• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Рекомендації по складанню проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій

Комісії Верховної Ради України | Рекомендації від 15.05.1992
Реквізити
  • Видавник: Комісії Верховної Ради України
  • Тип: Рекомендації
  • Дата: 15.05.1992
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Комісії Верховної Ради України
  • Тип: Рекомендації
  • Дата: 15.05.1992
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
КОМІСІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
З ПИТАНЬ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ,
ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ СЕЛА
Від 15.05.92
м.Київ
Затверджено
Державним комітетом України
по земельних ресурсах
Міністерством сільського
господарства
і продовольства України
Міністерством у справах
роздержавлення власності
і демонополізації
виробництва України
15 травня 1992 р.
Рекомендації по складанню проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій
1. Загальні положення
1.1. Рекомендації розроблені відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі" від 13 березня 1992 року і визначають порядок складання, склад і зміст проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій.
1.2. Проекти роздержавлення і приватизації земель складаються по тих сільськогосподарських підприємствах і організаціях, землі яких підлягають передачі в колективну і приватну власність.
Перелік таких господарств визначається Урядом Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міською Радою народних депутатів щорічно, не пізніше як за один місяць до початку наступного року.
Рішення про форму власності на землю і організаційні форми господарювання приймаються загальними зборами колективу сільськогосподарського підприємства, організації і є підставою для включення цих підприємств і організацій до переліку господарств, землі яких підлягають передачі у колективну і приватну власність.
1.3. На території сільської, селищної Ради народних депутатів формується резервний фонд земель. Ці землі залишаються у державній власності та призначаються до подальшої передачі у приватну власність або надання у користування громадянам, які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання, вперше прийняті на роботу або в члени сільськогосподарських підприємств, кооперативів, товариств, або на роботу в соціальній сфері на селі.
1.4. У колективну власність громадян передаються землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Площа цих земель визначається як різниця між загальною площею земель сільськогосподарських підприємств, кооперативів, товариств і площею земель, які залишаються у приватній та державній власності громадян і у державній власності (резервний фонд земель, лісовий фонд, водний фонд тощо).
Якщо межі господарства, землі якого підлягають роздержавленню і приватизації, співпадають з межами території сільської, міської Ради народних депутатів, площа земель, які передаються у колективну власність, становить різницю між загальною площею земель, що знаходиться у віданні відповідної Ради, і площею земель, які залишаються у державній власності (землі запасу, лісовий фонд, водний фонд, резервний фонд земель тощо) та у власності громадян.
1.5. Для проведення роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій, передбачених у пункті 1.4 цих Рекомендацій, за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів або їх виконкомів створюється комісія. До складу комісії входять депутати відповідної Ради народних депутатів, представники місцевої державної адміністрації, сільськогосподарських підприємств і організацій, землі яких роздержавлюються і приватизуються, їх трудових колективів, державних землевпорядних організацій, фінансових органів та кредитних установ.
Висновки і пропозиції комісії є підставою для підготовки проектних рішень щодо роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій.
1.6. Замовниками на складання проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій є відповідні обласні, Київське і Севастопольське міські управління Державного комітету України по земельних ресурсах.
Завдання на складання проекту розробляється замовником за участю керівників сільськогосподарських підприємств і організацій, відповідних сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, органів державної адміністрації району та державних землевпорядних організацій за формою, що додається.
1.7. Проекти роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій розробляються державними землевпорядними організаціями за участю керівництва цих підприємств і організацій, фахівців місцевих органів Державного комітету України по земельних ресурсах.
При розробці проекту слід враховувати, що не можуть передаватися у приватну і колективну власність землі, визначені у статті 4 Земельного кодексу України.
Розроблені проекти схвалюються трудовими колективами підприємств та організацій і затверджуються за поданням сільської, селищної, міської Ради районною (міською) Радою народних депутатів.
1.8. Після затвердження проекту роздержавлення і приватизації земель межі визначених проектом земельних ділянок (державної власності, резервного фонду, приватної і колективної власності) переносяться в натуру на місцевість і закріплюються межовими знаками встановленого зразка.
1.9. На підставі затвердженого проекту роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій проводиться передача земельних ділянок у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам або у власність громадян у порядку, встановленому у статті 17 Земельного кодексу України, і видаються державні акти на право колективної власності на землю, на право приватної власності на землю, на право постійного користування землею.
2. Підготовчі роботи
2.1. Підготовчі роботи включають в себе аналіз земельно-кадастрових, статистичних, планово-картографічних та інших матеріалів, а також польове обстеження земель, якими користуються сільськогосподарські підприємства і організації, з метою вивчення даних про фактичний стан використання цих земель, встановлення меж земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та інших земель, що не можуть передаватись у колективну або приватну власність.
2.2. По тих сільських, селищних, міських Радах народних депутатів, де не проводились роботи по формуванню територій і меж цих рад, а також не проводились роботи по встановленню меж сільських населених пунктів, у складі підготовчих робіт встановлюються межі і формується територія відповідних Рад народних депутатів, а землі сільських населених пунктів передаються у відання цих Рад.
Ця робота виконується відповідно до Технічних вказівок з цих питань, затверджених Держкомземом України 30 жовтня 1991 року.
2.3. З метою обчислення розміру середньої земельної частки сільською, селищною, міською Радою народних депутатів складаються та затверджуються списки:
осіб, які працюють у колективних сільськогосподарських підприємствах, підсобних сільських господарствах, селянських (фермерських) господарствах, інших сільськогосподарських підприємствах, установах, організаціях, а також пенсіонерів, які раніше працювали у сільському господарстві і проживають у сільській місцевості;
осіб, зайнятих у соціальній сфері села, до яких належать працівники освіти, охорони здоров'я, культури, побутового обслуговування населення, зв'язку, торгівлі та громадського харчування, правоохоронних органів, Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів, а також пенсіонерів з числа цих осіб, що проживають у цій місцевості.
2.4. У випадках ліквідації господарств вивчаються пропозиції ліквідаційних комісій, створюваних загальними зборами колективів цих господарств, щодо розподілу сільськогосподарських угідь між створеними на базі ліквідованих господарств нових колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств. Ці пропозиції повинні бути погоджені й схвалені на загальних зборах колективів господарств, що ліквідуються.
При цьому потреба вказаних підприємств, кооперативів, товариств у необхідній для ведення сільського господарства площі земельних угідь має бути обгрунтованою наявністю трудових ресурсів, матеріально-технічних засобів, забезпеченістю кормами тваринництва, обсягами передбачуваного виробництва товарної сільськогосподарської продукції.
2.5. При польовому обстеженні земель, якими користуються сільськогосподарські підприємства і організації, визначаються землі лісового і водного фонду, земельні ділянки природоохоронного призначення, а також віднесені до земель оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення. Одночасно готуються пропозиції про порядок подальшого використання цих земель.
Межі таких земельних ділянок визначаються на місцевості за участю представників місцевих Рад народних депутатів, органів Державного комітету України по земельних ресурсах і Міністерства охорони навколишнього природного середовища.
3. Складання проекту
3.1. Складання проектів передбачає визначення земель, що не підлягають роздержавленню і приватизації та входять до складу земельних угідь колгоспів, інших сільськогосподарських кооперативів, колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств. До цих земель включаються землі лісового фонду, землі водного фонду, землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, а також створюваний резервний фонд земель. Встановлюються межі цих земель, вираховується площа по контурах і угіддях, складається експлікація цих земель по категоріях.
3.2. При визначенні земель лісового фонду, що можуть передаватись у колективну і приватну власність, відмежовуються вкраплені в сільськогосподарські угіддя ділянки лісових угідь, площа яких становить не більше 5 гектарів, за винятком лісів першої групи.
Відмежовані ділянки лісів, що віднесені до земель державної власності, а також ділянки лісів, що можуть передаватись у колективну і приватну власність, відображаються на проектному плані умовними позначеннями із визначенням їх площі.
3.3. При визначенні земель водного фонду, що можуть передаватись у колективну і приватну власність, відмежовуються ділянки водойм і боліт, площа яких становить не більше 3 гектарів, за винятком унікальних водойм, верховинних боліт, водопостачальних каналів, магістральних зрошуваних та осушувальних каналів.
Відмежовані ділянки водойм і боліт, що віднесені до земель державної власності, а також ділянки водойм і боліт, що можуть передаватись у колективну і приватну власність, відображаються на проектному плані умовними позначеннями із визначенням їх площі.
3.4. Із земель, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств і організацій, відмежовують земельні ділянки, що визначені як землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, і не можуть передаватися у колективну і приватну власність.
До земель природоохоронного призначення відносяться природоохоронні території та розташовані на них об'єкти, що підлягають особливій охороні, мають велику екологічну цінність як унікальні типові природні комплекси, для збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації негативних природних процесів і явищ, а також місцеві дендрологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, ботанічні сади, заповідні урочища, пам'ятки природи, сільськогосподарські угіддя, що підлягають тимчасовій консервації внаслідок деградації, а також земельні ділянки, які за проектами контурно-меліоративної організації території повинні бути залісені або залужені.
До земель оздоровчого призначення відносяться території, які мають виражені природні лікувальні фактори: мінеральні джерела, кліматичні та інші умови, сприятливі для лікування і оздоровлення населення.
До земель рекреаційного призначення відносяться території для організованого масового відпочинку населення (зелені зони міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів, лісові та інші урочища, що є місцями відпочинку населення, мальовничі ділянки ландшафту, видові майданчики, стежки і маркіровочні траси, пляжі, ландшафтні розриви вздовж річок та водойм).
До земель історико-культурного призначення відносяться землі місцевих історико-культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних пам'яток та архітектурно-ландшафтних комплексів.
Відмежовані землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення позначаються на проектному плані, обчислюється їх площа і складається відповідна експлікація.
3.5. Відповідно до рішення сільської, селищної Ради народних депутатів про створення на своїй території резервного фонду земель обчислюється його загальна площа у розмірі до 15 процентів площі усіх сільськогосподарських угідь (включаючи ці угіддя в межах відповідних населених пунктів), за винятком земель державної власності.
Визначення земель резервного фонду і його просторове розміщення проводяться відповідно до цільового призначення цього фонду, зазначеного у завданні на складання проекту роздержавлення і приватизації земель, а також з урахуванням розроблених схем розміщення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва жителів міст і селищ міського типу.
Резервний фонд земель може розміщуватись на одному або декількох масивах, при цьому слід зважити на те, що земельні ділянки, призначені для індивідуального житлового будівництва, повинні відповідати нормам житлового будівництва, враховувати геологічні умови, рівень грунтових вод тощо.
Складається відповідна експлікація земель резервного фонду по контурах і угіддях, обчислюється їх площа та визначається якість грунтів по кадастровій оцінці.
Землі резервного фонду залишаються у державній власності з метою подальшого перерозподілу для використання за цільовим призначенням. Частина земель резервного фонду, яка на час складання проекту знаходиться у користуванні господарства, землі якого приватизуються, надається цьому господарству у постійне користування.
3.6. Площа земель, що підлягає роздержавленню і приватизації, обчислюється як різниця між загальною площею земель, яка знаходиться у користуванні сільськогосподарського підприємства і організації, і площею земель, що віднесені до державної власності.
Складається зведена експлікація земель, що за проектом віднесені до земель державної власності.
3.7. Розмір середньої земельної частки обчислюється сільською, селищною, міською Радою народних депутатів для передачі земельних ділянок у колективну і приватну власність.
Площа сільськогосподарських угідь (у тому числі ріллі), що можуть бути передані у колективну і приватну власність, складається з 85 процентів площі сільськогосподарських угідь (у тому числі ріллі), якими користуються підприємства, установи, організації та громадяни у межах території даної Ради, крім сільськогосподарських угідь цих підприємств і організацій, які віднесені до земель державної власності, а також сільськогосподарських угідь підприємств, установ і організацій, землі яких не підлягають приватизації.
Загальний розмір обчисленої у такий спосіб площі поділяється на сумарну кількість осіб, визначених відповідно до пункту 2.3 цих Рекомендацій.
Одержаний результат визначає розмір середньої земельної частки по сільськогосподарських угіддях (у тому числі ріллі). Якщо у складі сільськогосподарських угідь інші угіддя (багаторічні насадження, сіножаті або пасовища) становлять більше 10 процентів, то можливе обчислення розміру середньої земельної частки окремо по декількох або по всіх видах сільськогосподарських угідь.
Питання про розмір середньої земельної частки розглядається на загальних зборах колективу сільськогосподарських підприємств і організацій і затверджується сільською, селищною, міською Радою народних депутатів.
Розмір середньої земельної частки може переглядатись залежно від демографічних умов і конкретних обставин, що склалися, Радою народних депутатів, яка визначила цей розмір.
3.8. При визначенні земель, що передаються у приватну власність, враховуються заяви громадян, які виявили бажання одержати у власність свою частку землі в натурі (на місцевості). Виходячи з кількості таких заяв та розміру середньої земельної частки, обчислюється орієнтовна площа земель, що можуть бути передані у приватну власність.
Проектні пропозиції щодо місцерозташування цих земель повинні враховувати виробничі інтереси господарства і бажання громадян щодо розташування земельних ділянок.
Після попереднього обговорення цих пропозицій і їх погодження на загальних зборах колективу підприємств і організацій розробляється проект розміщення конкретних земельних ділянок.
Якщо конкретна земельна ділянка розміщується на сільськогосподарських угіддях, що за своєю якістю дорівнює середній кадастровій оцінці по господарству, то ділянка проектується у визначеному розмірі середньої земельної частки.
При відхиленні якості сільськогосподарських угідь від середнього показника по господарству розмір конкретної земельної частки може збільшуватись або зменшуватись і обчислюється за формулою:
Сч х Бс
Зч = ----------, де
Б
Зч - розмір конкретної земельної ділянки, га
Сч - розмір середньої земельної частки, га
Бс - середня кадастрова оцінка по господарству, бал
Б - кадастрова оцінка конкретної земельної ділянки, бал.
Виходячи з визначених розмірів конкретної земельної ділянки, проектуються їх межі, обчислюється площа кожної ділянки, а також загальна площа земель, які передаються у приватну власність.
Складається експлікація земель по кожній конкретній земельній ділянці і в цілому по всіх землях, що передаються у приватну власність.
3.9. При розробці проекту передачі земель у колективну власність окремо визначаються землі загального користування: внутрігосподарські шляхи, полезахисні лісосмуги та інші грунтозахисні насадження, гідротехнічні споруди, господарські двори тощо. На ці землі складається експлікація і вираховується їх площа.
3.10. Складається креслення перенесення проекту роздержавлення і приватизації земель в натуру (на місцевість).
4. Складання графічної частини проекту
Графічна частина проекту складається на планах внутрігосподарського землеустрою (масштаб 1:10000) сільськогосподарських підприємств і організацій.
На проектному плані відображаються проектні пропозиції щодо роздержавлення і приватизації земель.
Проектний план супроводжується експлікацією земель.
5. Погодження і затвердження проекту
5.1. Проект роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій розглядається на загальних зборах та схвалюється трудовими колективами цих підприємств і організацій.
Проект погоджується сільською, селищною, міською Радою народних депутатів, місцевими органами Державного комітету України по земельних ресурсах.
5.2. Проект за поданням сільської, селищної міської Ради народних депутатів затверджується районною (міською) Радою народних депутатів.
5.3. Складається список громадян-співвласників, який додається до державного акту на право колективної власності на землю. Цей список складається відповідною Радою, керівником підприємства, кооперативу, товариства.
На прохання громадян-співвласників місцеві Ради народних депутатів, які видали і зареєстрували державний акт на право колективної власності на землю, видають довідки, що підтверджують розмір їх середньої земельної частки у колективній власності.
6. Склад проекту
Проект роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій складається з таких матеріалів:
пояснювальна записка;
проектний план;
матеріали погодження та затвердження проекту;
креслення перенесення проекту в натуру (на місцевість).
7. Виготовлення і видача матеріалів проекту
Матеріали проекту роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій складаються у 4 примірниках, з яких:
перший - проектній організації;
другий - замовнику;
третій - сільській, селищній, міській Раді;
четвертий - господарству.
"Бібліотека офіційних видань (додаток до щотижневика
"Відомості Верховної Ради України")", 1999 р.