У Х В А Л А
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Козлова Сергія Геннадійовича щодо офіційного тлумачення частини сьомої статті 43 Конституції України від 28 червня 1996 року, частини третьої статті 56 Конституції (Основного Закону) України від 20 квітня 1978 року, статті 440-1 Цивільного кодексу України, статті 265 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 статті 1 та статті 131 Основ цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік від 31 травня 1991 року у зв'язку з Постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12 вересня 1991 року
| м. Київ, 21 жовтня 1997 року N 50-з vd971021 vn50-з | Справа N 018/2077-97 |
Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:
Тимченка Івана Артемовича - головуючий,
Євграфова Павла Борисовича,
Корнієнка Миколи Івановича,
Костицького Михайла Васильовича,
Малинникової Людмили Федорівни,
Мартиненка Петра Федоровича,
Мироненка Олександра Миколайовича,
Німченка Василя Івановича,
Розенка Віталія Івановича,
Савенка Миколи Дмитровича,
Селівона Миколи Федосовича,
Тихого Володимира Павловича,
Яценка Станіслава Сергійовича
розглянув питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Козлова Сергія Геннадійовича.
Заслухавши суддю-доповідача Євграфова Павла Борисовича та вивчивши матеріали справи, Конституційний Суд України
установив:
1. До Конституційного Суду України надійшло конституційне звернення громадянина Козлова С.Г. про офіційне тлумачення частини сьомої статті 43 Конституції України від 28 червня 1996 року, частини третьої статті 56 Конституції (Основного Закону) України від 20 квітня 1978 року, статті 440-1 Цивільного кодексу України, статті 265 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 статті 1 та статті 131 Основ цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік від 31 травня 1991 року у зв'язку з Постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12 вересня 1991 року.
2. Підставою для конституційного звернення, як зазначає Козлов С.Г., стали рішення судів загальної юрисдикції у справі за позовом про відшкодування моральної шкоди за несвоєчасну виплату йому заробітної плати.
3. Як вбачається з матеріалів конституційного звернення, Козлов С.Г. у січні 1994 року звернувся до Нахімовського районного суду міста Севастополя з позовом про відшкодування відповідно до статті 131 Основ цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік та статті 440-1 Цивільного кодексу України моральної шкоди, заподіяної автору звернення, на його думку, несвоєчасною виплатою заробітної плати військовою частиною 31060, де працював на той час Козлов С.Г. Ухвалою цього ж суду від 14 жовтня 1994 року справу було залишено без розгляду на підставі того, що не було дотримано досудового порядку розгляду справи, встановленого статтею 224 Кодексу законів про працю України.
Постановою президії Севастопольського міського суду від 8 вересня 1995 року ухвала Нахімовського районного суду від 14 жовтня 1994 року була скасована, а справа провадженням закрита за непідвідомчістю.
Таку ж позицію в цьому питанні зайняли Верховний Суд України і Генеральна прокуратура України.
Не погоджуючись з висновком судів загальної юрисдикції і органів прокуратури України, Козлов С.Г. у своєму зверненні порушує питання щодо законності прийнятих судових рішень у його справі, які відповідно до статті 14 Закону України "Про Конституційний Суд України" до повноважень Конституційного Суду України не належать.
4. Колегія суддів Конституційного Суду України з конституційних подань та звернень 16 вересня 1997 року своєю процесуальною ухвалою відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Козлова С.Г.
5. Відповідно до статті 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами та іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав та свобод.
У зверненні громадянина Козлова С.Г. відсутні конкретні дані про те, що частина сьома статті 43 Конституції України, стаття 440-1 Цивільного кодексу України, стаття 265 Кодексу законів про працю України, частина третя статті 11 Цивільного процесуального кодексу України застосовуються судами, іншими органами державної влади та їх посадовими особами неоднозначне.
Що ж до офіційного тлумачення пункту 3 статті 1 та статті 131 Основ цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік (з припиненням існування Союзу РСР не набули чинності) у зв'язку з Постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12 вересня 1991 року, а також частини 3 статті 56 Конституції (Основного Закону) України від 20 квітня 1978 року (28 червня 1996 року втратила чинність), то згідно з пунктом 2 статті 150 Конституції України, пунктом 4 статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" ці питання до повноважень Конституційного Суду України не належать.
6. Таким чином, у зв'язку з відсутністю неоднозначного застосування частини сьомої статті 43 Конституції України, статті 440-1 Цивільного кодексу України, статті 265 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України судами загальної юрисдикції, іншими органами державної влади, що є обов'язковою умовою для конституційного звернення, підстав для відкриття конституційного провадження за зверненням громадянина Козлова С.Г. немає.
На підставі викладеного та керуючись статтями 147, 150, пунктом 1 розділу XV Конституції України, статтями 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України
ухвалив:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Козлова Сергія Геннадійовича про офіційне тлумачення частини сьомої статті 43 Конституції України від 28 червня 1996 року, частини третьої статті 56 Конституції (Основного Закону) України від 20 квітня 1978 року, статті 440-1 Цивільного кодексу України, статті 265 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 статті 1 та статті 131 Основ цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік від 31 травня 1991 року на підставі пунктів 2 та 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України і Законом України "Про Конституційний Суд України", а також непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у зверненні.
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскаржена.
| КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ |