Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 8 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції від 24 грудня 1993 року

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Розенка Віталія Івановича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Козюбри Миколи Івановича,

Корнієнка Миколи Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни - суддя-доповідач,

Мартиненка Петра Федоровича,

Німченка Василя Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Селівона Миколи Федосовича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича,

Яценка Станіслава Сергійовича

розглянув питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України стосовно відповідності Конституції України (конституційності) пункту 8 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції від 24 грудня 1993 року N 3813-XII (Відомості Верховної Ради України, 1994, N 15, ст. 84).

Заслухавши суддю-доповідача Малинникову Людмилу Федорівну та розглянувши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. У конституційному поданні народні депутати України - суб'єкт конституційного подання посилається на те, що Закон України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції від 24 грудня 1993 року містить положення, які суперечать Конституції України. Зокрема, у поданні зазначається, що пункт 8 частини першої статті 11 цього Закону встановив право державних податкових інспекцій в Україні "стягувати до бюджетів та державних цільових фондів донараховані за результатами перевірок суми податків, інших платежів і внесків, суми недоїмки з податків, інших платежів і внесків, а також суми штрафів та інших санкцій, передбачених пунктом 7 цієї статті та іншим законодавством України, з підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та наслідків фінансово-господарської діяльності у безспірному порядку". Таке право державних податкових інспекцій на безспірне стягнення коштів, на думку народних депутатів України, суперечить положенням статті 1 Конституції України в частині визначення України правовою державою та частині першій статті 124 Конституції України, відповідно до якої правосуддя в Україні здійснюється виключно судами і привласнення їх функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. До того ж, суб'єкт конституційного подання вважає, що надання державним податковим інспекціям права на безспірне стягнення коштів суперечить частині четвертій статті 13 Конституції України, в якій передбачається рівність усіх суб'єктів права власності перед законом.

2. Встановлено, що згідно з пунктом 8 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", на який посилаються народні депутати України в конституційному поданні, державні податкові інспекції мають право примусово стягувати не внесені в строк суми податків, інших платежів, суми недоїмки з податків, інших платежів, а також суми штрафів у безспірному порядку з юридичних осіб, а в судовому - з громадян за умов, визначених у статті 11.

Проте, після надходження конституційного подання Верховною Радою України 5 лютого 1998 року прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (Офіційний вісник України, 1998, N 6, ст. 210), яким внесено істотні зміни до положень Закону, що оспорюються. Зокрема, у статті 11 "Права органів державної податкової служби" змінено назву суб'єкта права з "державних податкових інспекцій" на "органи державної податкової служби", а пункт 8 цієї ж статті викладено в новій редакції, яка суттєво змінила зміст оспорюваної норми. Зазначається, що органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право "стягувати до бюджетів та державних цільових фондів донараховані за результатами перевірок суми податків, інших платежів, суми недоїмки з податків, інших платежів, а також суми штрафів та інших санкцій, передбачених пунктом 7 цієї статті та іншими законами України, якщо ці платежі не сплачені добровільно в десятиденний строк з дня прийняття органом державної податкової служби відповідного рішення, з підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та наслідків фінансово-господарської діяльності у безспірному порядку, а з громадян - за рішенням суду або за виконавчими написами нотаріусів. У разі незгоди суб'єкта оподаткування з рішенням податкового органу щодо безспірного стягнення коштів таке стягнення може бути зупинено терміном на тридцять днів вищестоящим органом державної податкової служби. Якщо скаргу суб'єкта оподаткування відхилено, разом з податковим зобов'язанням стягується пеня, нарахована з моменту виникнення такого податкового зобов'язання до моменту його погашення".

Як бачимо, хоча й залишився безспірний порядок стягнення, але з'явилися додаткові умови й обставини, які вплинули на такий порядок стягнення. Оскільки змінено предмет спору з огляду на новий зміст положень пункту 8 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", які оспорювались у конституційному поданні, Конституційний Суд України не може розглядати конституційне подання народних депутатів України від 27 жовтня 1997 року, що надійшло до прийняття відповідних змін до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" 5 лютого 1998 року. Конституційне подання народних депутатів України не відповідає вимогам пункту 4 статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України" тому, що в ньому йдеться про правове обгрунтування неконституційності норм, які вже втратили чинність, а щодо нових положень - таких обгрунтувань конституційне подання не містить.

Таким чином, внаслідок невідповідності даного конституційного подання вимогам пункту 4 статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України" та непідвідомчості Конституційному Суду України порушених у конституційному поданні питань щодо неконституційності нечинних на цей час положень Закону України "Про державну податкову службу в Україні" є підстави для відмови у відкритті конституційного провадження, передбачені пунктами 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Разом з тим суб'єкт конституційного подання не позбавлений права звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 8 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", вказавши в поданні правове обгрунтування з урахуванням внесених до зазначеного Закону змін.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтею 150 Конституції України, пунктами 2 та 3 статті 45, статтями 40, 50 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 8 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції від 24 грудня 1993 року.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскаржена.