• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про вказівку Генерального прокурора України

Рада суддів України | Рішення від 24.09.2004 № 59
Реквізити
  • Видавник: Рада суддів України
  • Тип: Рішення
  • Дата: 24.09.2004
  • Номер: 59
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Рада суддів України
  • Тип: Рішення
  • Дата: 24.09.2004
  • Номер: 59
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
24.09.2004 N 59
Про вказівку Генерального прокурора України
Генеральним прокурором України 10 вересня 2004 року дана вказівка N 09/1233вих-04285ОКБ прокурорам усіх рівнів стосовно виконання ними завдань, визначених Законом України "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України".
У названому документі Генеральний прокурор України зобов'язує органи прокуратури аналізувати діяльність судів при здійсненні судочинства, збирати інформацію про суддів та висвітлювати її у пресі, на радіо і телебаченні.
Завдання, які містяться у вказівці, безпосередньо не випливають зі згаданого закону, суперечать Конституції України та чинному законодавству.
Прокуратура як орган держави зі спеціальним статусом відповідно до частини другої статті 19 Конституції України повинна діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Статтею 121 Конституції України та статтею 5 Закону України "Про прокуратуру" на органи прокуратури, які становлять єдину систему, зокрема, покладаються: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Виконання функцій, не передбачених Конституцією України і Законом України "Про прокуратуру", відповідно до частини другої статті 5 зазначеного закону покладатися на прокуратуру не може.
Пунктом 9 Перехідних положень Конституції України передбачено, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.
Становлення судової влади як державної інституції, на яку покладається виключний обов'язок щодо захисту порушених прав і свобод шляхом здійснення судочинства, та реалізація принципу змагальності обумовили виключення суду з числа об'єктів прокурорського нагляду.
Проведені у 2001 році зміни процесуального законодавства позбавили прокуратуру функції нагляду за додержанням законів у процесі розгляду справ у судах. Прокурор є рівним з іншими учасником судового процесу, статус якого обумовлюється пунктами 2, 4 та 5 частини третьої статті 129 Конституції України.
Суд не підзвітний та не підконтрольний прокуратурі.
З огляду на зазначені вимоги законодавства вказівку Генерального прокурора України можна розцінювати як приховану спробу втручання в діяльність зі здійснення правосуддя, намагання відновити прокурорський нагляд за судами, потенційну загрозу впливу на суддів, оскільки розпорядження такого роду спонукають прокурорів до пошуку підстав для критики в засобах масової інформації суддів, пов'язаної з розглядом ними конкретних справ.
Суддя не має права звітувати та давати пояснення з приводу ухвалених ним рішень, крім випадків, прямо передбачених законом.
Покладання на прокурорів обов'язку щодо щомісячного звітування про результати такої діяльності викликає обгрунтовані побоювання стосовно запровадження нових складових у системі "показників", за якими буде оцінюватися ефективність роботи прокурорів.
Зазначене вище може призвести до конфронтації між суддями і прокурорами, відволікання працівників органів прокуратури від виконання своїх безпосередніх функцій, прямо визначених Конституцією України, і в кінцевому результаті негативно відобразиться на результатах роботи як прокурорів, так і суддів.
Щодо участі прокуратури як органу у формуванні суддівського корпусу та оцінки ефективності його діяльності, то чинним законодавством така участь до компетенції органів прокуратури не віднесена.
Рада суддів України розцінює вказівку Генерального прокурора України підпорядкованим прокурорам від 10.09.2004 N 09/1233вих-04285ОКБ "Про завдання прокурорів відповідно до вимог Закону України "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України" як створення передумов для втручання у діяльність органів судової влади та намагання її контролювати.
На підставі викладеного, керуючись частиною п'ятою статі 116 Закону України "Про судоустрій України", Рада суддів України
ВИРІШИЛА:
1. Звернутися до Генерального прокурора України з пропозицією переглянути вказівку від 10.09.2004 N 09/1233вих-04285ОКБ "Про завдання прокурорів відповідно до вимог Закону України "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України" з метою приведення її у відповідність із Конституцією України та законами України.
2. Доручити голові Ради суддів України у разі відхилення звернення Ради суддів України оскаржити дії Генерального прокурора України щодо видання зазначеної вказівки до суду.
3. У порядку інформування та для відповідного реагування копію рішення Ради суддів України надіслати Президенту України та Верховній Раді України.
Голова Ради суддів України В.Кривенко