Про регулювання фондів оплати праці

З метою запобігання економічно необгрунтованого підвищення заробітної плати на підприємствах окремих галузей і регіонів України, не обумовленого відповідним зростанням обсягів виробництва та доходів підприємств, Верховна Рада України

1. Ввести з 1 травня 1992 року на підприємствах і в організаціях України обмеження фонду оплати праці у складі собівартості продукції і порядок проведення додаткових виплат коштів готівкою робітникам підприємств за рахунок прибутку понад розрахункову величину витрат на оплату праці згідно з Положенням, що додається.

Дозволити галузевим міністерствам, концернам, корпораціям запроваджувати за погодженням з Мінекономіки, Мінпраці, Мінфіном та Мінстатом України галузеві особливості регулювання фонду оплати праці на окремих підприємствах.

Встановити, що державні посадові особи будь-якого рівня на території України не можуть одержувати більшу заробітну плату, ніж заробітна плата Президента України.

2. Строк дії постанови - 1992 рік.

3. Доручити Кабінету Міністрів України розробити і внести до 1 жовтня 1992 року на розгляд Верховної Ради України проект Закону про оплату праці.

4. Контроль за достовірністю розрахунків і внесенням податків покласти на Державну податкову інспекцію.

1. Фонд заробітної плати є елементом собівартості виробленої продукції як складова частина витрат на виробництво.

2. Обмеження фонду оплати праці здійснюється у складі собівартості виробленої продукції. За розрахункову величину витрат на оплату праці приймається базовий фонд оплати праці, який збільшується (зменшується) пропорційно обсягам виробництва у порівняльних цінах зростаючим підсумком.

3. За базовий фонд оплати праці приймаються витрати на оплату праці за 4 місяці 1992 року, зменшені на суму додаткових нарахувань за грудень 1991 року в зв'язку з підвищенням з 1 грудня мінімальної заробітної плати (якщо вони включені до звіту за цей період), виплат за результатами роботи за минулий рік, за вислугу років, або за базовий фонд оплати праці приймаються витрати на оплату праці у 1991 році, збільшені на індекс підвищення середньої заробітної плати по галузях матеріального виробництва України (визначається і публікується Кабінетом Міністрів) відносно середньої заробітної плати підприємства, організації у 1991 році.

Якщо базовий фонд оплати праці за 4 місяці 1992 року менший ніж 7 розмірів мінімальної заробітної плати, то за базу може прийматися остання, помножена на фактичну чисельність працюючих у базовому періоді.

4. За базу для визначення процента зростання (зменшення) обсягів виробництва у наступних кварталах приймаються обсяги чотирьох місяців 1992 року. За порівняльні ціни протягом усього 1992 року беруться ціни на 1 січня 1992 року.

5. Індексація базового фонду оплати праці у собівартості виробленої продукції проводиться у розмірі і одночасно з переглядом Верховною Радою мінімального рівня заробітної плати.

6. Додаткові виплати коштів готівкою робітникам підприємств за рахунок прибутку понад розрахункову величину витрат на оплату праці підлягають оподаткуванню.

У разі, коли додаткова виплата коштів готівкою робітникам підприємства з прибутку перевищує суму до 3 відсотків від розрахункового фонду оплати праці включно, оподаткування проводиться за ставкою на доход, підвищеною у 2 рази, від 3 до 8 відсотків включно - за ставкою, підвищеною у 3 рази, від 8 до 15 відсотків - за ставкою, підвищеною у 5 разів.

7. У разі зменшення обсягів виробництва дозволяється використовувати кошти за рахунок прибутку для виплати готівкою робітникам підприємства в обсягах, що не перевищують базовий фонд оплати праці.