КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
| від 13 червня 2002 р. N 321-р Київ |
Про затвердження Концепції розвитку національної системи правової охорони інтелектуальної власності
Затвердити Концепцію розвитку національної системи правової охорони інтелектуальної власності (додається).
МОН, Мінпромполітики, Мінекономіки, МЗС, Мін'юсту разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити у тримісячний термін заходи щодо реалізації зазначеної Концепції.
| Прем'єр-міністр України | А.КІНАХ |
| Інд. 28 |
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 13 червня 2002 р. N 321-р
КОНЦЕПЦІЯ
розвитку національної системи правової охорони інтелектуальної власності
I. Обґрунтування концептуальних засад
Ця Концепція розроблена в рамках Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами і Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності з урахуванням практики застосування норм чинного законодавства.
Існуюча в Україні нормативно-правова база забезпечує правову охорону об'єктів інтелектуальної власності та порядок їх використання. Однак, практика застосування законодавства виявила цілий ряд проблем, пов'язаних з невідповідністю деяких його норм нормам міжнародного права, забезпеченням ефективного захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності та створенням цивілізованого ринку цих об'єктів.
Удосконалення законодавства та розроблення ефективних механізмів захисту прав у сфері інтелектуальної власності є також важливим фактором забезпечення зростання науково-технічного потенціалу України, здійснення міжнародного обміну, розширення торгівлі і бізнесу.
Ефективність захисту прав у сфері інтелектуальної власності залежить від досконалості нормативно-правової бази, сформованої інфраструктури національної системи правової охорони інтелектуальної власності, ефективності підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, а також інформаційного забезпечення її діяльності.
Найважливішими аспектами державної політики щодо набуття, використання та захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності є координуюча діяльність органів виконавчої влади, пов'язана із забезпеченням правової охорони новітніх вітчизняних технологій, у тому числі в іноземних державах, удосконалення механізмів правового регулювання важливих питань стосовно комерційного використання об'єктів інтелектуальної діяльності, створення їх повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету та державних цільових фондів.
Внутрішній ринок об'єктів інтелектуальної власності перебуває на новому етапі свого розвитку і потребує підтримки, оскільки від його стану значною мірою залежить технічний рівень виробництва та конкурентоспроможність вітчизняних товарів. Ефективне функціонування такого ринку неможливе без запровадження системи оцінки та обліку інтелектуальної власності.
Діяльність, пов'язана із створенням об'єктів інтелектуальної власності, набуттям прав на них, використанням та захистом цих прав, неможлива без досконалої системи патентно-інформаційного забезпечення.
Актуальними проблемами, що постають перед Україною, є забезпечення правомірного використання об'єктів інтелектуальної власності та боротьба з розповсюдженням контрафактної продукції.
Диспропорції між потенційними і реальними можливостями забезпечення захисту прав і законних інтересів авторів та власників прав на об'єкти інтелектуальної власності зумовлені багатьма об'єктивними причинами: складне економічне становище країни, обмежені фінансові можливості користувачів об'єктів інтелектуальної власності, нерозвиненість інфраструктури, відсутність традицій, низька правова культура у сфері використання інтелектуальної власності, тривалий процес становлення системи правової охорони інтелектуальної власності.
Проте спостерігаються певні зміни, що свідчать про розвиток правової охорони інтелектуальної власності:
позитивна динаміка надходження заявок на видачу охоронних документів, реєстрації охоронних документів на об'єкти промислової власності, авторських і суміжних прав національних та іноземних заявників. Зокрема, у 2001 році надійшло 8813 заявок на винаходи, 434 - на корисні моделі, 1376 - на промислові зразки, 8583 - на знаки для товарів і послуг за національною процедурою, що відповідно на 22, 15, 21, 37 відсотків більше ніж у 2000 році, та 5614 заявок за міжнародною процедурою;
збільшення кількості реєстрацій ліцензійних договорів та договорів на передачу прав.
У 2001 році до відповідних державних реєстрів було внесено відомості, що стосуються 482 договорів про передачу права на винаходи, корисні моделі, знаки для товарів і послуг, промислові зразки та ліцензійних договорів, 1744 - об'єктів авторського права;
збільшення кількості справ, порушених судами стосовно незаконного одержання та використання прав на об'єкти інтелектуальної власності.
Концепція спрямована на забезпечення ефективного функціонування національної системи правової охорони інтелектуальної власності, на активізацію винахідництва, що є запорукою економічного розвитку країни, входження України як рівноправного партнера до світового співтовариства, забезпечення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного використання інтелектуального потенціалу нації.
Реалізація Концепції потребує здійснення ряду організаційно-правових заходів, пов'язаних з проведенням цілеспрямованих, системних та скоординованих дій з боку органів державної влади, недержавних установ та громадських організацій.
II. Мета та основні завдання
Метою Концепції є забезпечення ефективної охорони і захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності та створення умов для формування цивілізованого ринку цих об'єктів.
Основними завданнями Концепції є:
удосконалення нормативно-правової бази та системи захисту прав у сфері інтелектуальної власності;
створення дієвого механізму боротьби з порушенням прав у сфері інтелектуальної власності, виготовленням і розповсюдженням контрафактної продукції;
удосконалення системи оціночної діяльності у сфері інтелектуальної власності;
забезпечення сприятливих умов для створення та використання об'єктів інтелектуальної власності;
інформаційне забезпечення діяльності у сфері інтелектуальної власності;
розвиток міжнародного співробітництва.
III. Принципи реалізації
Основними принципами реалізації Концепції є:
гармонізація національного законодавства з нормами міжнародних договорів, учасницею яких є Україна, зокрема нормами Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності та директивами Ради Європейського співтовариства щодо охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності;
нормативно-правове забезпечення удосконалення процедури набуття, використання та захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності з урахуванням досвіду функціонування національної системи правової охорони інтелектуальної власності;
формування та забезпечення реалізації єдиної політики щодо припинення та недопущення порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності;
удосконалення інфраструктури національної системи правової охорони інтелектуальної власності;
стимулювання інноваційної діяльності;
стимулювання суб'єктів прав на об'єкти інтелектуальної власності та суб'єктів підприємницької діяльності, що створюють умови для законного використання цих об'єктів;
удосконалення порядку формування патентно-інформаційних ресурсів України;
подальше приєднання до міжнародних угод, співробітництво з міжнародними організаціями з питань інтелектуальної власності.
IV. Шляхи реалізації
Передбачаються такі шляхи реалізації Концепції:
проведення всебічного аналізу нормативно-правового забезпечення у сфері інтелектуальної власності та приведення його у відповідність з нормами міжнародного права;
врегулювання питань щодо набуття прав інтелектуальної власності на об'єкти, створені за рахунок коштів державного бюджету та державних цільових фондів;
нормативно-правове забезпечення оцінки прав на об'єкти інтелектуальної власності, обліку та використання цих об'єктів на ринкових засадах;
удосконалення процедури розгляду спорів стосовно інтелектуальної власності;
проведення комплексу заходів щодо боротьби з порушенням прав у сфері інтелектуальної власності, зокрема у сфері авторського права та суміжних прав;
проведення наукових досліджень з питань, що стосуються забезпечення сприятливих умов для створення та використання об'єктів інтелектуальної власності;
запровадження механізму державного сприяння розвитку ринку інтелектуальної власності;
розроблення заходів щодо організаційного, фінансового і матеріально-технічного забезпечення Державної патентної бібліотеки та її філіалів у регіонах;
здійснення комплексу заходів стосовно постійного комплектування патентних фондів національної системи науково-технічної інформації з використанням сучасних інформаційних технологій, створення сприятливих умов для міжнародного обміну патентною документацією;
впровадження сучасних інформаційних технологій у процеси реєстрації та захисту об'єктів авторського права і суміжних прав, збору та розподілу винагороди за їх використання;
удосконалення інформаційного забезпечення процедури експертизи заявок на об'єкти інтелектуальної власності;
підготовка та перепідготовка кадрів національної системи правової охорони інтелектуальної власності;
участь представників України в роботі міжнародних організацій з питань інтелектуальної власності, зокрема в Міждержавній раді з питань охорони промислової власності країн СНД;
двостороннє співробітництво з патентними відомствами та авторсько-правовими організаціями інших держав.
V. Очікувані результати
Гармонізація національного законодавства з нормами міжнародних договорів, учасницею яких є Україна.
Спрощення процедури набуття прав на об'єкти інтелектуальної власності з урахуванням сучасних поглядів і досвіду розгляду заявок і видачі охоронних документів.
Зменшення обсягу правопорушень у сфері використання прав на об'єкти інтелектуальної власності.
Контроль за дотриманням прав суб'єктів авторського права і суміжних прав згідно із законами та міжнародними договорами України.
Активізація винахідницької діяльності.
Розвиток найважливіших галузей промисловості.
Доступ широкого кола заінтересованих осіб до сучасних інформаційних ресурсів інтелектуальної власності.
Активізація та підвищення ефективності функціонування системи патентної інформації як складової частини національної системи науково-технічної інформації.
Забезпечення захисту інтелектуальної власності від її протиправного використання.
Збереження та розвиток інтелектуального потенціалу нації для зміцнення державності та незалежності України.
Зміцнення економіки держави.
Здійснення прагнення України інтегрувати до світового співтовариства як його повноправний член.