• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів

Верховний Суд України  | Лист від 06.02.2007 № 1-5/218
Реквізити
  • Видавник: Верховний Суд України
  • Тип: Лист
  • Дата: 06.02.2007
  • Номер: 1-5/218
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховний Суд України
  • Тип: Лист
  • Дата: 06.02.2007
  • Номер: 1-5/218
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ ЛИСТ
06.02.2007 N 1-5/218
Головам Вищого
адміністративного суду
України,
Вищого господарського суду
України,
Апеляційного суду Автономної
Республіки Крим,
апеляційних судів областей,
міст Києва і Севастополя,
апеляційних та місцевих
господарських судів
29 грудня 2006 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" від 15 грудня 2006 р. N 483-V (публікації: "Голос України", 12 січня 2007 р., N 4; "Урядовий кур'єр", 29 грудня 2006 р., N 247; "Офіційний вісник України", рік 2006, 09.01.2007, N 52, ст. 3476, стор. 52).
Зазначеним Законом (далі - Закон N 483-V від 15 грудня 2006 р.) розширено юрисдикцію господарських судів шляхом віднесення до їх підвідомчості справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновниками, акціонерами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства, що пов'язані із створенням, діяльністю управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів, а також справ у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
- спорів про приватизацію державного житлового фонду;
- спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
- спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
- спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Також Законом N 483-V від 15 грудня 2006 р. змінено назву глави 18 розділу III Господарського кодексу України, а ст. 167 цього Кодексу доповнено частиною третьою, яка визначає поняття корпоративних відносин.
Крім того, Законом N 483-V від 15 грудня 2006 р. ст. 30 Закону України "Про приватизацію державного майна" викладено в новій редакції і вказано, що спори щодо приватизації, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Особливу увагу необхідно звернути на п.п.2-4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону N 483-V від 15 грудня 2006 р., які визначають категорії справ, що підлягають передачі господарським судам, порядок оскарження судових рішень, ухвалених до набрання чинності зазначеним Законом, та правила розгляду касаційних скарг (подань) на судові рішення у справах, передбачених абз.1 п.1 та п.4 ч.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до розділу II "Прикінцеві положення" Закону N 483-V від 15 грудня 2006 р. та з метою однакового застосування законодавства, запобігання порушенням норм матеріального і процесуального права судам слід враховувати наступне:
1. Місцеві загальні суди після набрання чинності Законом N 483-V від 15 грудня 2006 р. завершують розгляд зазначених справ за заявами, провадження по яких відкрито до 29 грудня 2006 р., у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України. Заяви, провадження по яких не відкрито місцевими загальними судами до 29 грудня 2006 р., передаються на розгляд відповідним місцевим господарським судам.
2. Апеляційні скарги на судові рішення, які ухвалені місцевими загальними судами до набрання чинності Закону N 483-V від 15 грудня 2006 р. і не набрали законної сили, подаються до відповідних апеляційних господарських судів за місцезнаходженням господарського товариства у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
3. Апеляційні скарги та справи за апеляційними скаргами, які після набрання чинності Законом N 483-V від 15 грудня 2006 р. не розглянуті апеляційними загальними судами, передаються для розгляду відповідним апеляційним господарським судам, виходячи з того, яким місцевим господарським судом підлягала б розгляду справа відповідно до положень Закону N 483-V від 15 грудня 2006 р.
4. Касаційні скарги (подання) на рішення судів, які подані до набрання чинності Законом N 483-V від 15 грудня 2006 р. незалежно від процесуального порядку, що діяв на час їх подачі і по яких Верховним Судом України чи Вищим адміністративним судом України не відкрито касаційне провадження, передаються для розгляду Вищому господарському суду України. Вищий господарський суд України здійснює перегляд зазначених судових рішень у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
5. Скарги про перегляд рішень судів у зв'язку з винятковими обставинами у зазначених справах, по яких не вирішено питання про допуск скарги до провадження і витребування справи, передаються для розгляду до Судової палати у господарських справах Верховного Суду України.
6. Господарським судам при вирішенні спорів відповідно до Закону N 483-V від 15 грудня 2006 р. слід враховувати, що процесуальні документи, подані до 29 грудня 2006 р. згідно з правилами, передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України чи Кодексом адміністративного судочинства, вважаються такими, що відповідають формі і змісту, які встановлені відповідним процесуальним законом. Якщо підстави невідповідності форми і змісту заяв і скарг, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, не мають відповідного аналогу у положеннях Цивільного процесуального кодексу України чи Кодексу адміністративного судочинства України, то такі заяви і скарги не можуть бути залишені без руху чи повернуті без розгляду. У тих випадках, коли місцевими загальними судами як судами цивільної або адміністративної юрисдикції надавався строк для усунення недоліків, господарським судам слід забезпечити право сторін на усунення недоліків у період встановленого для цього судом строку.
Голова Верховного Суду України В.В.Онопенко