Про інформацію Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях соціальної політики та праці "Про поліпшення правового забезпечення питань охорони праці та удосконалення структури органів управління по запобіганню виробничого і побутового травматизму в республіці"

Президія Верховної Ради Української РСР

З висновками і пропозиціями Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях соціальної політики та праці щодо поліпшення правового забезпечення питань охорони праці та удосконалення структури органів управління по запобіганню виробничого і побутового травматизм в республіці погодитися.

Довідку Комісії з зазначеного питання надіслати Раді Міністрів Української РСР для вжиття заходів.

Комісія у питаннях соціальної політики та праці розглянула стан і заходи по забезпеченню належних умов праці, запобіганню виробничого та побутового травматизму в республіці і визнала їх незадовільними.

Нині на підприємствах біля 5 млн. чоловік, з них 1,8 млн. жінок, працюють в шкідливих умовах. У зв'язку з цим витрати на компенсацію щорічно становлять понад 1 млрд. крб., або 10 відсотків від загальнореспубліканського фонду заробітної плати, більш як 1,2 млн. чоловік одержують пенсії на пільгових умовах. На початок цього року в республіці на обліку було 118,4 тис. інвалідів по профзахворюванню і каліцтву. Прямі економічні збитки внаслідок травматизму становлять 1,2 млрд. крб. на рік. В той же час в середньому на одного працюючого щорічно на виконання заходів по охороні праці витрачається лише 46 крб., а відповідно на виплату пільг і компенсацій майже у десять разів більше - 439 карбованців. Намітилась тенденція до зменшення підприємствами в умовах розширення їх самостійності витрат на заходи по охороні праці та скорочення працівників служб техніки безпеки.

За останні пять років на виробництві і в побуті загинуло 238,7 тис. чоловік, з них 13,3 тис. - в народному господарстві. Ця сумна статистика переконливо доводить, що соціальна і політична важливість охорони життя людей у побуті до цього часу не поставлена на державну основу.

Серед загиблих біля 80 відсотків - чоловіки віком до 40 років. Внаслідок смерті батьків кількість дітей-сиріт кожного року збільшується на 70-80 тис.чоловік.

В цілому аналіз свідчить, що основними причинами незадовільного стану справ тут є недосконалість діючого правового механізму захисту життя і здоров'я людини як на виробництві, так і в побуті, відсутність економічних методів управління проблемами охорони праці, які забезпечували б пріоритет життя і здоров'я працівника по відношенню до результатів виробничої діяльності і слабка роз'яснювальна та науково-обгрунтована профілактична робота.

Не сприяє позитивному вирішенню завдань охорони праці людей роз'єднаний технічний нагляд за створенням безпечних умов праці. На сьогодні цю роботу виконують Держгіртехнагляд УРСР, технічні інспекції праці профспілок, Держпожнагляд МВС УРСР, а також відомчі інспекції Держагропрому УРСР, Міненерго УРСР, ряду союзних міністерств загальною кількістю близько 7 тис. працівників. Згідно ж даних Міжнародної організації праці, існуюча практика у розвинених країнах переконує, що ефективною система нагляду і контролю за охороною і безпекою праці може бути лише за умов єдиної організаційної структури і централізації управління.

Таким чином, становище, яке склалося з вирішенням проблем охорони праці, високим рівнем травматизму викликає серйозне занепокоєння. З урахуванням цього Комісія Верховної Ради Української РСР у питаннях соціальної політики та праці просить доручити Раді Міністрів УРСР:

прискорити розробку і подати на розгляд сесії Верховної Ради УРСР проект Закону Української РСР про охорону праці, який би передбачав дійовий правовий механізм захисту життя і здоров"я людини на виробництві, ефективну систему управління умовами і безпекою праці;

вивчити доцільність створення єдиного державного органу по нагляду за дотриманням техніки безпеки праці, вимог стандартів, правил і норм у всіх галузях народного господарства республіки незалежно від форм власності і господарювання;

здійснити необхідні заходи щодо корінного поліпшення державного управління охороною життя людей у побуті, різкого зниження травматизму невиробничого характеру;

розглянути питання про створення Республіканського дослідного центру для науково-методичного забезпечення діяльності господарських, радянських, громадських організацій і контрольних органів по запобіганню аварій і нещасних випадків на виробництві і в побуті;

вивчити можливості організації на базі відповідних вищих і середніх спеціальних навчальних закладів республіки підготовки фахівців з питань охорони праці;

удосконалити систему показників обліку умов і безпеки праці, витрат на охорону життя і здоров'я людей та інші.