• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про деякі питання застосування статей 169 та 173 Статуту залізниць

Вищий арбітражний суд України  | Розяснення від 12.10.1993 № 01-6/1104 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Вищий арбітражний суд України
  • Тип: Розяснення
  • Дата: 12.10.1993
  • Номер: 01-6/1104
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Вищий арбітражний суд України
  • Тип: Розяснення
  • Дата: 12.10.1993
  • Номер: 01-6/1104
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
Р О З'Я С Н Е Н Н Я
N 01-6/1104 від 12.10.93
м.Київ
Арбітражним судам України
( Роз'яснення втратило чинність на підставі Роз'яснення Президії Вищого господарського суду N 04-5/601 від 29.05.2002 )
Про деякі питання застосування статей 169 та 173 Статуту залізниць
При вирішенні арбітражними судами України спорів, пов'язаних з втратою, недостачею чи пошкодженням вантажів при перевозках залізницею, виникло питання про те, які документи на виконання вимог статей 169 та 173 Статуту залізниць (далі "Статут") повинні бути додані до претензії на підтвердження вартості вантажу та його оплати у разі попередньої оплати продукції. Окремі залізниці вважають, що такими документами можуть бути лише рахунок вантажовідправника чи завірена печаткою справка заявника претензії за підписом керівника і головного бухгалтера.
З метою правильного і однакового застосування чинного законодавства Президія Вищого Арбітражного Суду України вважає за необхідне дати такі роз'яснення.
Відповідно до статей 151 і 152 Статуту перевізник відповідає за несхоронну перевозку у розмірі дійсної вартості вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку знижена його вартість. При цьому вартість вантажу визначається, виходячи із загальної суми рахунку вантажовідправника, а якщо розрахунки здійснюються не через банк - на підставі іншого документу, який його замінює. Документом, що підтверджує оплату вантажоодержувачем вартості вантажу згідно з параграфом 12 розділу 38 Правил перевозок вантажів (далі "Правила") може бути документ банку чи завірена печаткою справка заявника за підписом керівника і головного бухгалтера про те, коли, кому, за яким рахунком і в якій сумі здійснена оплата вартості вантажу.
Отже, при вирішенні питання щодо додержання заявником претензії вимог статей 169 та 173 Статуту слід виходити з того, що документами, які підтверджують претензію, не обов'язково повинен бути рахунок вантажовідправника або завірена печаткою справка заявника за підписом керівника і головного бухгалтера. Такими доказами можуть бути і інші розрахунково-платіжні документи, зокрема, платіжні доручення, якщо розрахунки здійснювались шляхом попередньої оплати.
Оскільки оплачена платіжним дорученням сума не завжди складає дійсну вартість вантажу, відповідно до параграфу 8 розділу 38 Правил до претензійної заяви про недостачу вантажу повинен бути доданий розрахунок суми претензії.
Таким чином, якщо розрахунки за продукцію здійснювались шляхом попередньої оплати, залізниця не має права залишати претензію без розгляду тільки на тій підставі, що до претензійної заяви не доданий рахунок вантажовідправника чи справка за підписом керівника і головного бухгалтера.