудженого правомочні тільки суди держави винесення вироку.

2. У випадку перегляду вироку держава його винесення негайно направляє державі виконання вироку засвідчену копію рішення суду, яким вирок відмінено чи змінено.

3. Якщо після передачі засудженого для відбування покарання вирок у державі винесення вироку відмінено та передбачено нове розслідування чи судовий розгляд, копія рішення про це, матеріали кримінальної справи й інші матеріали за результатами проведення необхідних процесуальних дій, що можливі за відсутності засудженого, з перекладом усіх матеріалів кримінальної справи російською мовою, направляються державі виконання вироку для здійснення кримінального переслідування за законодавством цієї держави.

4. У випадку припинення кримінальної справи за результатами додаткового розслідування на реабілітуючих підставах чи винесення судом виправдувального вироку, збиток, що заподіяно особі безпідставним притягненням до кримінальної відповідальності, відшкодовується державою винесення безпідставного вироку.

5. Якщо після передачі засудженого для відбування покарання вирок державою його винесення було змінено, копія рішення про це та інші необхідні документи направляються державі виконання вироку. Суд держави виконання вироку вирішує питання про виконання такого рішення у порядку, що передбачено статтею 12 цього Договору.

1. Щодо особи, яку передано для відбування покарання державі виконання вироку, настають такі самі правові наслідки засудження, як і щодо осіб, засуджених на території цієї держави за скоєння такого самого злочину.

2. Особа, яку передано для відбування покарання не може бути знову притягнута до кримінальної відповідальності на території держави виконання вироку за той самий злочин, у зв'язку з яким був винесений вирок, що набув законної сили.

1. Одна Договірна Сторона відповідно до свого законодавства може задовольнити прохання про транзитне перевезення засудженої особи по її території, якщо інша Договірна Сторона звертається до неї з таким проханням і якщо Договірна Сторона, яка звернулася, домовилася з третьою державою про передачу такої особи на її територію або з її території. При цьому забезпечуються необхідні умови утримання засудженого під вартою.

2. Витрати, які пов'язані зі здійсненням транзитного перевезення засудженої особи, несе Договірна Сторона, яка звернулася з проханням про таке перевезення.

Питання, що виникають при застосуванні цього Договору, вирішують центральні органи Договірних Сторін.

1. При виконанні цього Договору Договірні Сторони користуються своїми державними мовами.

2. До документів, що виконано державною мовою Договірної Сторони, додаються завірені переклади на російську мову.

Дія цього Договору поширюється і на осіб, що засуджено судами Договірних Сторін, до набуття Договором чинності.

За взаємною згодою Договірних Сторін у цей Договір можуть вноситися необхідні зміни і доповнення, що будуть оформлятися окремим протоколом, що є невід'ємною частиною цього Договору.

1. У випадку, якщо обидві Договірні Сторони є учасниками Європейської конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, Договірними Сторонами застосовуються тільки ті положення цього Договору, що доповнюють зазначену Європейську конвенцію чи сприяють застосуванню викладених у ній принципів.

2. Положення цього Договору не торкаються прав і зобов'язань Договірних Сторін, що випливають з інших міжнародних договорів, учасниками яких вони є чи можуть стати.

3. На прохання однієї з Договірних Сторін, їхні центральні органи проводять консультації з питань співвідношення даного Договору й інших міжнародних договорів із залученням, у разі потреби, представників інших державних органів Договірних Сторін.

1. Цей Договір підлягає ратифікації і набуває чинності через тридцять днів з дати обміну Договірними Сторонами ратифікаційними грамотами.

2. Договір укладається на невизначений термін.

3. Дія цього Договору припиняється по закінченні шести місяців з дати одержання однією Договірною Стороною письмового повідомлення іншої Договірної Сторони про намір припинити його дію.

Вчинено "1" березня 2001 року в м. Києві у двох примірниках, кожний українською, вірменською і російською мовами, причому всі тексти є автентичними.

У випадку виникнення розбіжностей при тлумаченні тексту цього Договору Договірні Сторони будуть звертатися до тексту, викладеного російською мовою.