Про порядок клірингових розрахунків

З метою забезпечення потреб країни у критичному імпорті, запобігання неконтрольованому зростанню зовнішнього державного боргу Кабінет Міністрів України і Національний банк України

1. Установити, що клірингові розрахунки передбачаються, як виняток, міжурядовими угодами про торговельно-економічне співробітництво з країнами із замкненими і частково конвертованими валютами за визначеними в угодах переліками товарів (робіт і послуг).

Проект міжурядових угод про торговельно-економічне співробітництво, що передбачають клірингові розрахунки, та платіжних угод клірингового типу готуються Міністерством зовнішніх економічних зв'язків, Міністерством економіки разом з іншими заінтересованими міністерствами і відомствами і погоджуються з Міністерством фінансів, Національним банком і банком, що буде вести клірингові рахунки.

Укладення міністерствами і відомствами від свого імені угод, які передбачають клірингові розрахунки, не допускається.

2. Порядок клірингових розрахунків визначається окремими міжурядовими платіжними угодами клірингового типу, що укладаються на підставі угод про торговельно-економічне співробітництво.

У платіжних угодах клірингового типу в обов'язковому порядку зазначається:

система клірингових рахунків;

перелік товарів (робіт і послуг) та обсяг клірингу;

валюта клірингу і валютні застереження;

порядок надання і обсяг технічного кредиту за клірингом;

порядок поточного і остаточного вирівнювання сальдо за клірингом.

3. Клірингові рахунки відкриваються у Державному експортно-імпортному банку України або спеціально уповноваженому Урядом України комерційному банку.

На підставі міжурядових платіжних угод клірингового типу уповноважений Урядом України банк укладає з уповноваженим іноземним банком відповідну угоду.