Щодо права громадян на звернення

У Комітеті з питань правової політики розглянуті звернення N МПК-П-6 та N МПК-П-6А від 2 вересня 2010 року щодо права громадян на звернення та, в межах компетенції, повідомляється.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства (частина друга статті 3 цього Закону) .

Також згідно з частинами другою та третьою статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до частин першої - третьої статті 32 Закону України "Про інформацію" під інформаційним запитом (далі - запитом) щодо доступу до офіційних документів у цьому Законі розуміється звернення з вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними документами. Запит може бути індивідуальним або колективним. Він подається у письмовій формі.

Згідно з частиною другою статті 47 вказаного Закону відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, зокрема, як необґрунтована відмова від надання відповідної інформації; надання інформації, що не відповідає дійсності; несвоєчасне надання інформації; навмисне приховування інформації; безпідставна відмова від поширення певної інформації; необґрунтоване віднесення окремих видів інформації до категорії відомостей з обмеженим доступом.

Відповідно до пункту "г" частини 1 статті 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, немає права відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.

Крім того, звертаємо увагу на те, що питання забезпечення прав громадян на інформацію належать до предмету відання Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації.