Про Концепцію роздержавлення і приватизації підприємств, землі та житлового фонду

Верховна Рада України

1. Схвалити Концепцію роздержавлення і приватизації підприємств, землі та житлового фонду, внесену Кабінетом Міністрів України та Комісією Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством, крім слів в абзаці п'ятому пункту 2 розділу 4 "за спеціальним рішенням Кабінету Міністрів".

2. Доручити Кабінету Міністрів України разом з комісіями Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством, з питань розвитку базових галузей народного господарства та за участю депутатів-промисловців на основі Концепції роздержавлення і приватизації підприємств, землі та житлового фонду розробити та подати до 20 листопада 1991 року Верховній Раді України пакет проектів відповідних законодавчих актів.

3. Доручити комісіям Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством, з питань розвитку базових галузей народного господарства разом з іншими комісіями до 1 грудня 1991 року попередньо розглянути зазначені проекти законодавчих актів і висновки по них внести на розгляд Верховної Ради України після 1 грудня 1991 року.

4. Кабінету Міністрів України до 1 грудня 1991 року подати на розгляд Верховної Ради України програму роздержавлення і приватизації державної власності.

1.1. Головна мета роздержавлення та приватизації державної власності полягає у створенні багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки.

Досягнення цієї мети забезпечується створенням сприятливого економічного та законодавчого середовища.

1.2. У результаті роздержавлення та приватизації у власності держави повинно залишитися лише майно, необхідне для виконання державою своїх функцій.

1.3. Масштаби і темпи роздержавлення і приватизації забезпечуються Державною програмою.

1.4. Кожному громадянину України створюється можливість володіти засобами виробництва, житлом та землею за допомогою відповідних іменних приватизаційних цінних паперів (сертифікатів, купонних чеків та бонів), що засвідчують право на безоплатне придбання більшої частини державного майна, що підлягає приватизації.

1.5. Трудовим колективам та окремим громадянам України надаються приорітетне право та додаткові пільги для придбання підприємства, житла та земельних ділянок для сільськогосподарського виробництва, якими вони користуються.

1.6. Придбання державного майна здійснюється на платній основі за особисті кошти громадян та їх господарських об'єднань, кредитні ресурси та приватизаційні цінні папери. Громадянам надається право вільного вибору об'єкту і способу приватизації, фінансового посередника.

За одержання приватизаційних цінних паперів громадяни сплачують державне мито, розмір якого диференціюється в залежності від трудового стажу, соціального становища, регіонального розміщення об'єкту приватизації.

Розмір державного мита поетапно зменшується і мито не справляється в останній рік дії приватизаційних цінних паперів.

1.7. Приватизаційні цінні папери випускаються в обіг послідовно, при створенні умов для приватизації у тій чи іншій сфері (підприємства, житло, земля).

Громадянам України створюються можливості для необмеженого вибору сфер приватизації, надання їм права застосовувати приватизаційні цінні папери одного виду у різних сферах приватизації, тобто забезпечення їх взаємної конвертації.

Конвертованість приватизаційних цінних паперів досягається встановленням їх перерахункових еквівалентів.

Приватизаційні цінні папери не можуть бути продані за гроші, закладені під заставу, передані як позичка та використані для інших видів комерційної діяльності, окрім інвестицій в процесі приватизації. Вони мають вузько обмежене коло обігу - тільки для обміну на посвідчення на право власності на майнові об'єкти.

1.8. Приватизаційним цінним паперам надається перевага перед іншими платіжними засобами, в тому числі шляхом встановлення квот їх обов'язкового застосування. Держава створює умови для обігу та застосування громадянами приватизаційних цінних паперів.

1.9. Продаж об'єктів за їх реальною вартістю забезпечується застосуванням форм приватизації, що передбачають конкуренцію покупців.

1.10. З метою захисту інтересів громадян України перепродаж приватизованих об'єктів до введення власної національної грошової одиниці не допускається.

Іноземним інвесторам надається право придбання об'єктів приватизації виключно за вільно конвертовану валюту.

1.11. Підприємства-монополісти приватизуються при умові виконання всіх законодавчо встановлених обмежень монопольної діяльності.

1.12. Роздержавлення та приватизація здійснюється під громадським контролем, з широким інформуванням населення про всі дії щодо приватизації.

2.1. Роздержавленю та приватизації підлягає державне майно підприємств та організацій, державний житловий фонд та земельні ділянки; роздержавлення та приватизація може поширюватися також на майно громадських організацій, що виконували державні функції та здержавлене майно підприємств споживчої кооперації.

2.2. Об'єктами приватизації є:

підприємства, цехи, виробництва, дільниці, інші підрозділи та структурні одиниці підприємств, які можуть бути виділені в самостійні підприємства; обладнання, будови, споруди, інтелектуальна та промислова власність, підприємства, частки (паї, акції) держави та органів влади Кримської АРСР та адміністративно-територіальних одиниць в основних та обігових фондах підприємств та їх обєднань, частки (паї, акції) в основних та обігових фондах підприємств та їх об'єднань, які належать державним підприємствам, що приватизуються, інша державна власність, яка є такою на момент прийняття Закону про приватизацію або стала такою після його прийняття.

2.3. Об'єктами приватизації не можуть бути:

майно органів державної влади і управління, правопорядку, державної безпеки, армії, золотого і валютного фондів, державних матеріальних резервів: види та окремі об'єкти державної власності, перелік яких визначається Кабінетом міністрів України та затверджується Верховною Радою України; державна власність, яка не була оцінена відповідно до встановленої методики та правил.

2.4. Процес інтенсивного роздержавлення та приватизації триватиме 4-5 років. За цей час в недержавну власність перейде до 60-65 процентів вартості майна нині діючих державних підприємств та інших об'єктів. Перший етап інтенсивного роздержавлення та привтизації треба провести в 1991-1993 роках, включаючи підготовчу фазу у найближчі місяці 1991 року.

2.5. На першому етапі приватизації підлягають:

всі малі та дрібні підприємства, майно ліквідованих підприємств, об'єкти незавершеного будівництва, визначені програмою фінансового оздоровлення народного господарства;

середні та великі підприємства побутових послуг, роздрібної і оптової торгівлі та постачання, громадського харчування, легкої, переробної, деревообробної промисловості, комерційної кредитно-фінансової мережі, сільського господарства, житлового та невиробничого будівництва, авто- та річкового транспорту, що надають послуги населенню;

200-250 великих підприємств інших галузей народного господарства;

житловий та нежитловий державний, комунальний та відомчий фонди, крім об'єктів, на які за Законом України про роздержавлення житлового фонду приватизація не поширюється;

підприємства споживчої кооперації:

земельні ділянки (за окремими умовами).

2.6. Перебіг і зміст наступних етапів можна буде визначити з урахуванням тенденцій, що склалися на першому етапі.

3.1. Приватизація об'єктів державної та комунальної власності здійснюється на позавідомчих засадах спеціально створеними установами: Фондом державного майна та його регіональними відділеннями, фондами комунального майна, Міністерством у справах роздержавлення власності та демонополізації виробництва, Державним комітетом по земельній реформі, регіональними комітетами по приватизації, місцевими комітетами по земельній реформі.

3.2. Продавцями державного та комунального майна виступають відповідно:

Фонд державного майна та його відділення;

Фонди комунального майна та їх відділення.

3.3. Покупцями державного (комунального) майна можуть бути будь-які недержавні юридичні особи, громадяни, у тому числі іноземні. Покупцями земельних ділянок можуть бути тільки громадяни України та їх господарські об'єднання.

3.4. Для створення первинного ринку цінних паперів, надання послуг населенню при вкладенні приватизаційних сертифікатів та зниження ризику покупців акцій створюються інвестиційні фонди, довірчі товариства, холдінги та інші фінансові посередники.

4.1. Основними формами роздержавлення є:

акціонування державних підприємств та продаж певної частини акцій громадянам та їх господарським об'єднанням;

оренда майна громадянами та їх господарськими об'єднаннями;

обмеження втручання держави у процес ціноутворення, скасування примусового держзамовлення, відмова від надання підприємствам дотацій та субсидій і гарантування кредитів.

4.2. Формами приватизації є:

купівля-продаж неподільних майнових комплексів за конкурсом або на аукціоні;

купівля-продаж часток (акцій, паїв) у капіталі підприємств за конкурсом, на аукціоні, на фондовій біржі, за передплатой та іншими способами, що передбачають конкуренцію покупців;

викуп майна, зданого в оренду з викупом;

викуп майна трудовим колективом, безоплатна передача окремих підприємств, частини їх майна, надання інших пільг;

ліквідація підприємств відповідно до законодавства України і продаж їх майна за конкурсом, на аукціоні, на біржах або через магазини оптової чи роздрібної мережі.

5.1. Процедура приватизації державних підприємств включає такі основні елементи:

вибір форм роздержавлення та приватизації;

визначення початкової ціни майна підприємства, що приватизується;

юридичне та організаційне оформленні статуту підприємства, що приватизується, його перетворення в господарське товариство, створення трудовим колективом організації покупців, подання заяви та організація аукціону, конкурсу тощо;

визначення підприємств або їх часток (акцій, паїв), що продаються громадянам України виключно за приватизаційні сертифікати, а також часток (акцій, паїв), що продаються членам трудових колективів за номінальною вартістю;

продаж підприємств та їх часток (акцій, паїв) за приватизаційні сертифікати та гроші за конкурсом, на аукціоні, на фондовій біржі, за передплатою та іншими способами;

здійснення посередницьких функцій довірчими товариствами, інвестиційними фондами та холдінгами при розміщенні громадянами сертифікатів в об'єкти приватизації шляхом обміну сертифікатів на свідоцтва про право власності;

безоплатна передача соціально-побутових закладів підприємств, що приватизуються, їх трудовим колективам.

5.2. В умовах відсутності ринку нерухомого майна та цінних паперів визначення реальної вартості об'єктів, що підлягають приватизації, повинно грунтуватися на проведенні конкурсів, аукціонів шляхом відкритої передплати на акції, їх продаж на фондовій біржі.

При цьому початкова ціна об'єкту приватизації повинна встановлюватися на базі його відновної вартості за вирахуванням зношення. Для окремих підприємств можливо врахування їх потенційної доходності, експортного потенціалу та інших ринкових факторів.

5.3. Кошти, одержані від продажу державних підприємств та організацій, полягають окремому обліку і не використовуються на відшкодування сукупного поточного дефіциту державного бюджету. Вони можуть направлятися цільовим призначенням на соціальну підтримку безробітних, кредитування проектів по створенню нових робочих місць, підтримку нового підприємницького сектора економіки, відшкодування витрат на проведення приватизації, а також покриття внутрішнього та зовнішнього державних боргів України.

6.1. Членам трудового колективу, що вклали свою працю у розвиток підприємства, яке підлягає приватизації, надаються пільги по придбанню акцій своїх підприємств за номінальною вартістю у межах, що встановлюються законодавством про приватизацію та конкретизуються у Державній програмі приватизації.

6.2. Члени трудового колективу підприємства, що приватизується, можуть придбати своє підприємство. Для цього вони утворюють організації покупців, до складу якої можуть бути включені працівники підприємства, які вийшли на пенсію, і особи, котрі мають право у відповідності із законодавством повернутися на попереднє місце роботи на даному підприємстві.

Членам трудового колективу, які стали власниками свого підприємства, надаються такі пільги:

здійснення оплати платежу в розстрочку протягом 3-х років з початковим внеском не менше 35 процентів;

безоплатне одержання в колективну власність об'єктів соціально-культурного і побутового призначення за умови збереження рівня обслуговування та покриття витрат на їх утримання (за окремим рішенням Кабінету міністрів ).

7.1. Роздержавлення та приватизація житла здійснюється за допомогою купонних чеків, які надають право громадянам України на безоплатне придбання частки державного, комунального, відомчого житла в межах установленого середнього розміру загальної площі. Встановлюється також шкала вартості викупу кожного метра загальної площі житла, що перевищує середній показник, та шкала грошової компенсації державою кожного метра загальної площі житла, що не вистачає до середнього рівня.

7.2. У разі відмови громадян від приватизації житла, що вони займають, передбачається перехід від найму житла до його оренди.

7.3. Житлові купонні чеки отримують всі громадяни України.

7.4. Оплата житла, площа якого перевищує середні показники, може проводитися в розстрочку на умовах, які визначатимуть місцеві Ради. До соціальне незахищених громадян, з низьким рівнем доходів, які не мають можливості викупати квартири, місцеві Ради можуть застосувати диференційовану систему пільг.

На громадян, які проживають в районах, що потерпіли від чорнобильської катастрофи, повинен поширюватись пільговий порядок приватизації житла.

7.5. Громадяни, які мають індивідуальне житло, або перебувають у черзі на придбання безкоштовного комунального житла, можуть використовувати житлові купонні чеки на розширення, ремонт, підвищення благоустрою житла, а також оплату орендованого житла.

Житлові купонні чеки видаються на безстроковий термін, можуть успадковуватися з виплатою податку на успадкування.

7.6. За рахунок коштів, одержаних від приватизації житла, створюються місцеві інвестиційні фонди житлового будівництва, які призначені для фінансування та кредитування будівництва житла у відповідних містах та сільських районах України, а також безготівкової виплати компенсації громадянам, які володіють житловою площею нижче середньо встановленого рівня.

8.1. Приватизація землі полягає у передачі громадянам України земельних ділянок у приватну, колективну власність або у довічне успадковуване використання.

8.2. Для сільськогосподарського використання земельні ділянки встановленого розміру на повнолітнього члена сім'ї надаються громадянам безоплатно. Ці розміри диференціюються по територіях з урахуванням якості землі, місцезнаходження ділянок та інших факторів. Безоплатна приватизація здійснюється за допомогою земельних бонів. Придбання земельних ділянок, розміри чи якість землі яких перевищують вказані у земельних бонах, у частині перевищення встановлених показників здійснюється за окремими умовами за власні кошти громадян.

8.3. Земельні ділянки для несільськогосподарського виробничого використання приватизуються за плату, розміри якої встановлюються місцевими Радами народних депутатів. Надання земель у цьому випадку можливе після одержання згоди місцевої Ради та затвердження інвестиційного проекту і здійснюється під контролем державних органів відповідно до їх компетенції.

8.4. Земельні ділянки для побутового призначення надаються громадянам у довічне успадковуване використання. Громадяни сплачують при цьому купівельне мито, а також щорічні платежі за використання землі.

8.5. Пріоритетне право на придбання земельних ділянок для сільськогосподарського використання мають селяни, що їх орендують, або ними користуються, а земель колгоспів і радгоспів - колгоспники та працівники відповідних господарств.

При банкрутстві чи розформуванні колгоспів та радгоспів право на придбання їх земель для сільськогосподарського використання мають селяни та інші громадяни України, які мають намір займатися сільськогосподарським виробництвом.

8.6. При приватизації землі колгоспів чи радгоспів у випадках, коли господарства продовжують функціонувати, частки землі, що приватизуються, складають земельний фонд господарства. Частина земельного фонду господарства, що передається у власність селян безоплатно, виходячи з поданих ними земельних бонів, складає спільний земельний фонд безоплатної приватизації. Інша частина землі, яка використовується колгоспом чи радгоспом, підлягає викупу за встановлену плату. Вона також підлягає розподілу між колгоспниками чи працівниками радгоспів. Якщо ця частина землі не викуповується колгоспом чи радгоспом, то вона може бути ним орендована або надійти у фонд приватизації земельних ділянок для селян, що не працюють у колгоспі чи радгоспі, або іншим громадянам України.

8.7. Перепродаж приватизованих земельних ділянок не допускається протягом терміну, встановленого Верховною Радою України.

8.8. Кошти, одержані від приватизації землі, направляються на формування фондів підтримки фермерських, кооперативних та інших сільськогосподарських підприємств.