Про визнання незаконним звільнення, скасування постанови Кабінету Міністрів України, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Кабінету Міністрів України справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства транспорту і зв'язку України, Державної адміністрації залізничного транспорту України (далі - Укрзалізниця) про визнання незаконним звільнення, скасування постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2006 року № 1291, скасування наказу про припинення трудового договору від 10 жовтня 2006 року № 893/ос, про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,

У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що його звільнення є незаконним, оскільки, займаючи посаду заступника Генерального директора Укрзалізниці, він виконував усі покладені на нього обов'язки. Водночас оспорювана постанова Кабінету Міністрів України, на підставі якої ОСОБА_1 звільнили із займаної посади, була прийнята в період перебування останнього на лікарняному.

Печерський районний суд м. Києва постановою від 31 січня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2007 року, в задоволенні позову відмовив. При цьому суди виходили з того, що звільнення позивача здійснено відповідно до законодавства, тому його охоронювані законом права та інтереси не порушені.

Вищий адміністративний суд України постановою від 24 жовтня 2007 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасував, позов задовольнив. При цьому суд виходив з того, що ОСОБА_1 як заступником Генерального директора Укрзалізниці не було вчинено одноразового грубого порушення трудових обов'язків, оскільки він відповідав за здійснення координації експлуатаційної діяльності залізниць, організацію вантажної та комерційної роботи, створення багатопрофільної сфери послуг при перевезенні вантажів, а також очолював Тарифну комісію Укрзалізниці, яка у межах своїх повноважень і прийняла рішення про надання пільгового тарифу на перевезення вантажу експедиторській організації - Товариству з обмеженою відповідальністю "Т-Транс".

У скарзі Кабінету Міністрів України до Верховного Суду України порушено питання про скасування зазначеної постанови Вищого адміністративного суду у зв'язку з неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права, а саме статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Відповідно до статті 47 Закону України від 7 лютого 2002 року № 3018-III "Про судоустрій України" Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції, який здійснює правосуддя та забезпечує однакове застосування законодавства всіма цими судами.

Згідно з частиною 1 статті 243 КАС Верховний Суд України задовольняє скаргу в разі виявлення неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, не виявила зазначеного порушення закону.

Частиною 1 статті 244 КАС встановлено, що Верховний Суд України відмовляє в задоволенні скарги, якщо обставини, які стали підставою для провадження за винятковими обставинами, не підтвердилися.

Керуючись статтями 241- 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

Скаргу Кабінету Міністрів України залишити без задоволення.

Постанову Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2007 року залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.