• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про визнання незаконним розпорядження та наказу, скасування державної реєстрації наказу

Спеціалізовані суди | Ухвала від 28.02.2012 № 2а-3026/11/2670
Реквізити
  • Видавник: Спеціалізовані суди
  • Тип: Ухвала
  • Дата: 28.02.2012
  • Номер: 2а-3026/11/2670
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Спеціалізовані суди
  • Тип: Ухвала
  • Дата: 28.02.2012
  • Номер: 2а-3026/11/2670
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
28.02.2012 р.Справа N 2а-3026/11/2670
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бабенка К. А., суддів - Мельничука В. П., Федотова І. В., секретаря - Сабадін О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міжнародного жіночого правозахисного центру "Ла Страда Україна" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2011 року за адміністративним позовом Міжнародного жіночого правозахисного центру "Ла Страда Україна" до: Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України (за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, - Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства оборони України), про визнання незаконним розпорядження та наказу, скасування державної реєстрації наказу,
встановив:
від 16 червня 2011 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся представників осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про проведення експерименту з підготовки фахівців для Міністерства внутрішніх справ" від 29 грудня 2010 року N 2355-р (далі - Розпорядження N 2355-р) прийнято пропозицію Міністерства внутрішніх справ України щодо проведення у 2011 році експерименту з організації набору осіб до вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України та їх подальшого навчання за програмою підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра за схемою "курсант-військовослужбовець-курсант" (далі - експеримент).
Відповідно до частин першої та третьої ст. 50 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 7 жовтня 2010 року N 2591-VI (далі - Закон N 2591-VI) Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.
Згідно із частинами першою та другою ст. 21 Закону N 2591-VI Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, додержання прав і свобод людини та громадянина. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади підзвітні та підконтрольні Кабінету Міністрів України.
В зв'язку з вищезазначеним колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване Розпорядження направлено на вирішення організаційно-розпорядчих питань, спрямування і координацію роботи міністерств, є актом організаційно-правового характеру і не впливає на права та інтереси Позивача.
Посилання представника Позивача на те, що наказ Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Порядку відбору кандидатів на навчання до вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України" від 1 грудня 2010 року N 590 (далі - Наказ N 590) прийнято на підставі Розпорядження N 2355-р не відповідає матеріалам справи, тому, як вбачається з дати прийняття оскаржуваних актів, Розпорядження N 2355-р прийнято пізніше Наказу N 590, в зв'язку з чим, вони між собою не є пов'язаними.
Крім того, як зазначено в преамбулі наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства оборони України "Про затвердження Порядку проведення експерименту з підготовки фахівців для Міністерства внутрішніх справ" від 19 травня 2011 року N 77/462/263, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2011 року за N 712/19450, його прийнято на підставі Розпорядження N 2355-р. Саме в цьому Наказі і визначено поняття "курсант військовослужбовець курсант", проте відповідно до п. 1.5 Порядку проведення експерименту з підготовки фахівців для Міністерства внутрішніх справ (далі - Порядок) курсанти з числа осіб жіночої статі проходять навчання за експериментальною програмою на загальних підставах без призову на строкову військову службу.
Наказом N 590 встановлено вимоги до рівня освіти та віку кандидатів на навчання у вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням, проте поняття "курсант військовослужбовець курсант" в ньому не визначено.
Відповідно до частин першої та четвертої ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року N 2232-XII (далі - Закон N 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Види військової служби: строкова військова служба; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Згідно із частиною першою ст. 20 Закону N 2232-XII на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби, зокрема, військовозобов'язані, а також жінки, які не мають військових звань офіцерського складу, з відповідною освітою та спеціальною підготовкою віком від 18 до 40 років - на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу.
Щодо посилання представника Позивача на нормативні документи, якими обумовлено укладення контракту на проходження військової служби особами жіночої статті на трирічний строк, колегія суддів зазначає, що Законом N 2232-XII не передбачено укладення із зазначеними особами контракту на будь-який конкретний термін.
Військову службу на контрактній основі проходити жінкам не заборонено, тобто, вони мають право бути військовослужбовцями, курсантами, тому, колегія суддів дійшла висновку, що в понятті "курсант військовослужбовець курсант" ґендерна дискримінація відсутня.
Крім того, самим представником Позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції надано інформацію щодо кількості осіб, зарахованих на денну форму навчання за державним замовленням до вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ у період з 2009 року по 2011 рік, з якої вбачається, що до вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України прийнято в 2009 році жінок 923, чоловіків 3024, в 2010 році жінок 813, чоловіків 3003, в 2011 році жінок 55, чоловіків 1509, тобто, жінки у 2011 році не втрачали права навчатись у навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України.
Що стосується посилання представника Позивача на те, що ним прийнято на посаду консультанта Національної гарячої лінії (консультант психологічно педагогічної консультації) гр. ОСОБА_3, яка закінчила у 2011 році Кловський ліцей N 77 Печерського району м. Києва, права та інтереси якої порушено оскаржуваними актами, колегія суддів зазначає наступне.
Гр. ОСОБА_3 прийнято наказом Позивача від 31 травня 2011 року N 14 з 1 червня 2011 року, а адміністративний позов подано 2 березня 2011 року, тобто до прийняття зазначеної особи на посаду.
Крім того, Позивачем не надано жодного доказу того, що зазначена особа мала намір навчатись у навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу Міжнародного жіночого правозахисного центру "Ла Страда Україна" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалу складено у повному обсязі 05.03.2012 року.
Головуючий, суддяК. А Бабенко
Судді:В. П. Мельничук
І. В. Федотов