• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України N 214-р від 23 квітня 2007 року

Спеціалізовані суди | Постанова від 13.02.2008 № 5/351
Реквізити
  • Видавник: Спеціалізовані суди
  • Тип: Постанова
  • Дата: 13.02.2008
  • Номер: 5/351
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Спеціалізовані суди
  • Тип: Постанова
  • Дата: 13.02.2008
  • Номер: 5/351
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
П О С Т А Н О В А
13.02.2008 N 5/351
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Кочана В.М., суддів: Келеберди В.І., Ковзеля П.О., секретаря судового засідання Стріхи В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про визнання протиправними та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.04.2007 р. N 214-р, наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, поновлення на посаді, В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи з вимогами про визнання протиправними та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.04.2007 р. N 214-р, наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та поновлення позивача на посаді.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та пояснили наступне.
23.04.2007 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України N 214-р позивача звільнено з посади заступника начальника Державного департаменту пожежної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Згідно з цим розпорядженням та відповідно до п. 40 Положення про проходження служби рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, наказом N 167 Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи я зарахований у розпорядження Міністра.
Підставою для винесення розпорядження Кабінету Міністрів України стала заява від імені позивача про звільнення з посади за власним бажанням.
Позивач стверджував, що таку заяву він не писав і не давав своєї згоди на звільнення. З 27.12.2006 р. по 19.01.2007 р. перебував на лікуванні у клінічній лікарні "Феофанія" ДУС, а потім на лікарняному по 21.04.2007 р. і не міг писати такої заяви.
Представники Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в судове засідання не з'явилися, подали клопотання про розгляд справи у їх відсутності. У письмових поясненнях Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій зазначено, що в ході перевірки встановлено, що рапорт від імені ОСОБА_1 був написаний не ним особисто і не ним особисто поданий до департаменту кадрової політики МНС України.
Перевіркою встановлено також, що ОСОБА_1 з 27.12.2006 р. по 19.01.2007 р. перебував на лікуванні в клінічній лікарні "Феофанія" ДУС, а потім на амбулаторному лікуванні до 21.04.2007 р. Чи був ОСОБА_1 особисто ознайомлений з розпорядженням Кабінету Міністру України про його звільнення з посади попереднім керівництвом Держпожбезпеки на час проведення перевірки не відомо.
Разом з тим Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи погодилося з позовними вимогами позивача.
Представник Кабінету Міністрів України проти задоволення позовних вимог заперечив. В своїх поясненнях зазначив, що приймаючи оскаржуване розпорядження Кабінет Міністрів України діяв на підставі в межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Доводи позивача щодо порушень МНС порядку підготовки документів про звільнення та неознайомлення позивача з наказом про звільнення з посади не відносяться до повноважень Кабінету Міністрів України.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 30.11.2005 р. постановою Кабінету Міністрів України N 1138 був призначений на посаду заступника начальника Державного департаменту пожежної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
23.04.2007 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України N 214-р позивача звільнено з посади заступника начальника Державного департаменту пожежної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Згідно з цим розпорядженням та відповідно до п. 40 Положення про проходження служби рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, наказом N 167 Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи позивач зарахований у розпорядження Міністра.
Як встановлено в судовому засіданні. підставою для винесення розпорядження Кабінету Міністрів України стала заява від імені позивача про звільнення з посади за власним бажанням. Однак, як стверджує позивач, таку заяву він не писав і не давав своєї згоди на звільнення.
Судом встановлено, що 27.12.2006 р. по 19.01.2007 р. позивач перебував на лікуванні у клінічній лікарні "Феофанія" ДУС, а потім на лікарняному по 21.04.2007 р.
Заява про звільнення була датована 28.12.2006 р., тобто під час перебування позивача на лікарняному.
З розпорядженням Кабінету Міністрів України та наказом Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи позивача не ознайомлено, чим порушено вимоги ст. 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", де передбачено, що зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
Відповідачами не надано доказів того, що зміст наказу доводився до відома позивача під підпис, а також відсутні докази виявлених порушень службової дисципліни та фактів неналежного виконання позивачем своїх обов'язків.
Відповідно до Положення про Державний департамент пожежної безпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. N 500, державний департамент пожежної безпеки - це урядовий орган державного управління, який діє у складі МНС і йому підпорядковується.
Згідно з п. 9 даного Положення начальник Держпожбезпеки має чотирьох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, погодженим з начальником Держпожбезпеки.
Відповідно до ст. 116 Конституції України, п. 3 ч. 7 ст. 23 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" до компетенції Кабінету Міністрів України віднесено призначення та звільнення з посад за поданням Прем'єр-міністра України відповідно до пропозицій членів Кабінету Міністрів України, до сфери спрямування і координації яких належать центральні органи виконавчої влади, - перших заступників та заступників керівників цих органів.
Приймаючи оскаржувані позивачем розпорядження та наказ, Кабінет Міністрів України та Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи повинні були діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідно до принципу, закріпленого ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково.
Враховуючи те, що Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в ході перевірки встановило, що рапорт від імені ОСОБА_1 був написаний не ним особисто і не ним особисто поданий до департаменту кадрової політики МНС України, отже розпорядження та наказ про звільнення позивача із займаної посади прийняте без належних підстав та всупереч вимог ст. 14 Дисциплінарного статуту.
На підставі ст. 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ", керуючись ст. 2, 7, 17, 51, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України N 214-р від 23 квітня 2007 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Державного департаменту пожежної безпеки за власним бажанням.
Визнати протиправними та скасувати наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 23 квітня 2007 року N 167 про оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України N 214-р від 23 квітня 2007 року та зарахування ОСОБА_1 у розпорядження Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Державного департаменту пожежної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи з 23 квітня 2007 року.
Відповідно до ст. 256 КАС України постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Державного департаменту пожежної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи з 23 квітня 2007 року виконати негайно.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий, суддя
Судді:
П.О.Ковзель
В.М.Кочан
В.І.Келеберда