Про роботу тимчасової депутатської комісії у питанні Київського інституту політології і соціального управління

Розглянувши матеріали роботи тимчасової депутатської комісії у питанні Київського інституту політології і соціального управління, Президія Верховної Ради України

1. Погодитись із висновками тимчасової депутатської комісії у питанні Київського інституту політології і соціального управління (інформація про роботу комісії додається).

2. Доручити Кабінету Міністрів України прийняти необхідні рішення на підставі висновків тимчасової депутатської комісії у питанні Київського інституту політології і соціального управління.

У зв'язку із зверненням 42 народних депутатів про подальшу долю КІПСУ Президія Верховної Ради України прийняла Постанову від 18 лютого 1992 року, якою було створено депутатську комісію у складі 8 народних депутатів.

Інформуємо, що представники КІПСУ звертались також до Кабінету Міністрів України. 17 лютого їх прийняв керівник апарату Президента України М. Хоменко.

Питанням КІПСУ за дорученням Заступника Голови Верховної Ради України В. Гриньова займалася робоча група з числа народних депутатів та працівників Секретаріату Верховної Ради України.

В ході розгляду питання КІПСУ прийняли участь і представники інституту. Вони запрошувалися на засідання робочої групи, з ними зустрічалися члени Президії Верховної Ради України А. Матвієнко, І. Юхновський, народні депутати України Ю. Гнаткевич, С. Дорогунцов, А. Толстоухов та інші. На запрошення трудового колективу інституту політології та соціального управління на зустрічі з ним були народний депутат України А. Толстоухов, головний консультант Секретаріату Верховної Ради України з питань освіти О. Волков.

Створена депутатська комісія провела три засідання, на яких уважно розглянула матеріали з цього питання.

Комісія дійшла до висновку, що питання КІПСУ виникло як наслідок заборони діяльності Компартії України, тривалого невирішення питання про власність забороненої організації, невідповідності управлінських дій прийнятим рішенням та ігнорування того, що КІПСУ є юридичною особою. З іншого боку ситуація ускладнювалась прагненням колективу КІПСУ захистити себе, реорганізувати інститут в Національну академію управління, надати можливість слухачам завершити навчання.

З часом питання КІПСУ перетворилося у серйозну проблему з правовим та соціальним аспектами, а форми протесту колективу інституту набули гострого характеру.

Ситуація переросла у критичну у зв'язку з тим, що у питанні КІПСУ фактично штучно розділено дві проблеми: про матеріальну базу установи та про інститут, як юридичну особу.

Якщо питання про матеріальну базу інституту (вул. Мельникова, 36) вирішувалися відповідними рішеннями Президії та Голови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, то доля КІПСУ як юридичної особи (ліквідація, реорганізація, перепідпорядкування) до цього часу залишається невирішеною.

З початку це питання обминув своїми рішеннями Секретаріат Верховної Ради України, якому було передано на баланс майно ЦК КПУ та УК КПРС на території України (Постанова Президії Верховної Ради України "Про власність Компартії України та КПРС на території України" від 25 серпня 1991 р., N 1434-XII), потім справу не завершив Кабінет Міністрів України, якому Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 10 жовтня 1991 року N 1644-XII було передано матеріальну базу КІПСУ і доручено вирішити питання щодо навчання слухачів, аспірантів, працевлаштування працівників.

Останнім часом інтерес до КІПСУ почали виявляти й представники бізнесу. Вони готові вкласти гроші в соціально престижні програми (у даному випадку - адаптація офіцерських кадрів до цивільного життя), але з обов'язковою умовою: реалізація програм на базі КІПСУ.

Комісія констатує - відкриття на базі КІПСУ курсів по соціальній адаптації офіцерських кадрів ще більш ускладнило ситуацію, надало питанню додаткової гостроти.

Після прийняття Закону України "Про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність" є всі підстави, щоб повернутися до питання долі КІПСУ як юридичної особи і вирішити його у комплексі, на правових підставах, керуючись необхідністю соціально захистити людей і державними інтересами.

Як вважає комісія, для цього потрібно:

1. Кабінету Міністрів України прийняти спеціальне рішення про долю КІПСУ як юридичної особи.

2. Надати можливість слухачам та аспірантам завершити навчання.

3. Міністерству освіти, Мінпраці відповідно до рішення про долю КІПСУ вирішити питання про працевлаштування працівників інституту, навчання аспірантів.

4. Зробити експертизу програм та проектів, розроблених колективом КІПСУ на предмет можливості їх використання.

5. Вирішити питання про подальше функціонування курсів по соціальній адаптації офіцерських кадрів.

Порушене у зверненні народних депутатів України питання про створення Національної Академії управління Комісія вважає актуальним, таким, що потребує окремого розгляду і вирішення.