Про подання Голови Верховного Суду України з приводу звернення Президента України щодо невідповідності деяких положень Тимчасового регламенту Пленуму Верховного Суду України Конституції та чинному законодавству України

Пленум Верховного Суду України за участю Міністра юстиції України С.Р.Станік, заступника Генерального прокурора України І.В.Вернидубова, розглянувши подання Голови Верховного Суду України з приводу звернення Президента України щодо невідповідності деяких положень Тимчасового регламенту Пленуму Верховного Суду України Конституції та чинному законодавству України, установив:

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 січня 1998 р. N 2 затверджено Тимчасовий регламент Пленуму Верховного Суду України, яким визначаються порядок скликання Пленуму, проведення його засідань, вирішення питань, що належать до повноважень Пленуму відповідно до чинного законодавства, а також окремих питань внутрішньої діяльності Верховного Суду України та інших судів загальної юрисдикції.

Відповідно до положень Тимчасового регламенту Пленум Верховного Суду України постановами від 27 лютого 1998 р. обрав ряд суддів на адміністративні посади в обласних судах, призначив суддів членами президій деяких обласних судів, а також прийняв постанову про переведення судді з одного обласного суду до іншого.

Президент України звернувся до Голови Верховного Суду України з листом, де наголосив, що пункти 13, 14 і 15 параграфа 3, параграфи 21, 22, 23 та 24 Тимчасового регламенту, які встановлюють порядок обрання суддів обласних судів на адміністративні посади в судах, затвердження кількісного та персонального складу президій цих судів, переведення суддів до інших судів, та постанови Пленуму від 27 лютого 1998 р., якими суддів обрано на адміністративні посади, призначено членами президій обласних судів та переведено з одного суду до іншого, суперечать статтям 6, 19, п.4 ст.92, статтям 130, 147, 150 Конституції і законам України "Про судоустрій" та "Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України", а тому мають бути скасовані.

На думку Президента України, не відповідає Конституції України і підлягає приведенню у відповідність до неї п.2 параграфа 3 Тимчасового регламенту щодо надання Пленуму Верховного Суду України права давати судам керівні роз'яснення з питань застосування законодавства.

Голова Верховного Суду України звернувся до Пленуму Верховного Суду з поданням, у якому зазначає, що згідно зі ст.45 Закону України "Про судоустрій" названі положення Тимчасового регламенту можуть бути оцінені з точки зору відповідності чинному законодавству й Конституції України лише Пленумом Верховного Суду України, і просить розглянути питання, порушені Президентом України у зверненні.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України В.Р.Мойсика, виступ Міністра юстиції С.Р.Станік, яка оголосила звернення Президента України й підтримала його думку, прокурора І.В.Вернидубова про можливість призупинення дії Тимчасового регламенту, обговоривши доводи, викладені у зверненні Президента, Пленум Верховного Суду України вважає, що постанова Пленуму від 23 січня 1998 р. N 2 і затверджений нею Тимчасовий регламент, а також постанови Пленуму від 27 лютого 1998 р., якими суддів обрано на адміністративні посади, призначено членами президій обласних судів та переведено з одного суду до іншого, відповідають положенням Конституції й чинному законодавству України.

Конституційною підставою для прийняття Тимчасового регламенту Пленуму Верховного Суду України є насамперед положення ст. 130 Конституції України.

Не заперечується право Пленуму Верховного Суду України приймати регламент і у зверненні Президента України.

Твердження про те, що Пленум Верховного Суду України не вправі здійснювати адміністративні, несудові, функції в межах та в порядку, що визначені Тимчасовим регламентом, не грунтуються на положеннях Конституції України й чинного законодавства.

Положення статей 6 і 19 Конституції України зобов'язують органи законодавчої, виконавчої і судової влади здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією межах, на підставі й у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У точній відповідності з вимогами цих статей та статей 128, 130 Конституції України в Тимчасовому регламенті Пленуму Верховного Суду України визначено обсяг і порядок здійснення повноважень найвищого судового органу при виконанні ним адміністративних функцій. Це стосується обрання суддів Верховного Суду України та обласних судів на адміністративні посади, визначення кількісного й персонального складу президій обласних судів, переведення суддів до інших судів тощо.

Викладене у зверненні Президента України твердження про те, що Тимчасовим регламентом Пленумові Верховного Суду України передано функції інших органів влади, не грунтуються на законі.

Межі повноважень органів державної влади, в тому числі щодо судів, визначаються тільки Конституцією України. До повноважень Верховної Ради України відповідно до статей 85, 128 Конституції України належить обрання суддів безстроково. До повноважень Президента України згідно зі статтями 106 і 128 Конституції України належить утворення судів у визначеному законом порядку та перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років. Повноважень Кабінету Міністрів України щодо судів загальної юрисдикції Конституцією України не визначено.

Таким чином, ні законодавчій, ні виконавчій владі Конституцією України не надано повноважень вирішувати питання внутрішньої діяльності судів, якими й є питання про обрання суддів на адміністративні посади, призначення членів президій обласних судів і переведення суддів з одного суду до іншого.

Надання Тимчасовим регламентом цих та інших повноважень Пленумові Верховного Суду України повністю відповідає і визначеному Конституцією України принципові поділу державної влади на законодавчу, виконавчу й судову.

Відповідно до ст.130 Конституції України для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування. Окремі повноваження останнього, в тому числі й ті, про які йдеться в параграфах 3, 22, 23 Тимчасового регламенту, передано Радою суддів України Пленуму Верховного Суду України, який до прийняття Конституції України на підставі чинного Закону України "Про судоустрій" вже призначав суддів на адміністративні посади заступників голів судових колегій і секретаря Пленуму Верховного Суду України.

Право Пленуму Верховного Суду України обирати суддів на адміністративні посади закріплено й у ст.128 Конституції України, якою передбачено обрання ним Голови Верховного Суду України.

Оскільки інші органи державної влади за Конституцією України не наділені повноваженнями щодо обрання суддів на адміністративні посади в судах, а Конституцією України та чинним законодавством такі повноваження надано Пленуму Верховного Суду України, то не можна погодитися з твердженням у зверненні Президента України про те, що такі повноваження Пленуму є присвоєнням функцій інших органів державної влади.

Порядок обрання суддів на адміністративні посади в судах визначається Конституцією України (статті 128 і 148), законами України "Про судоустрій", "Про органи суддівського самоврядування" та "Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України". Тимчасовим регламентом передбачено лише процедуру реалізації передбаченого законодавством порядку обрання суддів на адміністративні посади, а не дано тлумачення норм Конституції України, як зазначено у зверненні.

Визначення кількісного та персонального складу президій обласних судів відповідно до ст.32 Закону України "Про судоустрій" здійснювалося Президією Верховної Ради України, функціонування якої Конституцією України не передбачено.

Віднесення Тимчасовим регламентом цього питання внутрішньої діяльності судів до повноважень Пленуму Верховного Суду України, так само як і переведення ним суддів, призначених уперше чи обраних безстроково, до інших судів, повністю відповідає положенням ст.130 Конституції України.

Не грунтується на чинному законодавстві й твердження у зверненні Президента України про те, що є незаконними і такими, що суперечать Конституції України, положення п.2 параграфа 3 Тимчасового регламенту, згідно з якими Пленум Верховного Суду України має право давати керівні роз'яснення загальним судам з питань застосування законодавства.

Зазначені положення Тимчасового регламенту повністю відповідають п.2 ст.45 Закону України "Про судоустрій", яким Пленуму Верховного Суду України надано право давати судам керівні роз'яснення з питань застосування законодавства. При приведенні чинного законодавства у відповідність до вимог нової Конституції України можуть бути змінені й відповідні положення Закону України "Про судоустрій".

Пленум Верховного Суду України в постанові від 1 листопада 1996 р. N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" звернув увагу судів на те, що законодавство України, а також керівні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України щодо застосування чинного законодавства, дані до введення в дію Конституції України, можуть застосовуватися при розгляді справ у частині, що не суперечить Конституції.

Таким чином, наведені у зверненні Президента України доводи про невідповідність Конституції України пунктів 2, 10, 13-15 параграфа 3, параграфів 21-24 Тимчасового регламенту Пленуму Верховного Суду України та постанов Пленуму від 27 лютого 1998 р., якими суддів обрано на адміністративні посади, призначено членами президій обласних судів та переведено з одного суду до іншого, не можна визнати обгрунтованими. Ці положення Тимчасового регламенту відповідають нормам Конституції та чинному законодавству України, а тому скасуванню не підлягають.

Пленум Верховного Суду України відзначає, що завдяки вирішенню організаційних питань у порядку, передбаченому Тимчасовим регламентом Пленуму Верховного Суду України, вдалося стабілізувати обстановку, яка склалась у зв'язку з тривалим необранням суддів на адміністративні посади й несвоєчасним формуванням складів президій окремих судів, та забезпечити нормальне здійснення правосуддя.

Разом з тим, враховуючи, що до Верховної Ради України направлено проекти ряду законів щодо судоустрою, судочинства, статусу суддів, у тому числі Закону "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій", який було включено до порядку денного сесії Верховної Ради України і в якому пропонується обирати суддів на адміністративні посади в обласних судах та призначати їх членами президій цих судів у такому самому порядку, який передбачено Тимчасовим регламентом, Пленум вважає за можливе призупинити дію Тимчасового регламенту в цій частині та доручити керівництву Верховного Суду України вжити додаткових заходів до ініціювання позачергового термінового розгляду цього законопроекту Верховною Радою України.

Враховуючи наведене та керуючись параграфами 3, 7, 17 Тимчасового регламенту, Пленум Верховного Суду України постановляє:

Визнати, що пункти 2, 10, 13, 14 і 15 параграфа 3, параграфи 21, 22, 23 і 24 Тимчасового регламенту Пленуму Верховного Суду України відповідають Конституції та чинному законодавству України.

Дію цих положень Тимчасового регламенту призупинити.

Голові Верховного Суду України вжити додаткових заходів до ініціювання позачергового термінового розгляду проекту Закону "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій" Верховною Радою України.