Заява Верховної Ради України у звязку із Зверненням Центральної виборчої комісії від 21 травня 1999 року

21 травня 1999 року Центральна виборча комісія прийняла Постанову N 54 "Про Звернення до Верховної Ради України". У Зверненні йдеться про необхідність створення рівних умов і можливостей у виборчій кампанії усім кандидатам у Президенти України.

Причиною появи такого документа, як повідомляє Центральна виборча комісія, стало звернення 27 народних депутатів України, виборців та інших суб'єктів виборчого процесу з проханням вжити заходів стосовно неухильного додержання вимог Конституції України і Закону України "Про вибори Президента України".

Звернення Центральної виборчої комісії до Верховної Ради України затверджено 21 травня цього року, а ще 12 травня під час проведення парламентських слухань "Інформаційна політика України: стан і перспективи" було припинено пряму радіотрансляцію пленарних засідань. Фактично своїм Зверненням Центральна виборча комісія заднім числом підтримала явно політичне замовлення виконавчої влади.

Припинення трансляції пленарних засідань Верховна Рада України розцінює як прямий виклик парламенту - єдиному законодавчому органу держави, громадянам України, грубу демонстрацію того, що Конституція України, чинне законодавство (а радіотрансляція пленарних засідань здійснювалася лише на підставі чинного законодавства) нічого не означають для тих, хто будь-що намагається втримати владні важелі.

Відтак народні депутати України, учасники парламентських слухань з усіх регіонів України піддали суворому осуду дії керівників Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Національної радіокомпанії України, для яких головним є не Закон, а наказове право виконавчої влади. У зв'язку з порушенням чинного законодавства Верховна Рада України прийняла відповідні постанови щодо висвітлення роботи третьої сесії та звернулася до Президента України з пропозицією вжити заходів до осіб, винних у порушенні законів,

Припинення прямої радіотрансляції пленарних засідань сесії Верховної Ради України якраз співпало у часі із стартом передвиборчого президентського марафону. Поряд з цим Україна стала свідком досі нечуваного політичного шоу по нібито всенародному висуванню кандидатом у Президенти України діючого Президента України.

Політична кампанія, організована місцевими органами виконавчої влади, була широко розрекламована передовсім державними та тими, що контролюються оточенням Президента України, недержавними засобами масової інформації.

День і ніч з екранів телевізорів, гучномовців, зі шпальт газет подається, що народ одностайно бачить лише Кучму Л.Д. повторно обраним Президентом України. Про інших претендентів або зовсім замовчується, або говориться у принизливому тоні.

Особлива запопадливість демонструється впродовж останніх тижнів у випусках УТН, а також у недільній програмі "Сім днів" першого каналу НТКУ, які повністю присвячуються нині діючому Президентові - претенденту у кандидати на Президента України на новий строк.

Цілком очевидно, що Центральна виборча комісія не може не помічати цього явного порушення чинного законодавства і зокрема статті 1 Закону України "Про вибори Президента України".

Припинення прямої радіотрансляції роботи Верховної Ради України, що так гаряче підтримує Центральна виборча комісія, стало прямим поштовхом до порушення цього Закону. Тепер діючий Президент України домінує на найпотужніших державних і приватних теле- та радіоканалах. Зате інших претендентів фактично позбавлено інформаційної трибуни.

Верховна Рада України розцінює це як пряме порушення не лише статті 1, а й статей 32 та 33 Закону України "Про вибори Президента України", згідно з якими державним телерадіокомпаніям, друкованим засобам масової інформації з державною участю, участю органів місцевого самоврядування, їх посадовим особам, творчим працівникам засобів масової інформації у період виборчої кампанії у своїх повідомленнях, матеріалах і передачах забороняється підтримувати або віддавати перевагу в будь-якій формі тому чи іншому кандидату в Президенти України, їх передвиборним програмам.

Верховна Рада України звертається до Центральної виборчої комісії як державного органу, покликаного стояти на варті здійснення передбачених Конституцією України засад виборчого процесу, реалізації законних прав громадян з вимогою забезпечити реально рівні умови й можливості у передвиборчій кампанії усім претендентам (кандидатам) у Президенти України, незважаючи на займані ними посади, звання, ранги.