• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про Положення про Міністерство оборони України

Президент України  | Розпорядження від 17.12.1992 № 201/92-рп | Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Президент України
  • Тип: Розпорядження
  • Дата: 17.12.1992
  • Номер: 201/92-рп
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
( Розпорядження втратило чинність на підставі Указу Президента N 888/97 від 21.08.97 )
Про Положення про Міністерство оборони України
( Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням Президента N 85/93-рп від 26.07.93, Указом Президента N 297/94 від 13.06.94 )
Затвердити Положення про Міністерство оборони України, що додається.
Президент України Л.КРАВЧУК
м.Київ, 17 грудня 1992 року
N 201/92-рп
ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядженням Президента України
від 17 грудня 1992 року N 201/92-рп
ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство оборони України
( В редакції Указу Президента N 297/94 від 13.06.94 )
1. Міністерство оборони України (Міноборони України) є центральним органом державної виконавчої влади, підзвітним Президентові України і підпорядкованим Кабінету Міністрів України.
Міноборони України реалізує державну політику у сфері оборони і військового будівництва, здійснює безпосереднє керівництво Збройними Силами України і несе повну відповідальність за їх розвиток та підготовку до виконання завдань оборони.
2. Міноборони України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, рішеннями Ради оборони України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень Міністерство організовує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
Міністерство узагальнює практику застосування законодавства з питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.
3. Основними завданнями Міноборони України є:
реалізація державної політики з питань оборони та військового будівництва;
оцінка військово-політичної обстановки та визначення рівня воєнної загрози;
безпосереднє керівництво Збройними Силами України, утримання їх у постійній бойовій та мобілізаційній готовності;
забезпечення соціально-правових гарантій військовослужбовців, членів їх сімей та працівників Збройних Сил України.
4. Міноборони України відповідно до покладених на нього завдань:
1) готує військово-технічні обгрунтування до рішень Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України з питань оборони;
2) розробляє і подає Президентові України:
проекти державних програм будівництва і розвитку Збройних Сил України, розвитку озброєння, військової техніки;
пропозиції щодо загальної структури та чисельного складу Збройних Сил України, обсягу бюджетних асигнувань на потреби оборони, створення та ліквідації об'єднань, з'єднань;
проекти планів розвитку та стратегічних планів використання Збройних Сил України, планів їх дислокації та розташування;
3) бере участь у формуванні оборонного бюджету України, звітує перед Кабінетом Міністрів України про використання виділених на оборону коштів;
4) створює та ліквідує військові частини до полку (окремого батальйону, дивізіону) включно;
здійснює керівництво оперативною, мобілізаційною, бойовою, морально-психологічною підготовкою військ та роботою щодо зміцнення в них дисципліни і правопорядку;
5) керує воєнною наукою, організовує і проводить військово-наукові дослідження;
6) вносить пропозиції щодо державного замовлення на створення, виробництво і ремонт військової техніки та іншого військового майна, здійснює контроль за їх розробкою, випробуванням, виробництвом і якістю виготовлення;
7) проводить державну кадрову політику у Збройних Силах України, визначає чисельність особового складу видів і родів військ, забезпечує у межах своїх повноважень підготовку і розстановку кадрів для потреб оборони;
8) контролює виконання законодавства України з питань підготовки громадян до військової служби;
9) планує та організовує підготовку і перепідготовку військовозобов'язаних, призов їх на строкову військову службу, навчальні (перевірочні) та спеціальні збори і звільнення у запас військовослужбовців, які вислужили визначені строки служби;
10) організовує і забезпечує військово-патріотичне виховання особового складу Збройних Сил України;
11) бере участь у визначенні перспектив і напрямів розвитку військової освіти, її змісту, рівня і обсягу, дає науково-методичні рекомендації військовим навчальним закладам, координує, контролює та інспектує діяльність навчальних закладів з питань підготовки фахівців для потреб Міністерства;
розробляє пропозиції щодо створення, реорганізації, ліквідації військових навчальних закладів; разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади проводить атестацію і акредитацію військових навчальних закладів, видає їм ліцензії, сертифікати, розробляє умови прийому до військових навчальних закладів та на військові факультети, кафедри і відділення військової підготовки цивільних вищих навчальних закладів;
12) розробляє і подає Кабінету Міністрів України проект мобілізаційного плану Збройних Сил України та інших військ;
організовує розробку схем мобілізаційного розгортання Збройних Сил України та інших військ, а також спеціальних галузевих і територіальних формувань;
планує й організовує накопичення озброєння, військової техніки в непорушному запасі, інших матеріальних ресурсів - у мобілізаційному резерві Збройних Сил України, а також мобілізацію та демобілізацію;
13) у взаємодії з органами державної виконавчої влади організовує територіальну оборону України;
14) здійснює співробітництво зі збройними силами інших держав;
15) організовує виконання вимог законодавства України щодо збереження навколишнього середовища під час діяльності військових формувань та організацій;
16) здійснює функції з управління майном підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства;
приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності;
затверджує статути (положення) підприємств, контролює їх додержання та приймає рішення у зв'язку з порушенням статутів (положень);
укладає і розриває контракти з керівниками підприємств, установ і організацій;
сприяє підприємствам, установам і організаціям Міноборони України у питаннях встановлення та стабілізації господарських зв'язків, у тому числі й зовнішньоекономічних;
здійснює контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами, установами і організаціями державного майна;
дає згоду Фонду державного майна України на створення спільних підприємств, до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю;
бере участь у підготовці та укладанні міжнародних договорів України з питань загальнодержавної власності;
здійснює інші функції з управління майном, передбачені законодавством України;
17) сприяє розробленню та виконанню цільових програм підвищення безпеки виробничих процесів, розробляє і реалізує комплексні заходи для поліпшення гігієни праці та виробничого середовища на підприємствах, що входять до сфери управління Міністерства, надає їм методологічну допомогу в організації роботи з охорони праці та здійснює контроль за розв'язанням цих проблем відповідно до Закону України "Про охорону праці";
18) керує економічною, фінансовою, обліково-аналітичною роботою військових округів, видів (родів) Збройних Сил України, військових об'єднань, з'єднань, частин, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій;
19) вживає заходів щодо забезпечення правового і соціального захисту військовослужбовців, членів їх сімей та працівників Збройних Сил України;
20) розглядає пропозиції, заяви і скарги, веде особистий прийом громадян з питань, що входять до компетенції Міністерства, вживає заходів щодо усунення причин, які викликають скарги;
21) веде інформаційно-роз'яснювальну роботу через засоби масової інформації, здійснює видавничу діяльність.
5. Міноборони України під час виконання покладених на нього функцій взаємодіє з іншими центральними органами державної виконавчої влади України, органами Республіки Крим, органами місцевого і регіонального самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.
Міноборони України у взаємодії з Прикордонними військами України, Національною гвардією України, Службою безпеки України, військами внутрішньої та конвойної охорони Міністерства внутрішніх справ України, штабом Цивільної оборони України планує і організовує застосування військ з метою захисту України.
6. Міноборони України має право:
одержувати за заявкою безоплатно від міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій відомості, необхідні для виконання покладених на нього завдань і функцій;
залучати за домовленістю для розробки актуальних проблем військового будівництва спеціалістів інших центральних органів державної виконавчої влади України, наукових установ, а також окремих фахівців;
скликати в установленому порядку наради, конференції з питань, що належать до його компетенції.
7. Міноборони України в межах своїх повноважень видає на основі й на виконання законодавства України накази і директиви, організовує та контролює їх виконання.
Міністерство у разі потреби видає разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування спільні нормативні акти.
Рішення Міністерства, прийняті у межах його повноважень, є обов'язковими для центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, всіх військ (сил), органів управління, військових навчальних закладів, а також підприємств, установ, організацій усіх форм власності та громадян.
8. Міноборони України очолює Міністр, який призначається відповідно до Конституції України.
Міністр оборони України у виконанні функціональних обов'язків підпорядковується Президентові України, здійснює безпосереднє керівництво Збройними Силами України.
Міністр оборони України має заступників, яких за його поданням призначає Президент України, розподіляє обов'язки між заступниками Міністра та визначає повноваження структурних підрозділів Міністерства.
Міністр оборони України несе персональну відповідальність за виконання покладених на Міністерство завдань і здійснення ним своїх функцій, визначає ступінь відповідальності заступників Міністра та повноваження структурних підрозділів Міністерства.
9. Для погодженого вирішення питань, що належать до повноважень Міноборони України, у Міністерстві утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії), заступників Міністра за посадою, керівників структурних підрозділів Міністерства.
Членів колегії затверджує Президент України за поданням Міністра оборони України.
У разі потреби на засідання колегії Міноборони України можуть бути запрошені та брати участь в обговоренні питань керівники та інші представники центральних та місцевих органів державної виконавчої влади.
Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами і директивами Міністра оборони України.
10. Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо основних напрямів розвитку воєнної науки і техніки, визначення науково обгрунтованої воєнно-технічної політики у Міноборони України можуть створюватися відповідні ради і комісії.
Склад рад, комісій та положення про них затверджує Міністр оборони України або начальник Генерального штабу Збройних Сил України.
11. Міноборони України утримується за рахунок державного бюджету.
12. Структуру, граничну чисельність і фонд оплати праці працівників центрального апарату Міноборони України затверджує Кабінет Міністрів України.
Штатний розпис центрального апарату Міноборони України і положення про його структурні підрозділи, Озброєння, Тил, військові округи, види і роди військ Збройних Сил України затверджує Міністр оборони України.
13. Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України затверджує Президент України.
Положення про управління та інші підрозділи Генерального штабу, Озброєння, Тилу Збройних Сил України затверджують начальники відповідно Генерального штабу, Озброєння, Тилу.
14. Міністерство оборони України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку з зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.