Звернення Верховної Ради України до Ради Європи, Організації по безпеці та співробітництву в Європі, міжнародних парламентських організацій, парламентів і урядів європейських країн з приводу тривожної ситуації в інформаційному просторі України

Ситуація, яка склалася в інформаційній сфері України, змушує нас, членів парламенту, звернутися до поважних європейських структур, аби об'єднаними зусиллями вітчизняних і зарубіжних демократичних інститутів відстояти конституційні положення щодо захисту прав і свобод громадян України, в тому числі свободи думки і слова, вільного вираження своїх поглядів і переконань.

В Україні зусиллями парламенту створено належну правову базу в галузі інформації, в основі якої більше десяти законів, зокрема, "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" та інші. Робота в цьому напрямі триває. Найближчим часом Верховна Рада України розгляне проекти законів України про радіочастотний ресурс України, про захист суспільної моралі та інші. Усі вони відповідають загальноприйнятим нормам Європейського права.

Однак нині в Україні окремі дії органів виконавчої влади спрямовані на обмеження свободи слова - головного стрижня державної інформаційної політики, основи основ функціонування засобів масової інформації, за умови демократичного розвитку суспільства. Буквально придушуються опозиційні до владних виконавчих структур або просто незаангажовані засоби масової інформації. Широкого розголосу далеко за межами нашої держави набуло фактичне припинення, всупереч чинному законодавству, випуску газети "Правда Украины". Редактора ж цього видання було заарештовано за сумнівними звинуваченнями.

Вчинено протиправні дії щодо газет "Політика", "Днепровская правда", "Кіровоградська правда", "Полтавська думка" та ряду інших. Серйозних утисків зазнала телекомпанія СТБ, припинено вихід деяких програм інших телерадіоорганізацій, що не влаштовували діючу в Україні виконавчу владу.

Парламент, його профільні комітети стали на захист багатьох центральних та регіональних засобів масової інформації, підданих тиску з боку виконавчих структур, фіскальних органів за інакомислення стосовно нинішньої виконавчої влади, критичні публікації на її адресу.

Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації неодноразово звертався до Президента України, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, Голови Верховного Суду України, зробив кілька офіційних заяв щодо складної ситуації в інформаційній сфері, утисків свободи слова.

Активну позицію в цьому плані обрала Верховна Рада України. У лютому 1999 року в парламенті проведено "День Уряду" про діяльність Кабінету Міністрів України, органів державної влади щодо забезпечення свободи слова, задоволення інформаційних потреб суспільства та розвитку інформаційної сфери в Україні. Згідно з ухваленою Верховною Радою України Постановою діям Уряду України дано негативну оцінку і утворено Тимчасову парламентську слідчу комісію по вивченню ситуації в інформаційній сфері держави.

11-13 травня відбулися парламентські слухання "Інформаційна політика України: стан і перспективи", в яких взяли участь керівники міністерств і відомств, вчені, представники засобів масової інформації з усіх регіонів. І саме тоді, коли вся держава могла б дізнатись про справжній стан справ у цій важливій галузі, було вимкнуто, всупереч чинному законодавству, пряму радіотрансляцію парламентських слухань. Діюча влада з притаманною їй безапеляційністю ще раз засвідчила перед цивілізованим світом, хто є хто в Україні, показала зневагу до Конституції та чинного законодавства України.

Досі Президент України не призначив, відповідно до Конституції України, свою частину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, чим заблокував діяльність цього важливого органу в сфері телерадіомовлення.

Про протиправні дії виконавчої влади стало відомо в багатьох європейських структурах. Зокрема, невтішні висновки зробив Комітет з питань моніторингу Парламентської Асамблеї Ради Європи, глибоко вивчивши ситуацію, що склалася в інформаційній сфері України.

Ретельно відстежувало ситуацію і висловлювало занепокоєння порушеннями свободи слова в нашій державі, відсутністю політичного плюралізму, знищенням демократичних засад інформаційної діяльності представництво Організації по безпеці та співробітництву в Європі, яке нещодавно припинило свою діяльність в Україні.

Ці та інші факти наводять на тривожні висновки. Адже в Україні розпочато передвиборчу президентську кампанію. І саме в цей період з усією очевидністю проявилися вади інформаційної політики в Україні. Через підпорядкування нужденних засобів масової інформації впливовим власникам, тотальний контроль за інформаційною сферою з боку виконавчих структур переваги у висвітленні та пропаганді віддаються одному кандидатові в Президенти - нині діючому Президенту України. Чи слід наголошувати, що це може завдати непоправної шкоди демократичному розвитку українського суспільства? Адже в дію вступає владний тиск, усний наказ "згори", авторитарний окрик, погроза неугодному, зняття з роботи тощо.

Прикладом стали прийнята в травні цього року постанова Кабінету Міністрів України, якою протизаконно підвищено в десять разів плату за користування радіочастотним ресурсом, а також указ Президента України про місцеві податки і збори, яким у десять разів збільшено податок з реклами. Під загрозою - діяльність переважної більшості телерадіоорганізацій України.

Верховна Рада України за таких складних обставин змушена виступити гарантом дотримання свободи слова в Україні, гарантом виборів Президента держави на законній основі, гарантом поступального розвитку демократії.

Звертаючись до європейського співтовариства, парламент України сподівається на розуміння і дійову підтримку, яка сприяла б дотриманню в Україні Конституції та діючих законів, свободи слоїка і преси, забезпеченню прав і свобод людини, захисту демократичних завоювань перших років незалежності України в інформаційній сфері.