Щодо здійснення банками обробки персональних даних про місцеперебування та/або шляхи пересування осіб, які використовують платіжні термінали

Щодо того, чи здійснюють суб'єкти господарювання у сфері продажу товарів та послуг, які використовують платіжні термінали, обробку персональних даних про місцеперебування та/або шляхи пересування особи, повідомляємо таке.

Право на свободу пересування закріплено у ст. 33 Конституції України, ст. 13 Загальної декларації прав людини, ст. 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, іншими міжнародними документами.

Право на свободу пересування означає можливість фізичної особи:

а) вільно пересуватися територією України (після 14 років) у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час за винятком обмежень, які встановлюються законом;

б) вільно виїхати за її межі і безперешкодно повернутися в Україну (після 16 років);

в) вільно визначати місце свого перебування, обирати способи і засоби пересування.

Обмеження права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні можливе лише на підставі закону в інтересах національної безпеки, підтримання правопорядку, охорони здоров'я, захисту прав та свобод інших осіб, а також в умовах надзвичайного та воєнного стану.

Зважаючи на те, що контроль місця перебування особи та шляхів її пересування може вплинути на свободу реалізації зазначеного права, обробка персональних даних, пов'язана з місцеперебуванням та/або шляхами пересування особи, визначена як така, що становить особливий ризик для прав і свобод суб'єктів персональних даних.

Розрахунки за товари та послуги з використанням платіжної картки за допомогою платіжних терміналів здійснюються без ідентифікації особи суб'єктом господарювання у сфері продажу товарів та послуг. На підставі інформації про особу, яка у таких випадках залишається у суб'єкта господарювання після розрахунку - імені, прізвища та окремих цифр платіжної картки, - неможливо здійснити ідентифікацію особи, отже, це не обробка персональних даних особи в розумінні Закону України "Про захист персональних даних".

Більше того, пунктом 10.1 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223, торговцю заборонено вимагати від користувача пред'явлення документів, що посвідчують його особу, як засобу ідентифікації, якщо це не передбачено правилами платіжної системи та/або умовами використання спеціального платіжного засобу, установленими емітентом.

Окрім того, обробку даних про ім'я, прізвище та цифри з номеру платіжної картки не визначено такою, що становить особливий ризик для прав і свобод суб'єктів персональних даних.

Інформація про операцію, включно з тією, за допомогою якої можна ідентифікувати особу та місце здійснення операції, зберігається на серверах платіжної системи відповідних банків. Систематизація такої інформації про певного власника платіжної картки дозволяє визначити місце перебування конкретної особи у певному часовому просторі, а на підставі аналізу такої інформації - визначити шляхи її пересування.

Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують для розрахунків платіжні термінали, обробку даних про місцеперебування та/або шляхи пересування особи не здійснюють. Повідомляти Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про обробку даних, пов'язаних з місцеперебуванням та шляхами пересування особи, повинні власники серверів, куди передається та де зберігається інформація про розрахунки за допомогою платіжних карток.