Про Звернення Верховної Ради України до Північно-Атлантичної Асамблеї (ПАА)

Верховна Рада України

Схвалити Звернення Верховної Ради України до Північно-Атлантичної Асамблеї (ПАА) (додається).

З розпадом СРСР для України настав довгоочікуваний час будівництва власної незалежної демократичної держави. До сьогодні Україна з її 52-мільйонним населенням залишається одним з небагатьох регіонів спокою і миру на території колишнього Союзу, позбавлених будь-яких конфліктів на національній основі, що має велике значення для стабільності та безпеки на Європейському континенті. Цьому сприяє державна політика України, яка спирається на національне законодавство, де гарантовані права та свободи людини і національних меншин, та на норми міжнародного права, зокрема на Хельсінкські та Віденські угоди.

Будівництво демократичної держави, проведення економічних реформ в Україні останнім часом серйозно ускладнюються втручанням у внутрішні справи України з боку Росії, спробами втягнути Україну у територіальні спори, що особливо виявилось у загостренні політичної ситуації навколо Криму.

Прийняття Верховною Радою Російської Федерації 21-22 травня 1992 року Постанови "Про правову оцінку рішень вищих органів державної влади РРФСР щодо зміни статусу Криму, прийнятих у 1954 році" та Заяви до Верховної Ради України змушує Україну привернути увагу ПАА до виявів правового нігілізму в міждержавних відносинах з боку Росії та незаконного скасування нею правових актів колишнього СРСР. Всі зміни кордонів України були відповідно конституйовані законодавством України, Росії і колишнього Союзу. Як незалежна держава Україна, складовою частиною якої є Крим, визнана сьогодні в існуючих кордонах державами світу, в тому числі і Росією.

Верховна Рада України розглядає вищезгадану Постанову Російської Федерації як таку, що не має юридичної сили і не породжує будь-яких правових наслідків для України. Питання статусу і долі Криму як складової частини України не може бути предметом будь-яких міждержавних переговорів.

Однак прийнята Верховною Радою Російської Федерації Постанова є загрозою для подальшого дотримання іншими державами Європи загальноприйнятих норм міжнародного права, статуту ООН, угод в рамках Хельсінкського процесу. Росія в односторонньому порядку скасувала Акт від 1954 року стосовно Криму, який є одним із багатьох аналогічних актів, що були прийняті в колишньому Союзі щодо територіальних питань. Йдучи за такою логікою, Україна мала б ставити питання про скасування постанов колишнього Союзу РСР, наприклад, "Про врегулювання кордонів Української РСР з Російською РФСР і Білоруською РСР" від 16 жовтня 1925 року, за якими від України до Росії відійшли обширні українські землі, в тому числі Гайворонський, Путивльський і Новооскольський повіти Курської губернії, Острогозький, Богучарський, Біргоченський - Воронезької, Таганрозький - Донської області, Тимрюкський і Єйський - Кубанської, де українці становили від 51 до 90 відсотків загальної кількості населення.

Одначе подібний підхід неминуче призвів би до ланцюгової реакції перегляду кордонів між державами і в результаті - до катастрофічних конфліктів у Європі та світі. Усвідомлюючи це, Україна твердо стоїть на позиції дотримання загальноприйнятих норм міжнародного права, статуту ООН, угод в рамках Хельсінкського процесу і розраховує на те, що ПАА сприятиме уникненню насильного втягування України у територіальні спори з Росією, збереженню цілісності території і недоторканності кордонів України.

За схемою, що вже використовувалась структурами колишнього СРСР стосовно Прибалтійських держав, парламент Росії сьогодні пробує мотивувати своє втручання у внутрішні справи України тим, що в Криму нібито має місце порушення прав російського населення. Такими закидами безпідставно спекулюють створені і підтримувані з Росії на території Криму шовіністичні організації, діяльність яких спрямована на відокремлення Криму від України. Україна дотримує своєї Конституції, яка гарантує права і свободи всіх громадян незалежно від національності, і категорично відкидає звинувачення щодо порушення прав російського чи іншого населення в Україні.

У зв'язку з цим Україна звертається до ПАА з проханням послати в Україну відповідну комісію для з'ясування фактичного стану справ.

Україна гарантує максимальне сприяння безперешкодній роботі цієї комісії.