Про екологічну ситуацію в зоні Григорівського лиману Одеської області

Президія Верховної Ради України

1. Враховуючи негативні наслідки діяльності промислових підприємств, розміщені в місті Южне Одеської області, для екології цього регіону, доручити Міністерству охорони навколишнього середовища України провести комплексну екологічну експертизу зони Григорівського лиману та спільно з заінтересованими сторонами намітити конкретні заходи щодо її поліпшення.

2. Після прийняття Закону України "Про зони надзвичайних екологічних ситуацій, їх класифікацію та статус" розглянути питання про визначення статусу зони Григорівського лиману Одеської області.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування і з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства.

До Верховної Ради України надійшов лист за підписом голови Одеської, міської Ради народних депутатів Л.О. Чернеги, у якому висловлюються побоювання, що позитивне вирішення питання про надання селищу міського типу Южне Суворовського району міста Одеси статусу міста обласного підпорядкування зробить неможливим ефективний контроль за дотриманням промисловими підприємствами, що знаходяться в зоні Григорівського лиману, природоохоронного законодавства.

Основним джерелом забруднення навколишнього природного середовища серед промислових підприємств цієї зони є Одеський припортовий завод, на якому виробляють аміак, карбамід, рідку та суху вуглекислоти, поліетиленові мішки, та торговий порт "Южный". Викиди ними забруднюючих речовин в атмосферу становлять понад 5 тис. тонн на рік, в тому числі 0,5 тис. тонн аміаку. Щорічно в море з припортового заводу потрапляє 2,36 млн. кубічних метрів відходів виробництва. На площі понад 6 квадратних кілометрів виявлено техногенне забруднення підземних вод сульфатами, нітратами та аміаком. Велику потенціальну небезпеку становлять великотонажні сховища аміаку, магістральний аміакопровід високого тиску, рух великовагових суден, які перевозять небезпечні речовини поблизу міста Одеси.

Одеською обласною та міською Радами народних депутатів вживаються заходи щодо припинення діяльності екологічно небезпечних виробництв, перепрофілювання промислових підприємств, розміщених в смт Южне. Так, в липні 1990 року сесія міськради прийняла рішення "Про екологічні наслідки діяльності Одеського припортового заводу, можливість його подальшого функціонування та про заходи щодо соціально-економічної та господарської переорієнтації зони Григорівського лиману". У грудні 1990 року проведено загальноміський референдум з питання закриття екологічно небезпечних виробництв, а в червні 1991 року створено загальноміський комітет з проблем припортового заводу та розвитку зони Григорівського лиману.

Завдяки спільним зусиллям розпочато перепрофілювання окремих виробництв припортового заводу, вирішено питання про припинення транзитного перевезення аміаку в межах міста, будівництва третьої черги виробництва карбаміду, встановлено постійний контроль за перевантаженням відкритим способом небезпечних вантажів на причалах заводу та порту "Южный". У місті створено фонд охорони навколишнього середовища, підписано угоду з адміністрацією підприємства про надходження до бюджету міста Одеси валютних коштів з розрахунку один долар за перевантаження однієї тонни аміаку та метанолу і 0,5 долара - за перевантаження однієї тонни сипучих вантажів (в 1991 році надійшло 5,6 млн. доларів, за 1992 рік - близько 5 млн. доларів).

В той же час Одеська міська Рада сама неспроможна забезпечити належну координацію зусиль місцевих Рад народних депутатів, державної виконавчої влади, підприємств і організацій, інтереси республіканських міністерств та відомств, в повному обсязі виконати всі заплановані заходи щодо поліпшення екологічної ситуації.

Так, до цього часу не розроблено схему розвитку зони Григорівського лиману, не виконано рішення про поетапне закриття небезпечних об'єктів припортового заводу, магістрального аміакопроводу, заборону транспортування хімічних речовин морем поблизу міста. Лише частково вирішено питання про відселення жителів сіл Нові Біляри, Григорівка та Старі Біляри Комінтернівського району з санітарно-захисної зони промислових підприємств.

З огляду на це, а також враховуючи, що вирішення екологічних проблем не може бути пов'язане з проблемою надання селищу міського типу Южне статусу міста обласного підпорядкування. Одеська обласна Рада народних депутатів та обласна держадміністрація вжили ряд додаткових заходів для вирішення цих питань. У травні 1992 року сесія облради прийняла рішення "Про мораторій на господарське перетворення та порушення природних функцій природно-заповідних і рекреаційних екосистем області", створено групу для проведення паспортизації природних територій і наукового обгрунтування їх статусу та виділено необхідні кошти для фінансування її діяльності. Науково-дослідному інституту морського транспорту "ЧорноморНДІпроект" доручено розробити концепцію перспективного розвитку порту "Южный", Запорізькому інституту "Промбудпроект" замовлено комплексно-планувальну схему розвитку зони Григорівського лиману.

Враховуючи те, що Одеський припортовий завод не має необхідних коштів для спорудження житла з метою відселення жителів з санітарно-захисної зони, держадміністрація вирішує питання про виділення близько 1 млрд. карбованців капіталовкладень на ці цілі. Посилено контроль за надходженням та цільовим витрачанням платежів за забруднення навколишнього природного середовища (за 1992 рік від припортового заводу надійшло 1,4, від порту "Южный" - 2,7 млн. карбованців). Переглядаються ліміти викидів забруднюючих речовин для припортового заводу в бік їх зменшення.

Враховуючи негативні наслідки діяльності підприємств в зоні Григорівського лиману, і насамперед Одеського припортового заводу, для екології Півдня України, а також те, що вирішення цих проблем не може бути пов'язане із статусом селища міського типу Южне, вважали б за доцільне:

1. Доручити Міністерству охорони навколишнього природного середовища спільно із заінтересованими сторонами провести комплексну екологічну експертизу в зоні Григорівського лиману та накреслити першочергові заходи щодо поліпшення екологічної ситуації в цьому регіоні.

2. Після прийняття Закону про зони надзвичайних екологічних ситуацій, їх класифікацію і статус на підставі результатів комплексної екологічної експертизи розглянути питання про віднесення даної території до однієї з категорій зон надзвичайних екологічних ситуацій.