Щодо вирішення спорів, повязаних із стягненням залізницями України штрафів з субєктів підприємницької діяльності

У зв'язку з вирішенням арбітражними судами України спорів, пов'язаних із стягненням залізницями України штрафів з суб'єктів підприємницької діяльності за простій вагонів та затримку контейнерів, виникла необхідність в офіційному тлумаченні статті 119 Статуту залізниць України (далі - Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 N 457.

Відповідно до зазначеної статті за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій тощо вноситься плата. Порядок визначення цієї плати встановлюється Правилами перевезення вантажів, що згідно зі статтею 5 Статуту затверджуються Міністерством транспорту України і є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Натомість наказом Міністерства транспорту України від 08.05.98 N 174 "Про порядок тимчасової дії окремих нормативно-правових актів" передбачено, що перевезення вантажів у внутрішньому сполученні здійснюється відповідно до нормативно-правових документів, затверджених Радою залізничного транспорту держав - учасниць Співдружності в тій частині, що не суперечить положенням Статуту і нормативно-правових актів України. До таких документів (прийнятих на 5-му засіданні названої Ради 20.10.92) даний наказ відносить, зокрема, "Тарифное руководство N 1" і зазначає, що до розробки Правил перевезення вантажів у разі застосування статті 119 Статуту та інших статей, у яких є посилання на цю статтю, тимчасово слід керуватися відповідними пунктами 48-53 "Тарифного руководства N 1".

Згаданий документ (його повна назва: "Прейскурант N 10-01. Тарифы на грузовые железнодорожные перевозки. Тарифное руководство N 1 Министерства путей сообщения СССР") належить до актів законодавства колишнього Союзу РСР і базується на нормах Статуту залізниць СРСР. Відтак він передбачає, зокрема, стягнення штрафу за простій вагонів і затримку контейнерів (пункт 49 з посиланням на статті 50, 52, 58, 92, 118, 156, 156-1, 156-2, 157, 158 Статуту залізниць СРСР), штрафу за затримку контейнерів понад встановлені строки при перевезеннях у прямому змішаному сполученні (пункт 53 з посиланням на статтю 104 Статуту залізниць СРСР).

Таким чином, Міністерство транспорту України згаданим наказом затвердило порядок, що суперечить статті 119 Статуту, зокрема з таких підстав:

1) У статті 119 Статуту існує поняття "плата" (за користування вагонами і контейнерами, за час затримки вагонів тощо), а у "Тарифном руководстве N 1" вживається поняття "штраф" (в тому числі за простій вагонів і затримку контейнерів).

Відповідні поняття ("плата" і "штраф") у правовому розумінні цих термінів не є ні рівнозначними, ані тотожними. Плата справляється за виконані роботи, надані послуги, відвантажені товари (продукцію); штраф є санкцією (заходом відповідальності) за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, що випливають із закону чи договору.

2) Статут взагалі не містить поняття "простій вагонів", яким оперує пункт 49 "Тарифного руководства N 1". У Статуті йдеться про затримку вагонів і контейнерів (зокрема, статті 119, 120, 121).

3) Передбачені "Тарифним руководством N 1" штрафи повинні обчислюватись у рублях колишнього Союзу РСР (таблиці 17 - 20 до підпункту 49.1 пункту 49, пункт 53 та ін. цього "Руководства"). Відповідно до чинного законодавства грошовою одиницею України є гривня, що виступає як єдиний законний засіб платежу на території України (стаття 99 Конституції України), пункт 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

З урахуванням викладеного відповідачі у згаданих вище спорах заперечують проти позовних вимог залізниць і вважають, що питання, пов'язане із справлянням плати на підставі статті 119 та інших пов'язаних з нею норм Статуту, на даний час законодавче взагалі не врегульовано.

У зв'язку з наведеним просимо дати офіційне тлумачення статті 119 Статуту, а саме: у якому порядку з моменту набрання чинності Статутом повинна визначатись плата за користування вагонами (контейнерами), внесення якої передбачено статтею 119 Статуту.

Надання такого тлумачення необхідне для забезпечення правильного і однакового застосування відповідної норми та пов'язаних з нею інших норм Статуту у вирішенні господарських спорів.