У Х В А Л А
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням групи народних депутатів України про визнання неконституційними Постанови Верховної Ради України від 10 квітня 1992 року "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України", Постанови Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", Постанови Верховної Ради України від 1 листопада 1996 року "Про проект Постанови Верховної Ради України про тлумачення Постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" та Розпорядження Президента України від 24 травня 1996 року N 123 "Про заходи щодо майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР"
| м. Київ, 14 жовтня 1997 року N 45-з vd971014 vn45-з | Справа N 3/1130-97 |
Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:
Тимченка Івана Артемовича - головуючий,
Вознюка Володимира Денисовича,
Євграфова Павла Борисовича,
Козюбри Миколи Івановича,
Корнієнка Миколи Івановича,
Костицького Михайла Васильовича,
Малинникової Людмили Федорівни,
Мартиненка Петра Федоровича,
Мироненка Олександра Миколайовича,
Німченка Василя Івановича,
Розенка Віталія Івановича,
Савенка Миколи Дмитровича,
Селівона Миколи Федосовича,
Скоморохи Віктора Єгоровича,
Тихого Володимира Павловича,
Чубар Людмили Пантеліївни,
Яценка Станіслава Сергійовича
розглянув питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням групи народних депутатів України.
Заслухавши суддю-доповідача Селівона Миколу Федосовича та вивчивши матеріали справи, Конституційний Суд України
установив:
1. 17 березня 1997 року до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 46 народних депутатів України про визнання неконституційними Постанови Верховної Ради України від 10 квітня 1992 року "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України", Постанови Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", Постанови Верховної Ради України від 1 листопада 1996 року "Про проект Постанови Верховної Ради України про тлумачення Постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" та Розпорядження Президента України від 24 травня 1996 року N 123 "Про заходи щодо майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР".
2. У процесі підготовки матеріалів справи до розгляду від народних депутатів України Б. Олійника, С. Ніколаєнка, В. Верхогляда, А. Головка, підписи яких зазначені під конституційним поданням, надійшли листи на адресу Конституційного Суду України. Зокрема, Б. Олійник повідомив, що з текстом конституційного подання від 17 березня 1997 року він не знайомий і це подання не підписував. С. Ніколаєнко зазначає, що його підпис під конституційним поданням від 17 березня 1997 року використаний під текстом, який не відповідає початковому (первинному) значенню.
В. Верхогляд і А. Головко довели до відома Конституційного Суду України, що підписали лише конституційне подання від 24 лютого 1997 року і просять вважати недійсними їхні підписи під іншими конституційними поданнями щодо питань, порушених у зазначеному конституційному поданні.
Конституційний Суд України такі дії народних депутатів України не визнає як відкликання ними своїх підписів і вважає, що під конституційним поданням від 17 березня 1997 року підписались лише 42 народні депутати України, тоді як відповідно до статті 150 Конституції України та статті 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" суб'єктом права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом України є не менш як 45 народних депутатів України.
Колегія суддів Конституційного Суду України з конституційних звернень прийняла ухвалу від 16 вересня 1997 року про відмову з цих підстав у відкритті провадження у справі за конституційним поданням групи народних депутатів України.
Враховуючи наведене і керуючись статтею 150 Конституції України, статтею 40, пунктом 1 статті 45 і статтею 50 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України
ухвалив:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням групи (42) народних депутатів України про визнання неконституційними Постанови Верховної Ради України від 10 квітня 1992 року "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України", Постанови Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", Постанови Верховної Ради України від 1 листопада 1996 року "Про проект Постанови Верховної Ради України про тлумачення Постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" та Розпорядження Президента України від 24 травня 1996 року N 123 "Про заходи щодо майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" - за відсутністю у 42 народних депутатів України права на конституційне подання.
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскаржена.
| КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ |