Про деякі питання практики застосування статті 12 Закону України "Про плату за землю" щодо сплати земельного податку санаторіями

У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань щодо застосування статті 12 Закону України "Про плату за землю" у частині сплати земельного податку санаторіями президія Вищого господарського суду України вважає за необхідне надати господарським судам України такі рекомендації.

Порядок обчислення і сплати земельного податку, визначення суб'єктів плати за землю врегульовано спеціальним законом, яким є Закон України "Про плату за землю".

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 12 названого Закону від земельного податку звільняються, зокрема, вітчизняні заклади охорони здоров'я. Водночас пунктом 3 частини першої цієї ж статті передбачено, що від земельного податку звільняються спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих згідно із списком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.10.98 N 289 затверджено Перелік спеціалізованих санаторіїв з реабілітації хворих, які відповідно до Закону України "Про плату за землю" звільняються від сплати земельного податку.

Таким чином, у вирішенні спорів, пов'язаних із сплатою земельного податку санаторіями, господарським судам слід виходити з того, що від такого податку звільняються лише ті з них, які зазначені у пункті 3 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю" та включені до зазначеного Переліку.