Про затвердження Державної науково-технічної програми розвитку мікро- та оптоелектронних технологій на 2005-2007 роки

З метою прискорення розвитку високих наукоємних конкурентоспроможних технологій в галузі мікро- та оптоелектроніки Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Державну науково-технічну програму розвитку мікро- та оптоелектронних технологій на 2005-2007 роки, що додається.

2. Покласти на Національну академію наук функції державного замовника Програми, затвердженої цією постановою.

3. Затвердити керівником Програми генерального директора науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" Національної академії наук Семиноженка В.П.

Ця Програма спрямована на реалізацію державної стратегії відродження і підтримки вітчизняного виробництва та розвитку високих наукоємних конкурентоспроможних технологій у галузях промисловості, зокрема електронній, виробництва транспортних засобів, машино- і приладобудування, засобів систем інформації, енергозберігаючих технологій на основі функціональної силової електроніки тощо як найважливішої умови підвищення добробуту населення та досягнення Україною статусу розвинутої країни відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої постановою Верховної Ради України від 17 квітня 2004 р. N 729.

У сучасній економіці розвинутих країн основоположними є наукоємні виробництва, серед яких провідне місце займає електронна промисловість.

Надвисокочастотна, мікро- та оптоелектроніка має стратегічне значення для економіки України, оскільки вона визначає технічний рівень промислової і побутової продукції, її конкурентоспроможність, стимулює розвиток сучасних інформаційних систем, засобів зв'язку, будівництво цивільних та військових літаків тощо. Обороноздатність країни також потребує високого рівня самозабезпечення електронною елементною базою військової техніки, де використання зарубіжної електроніки неприпустиме. Усе це свідчить про виключну важливість для майбутнього України інтенсифікації процесів розвитку електронної галузі, які за останнє десятиліття уповільнилися, та потребує вирішення завдань прискореного розвитку галузі, зміцнення економічної і технологічної незалежності.

Метою Програми є налагодження вітчизняного виробництва наукоємного електронного технологічного обладнання та сучасної електронної компонентної бази (далі - електронна база), забезпечення пріоритетного розвитку мікроелектроніки, мікромеханізації, квантової, нано-, акусто-, опто-, магнітоелектроніки, надвисокочастотної та інфрачервоної техніки, радіаційно стійкої електронної бази.

Основними завданнями Програми є:

розроблення та прискорене впровадження наукоємних технологій, налагодження на цій основі виробництва конкурентоспроможного електронного технологічного обладнання і сучасної електронної компонентної бази новітнього покоління;

налагодження виробництва високоефективних джерел світла;

забезпечення необхідного функціонального і технологічного рівня електронної бази за рахунок використання прикладних розробок вітчизняної науки;

розроблення мікро- та оптоелектронних компонентів і приладів для сфери охорони здоров'я, моніторингу навколишнього середовища, запобігання тероризму;

забезпечення розвитку конкурентоспроможних напрямів твердотільної надвисокочастотної електроніки міліметрового діапазону.

З метою виконання Програми розроблено заходи, що додаються.

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також інших джерел.

Загальний обсяг коштів на фінансування Програми становить 59,36 млн гривень, з них з державного бюджету - 56,71 млн гривень, зокрема у 2005 році - 21,54 млн гривень, 2006 році - 20,795 млн, 2007 році - 14,375 млн, з інших джерел - 2,65 млн гривень.

З метою забезпечення ефективного виконання Програми Національна академія наук як державний замовник здійснює такі заходи:

укладає договори з виконавцями, передбаченими Програмою;

здійснює контроль за виконанням заходів Програми в установлені строки, досягненням передбачених цільових показників, використанням фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів за призначенням;

подає щороку до 1 березня Кабінетові Міністрів України інформацію про хід виконання Програми, а після закінчення строку її виконання - заключний звіт про одержані результати.

Виконавцями заходів Програми є інститути Національної академії наук.

У результаті виконання Програми очікується:

1) розробка мікро- та оптоелектронних компонентів і приладів для потреб охорони здоров'я, моніторингу зовнішнього середовища, запобігання тероризму, зокрема:

інтегрованих електронних пристроїв для вимірювання потужності дози та інтегральної поглиненої дози ультрафіолетового випромінювання в діапазонах A та B, потужності дози в діапазоні C (стерилізація біопрепаратів і медичного інструменту), а також для визначення сонцезахисного фактора (SPF) різних видів тканин і косметичних засобів;

технологій одержання багатоелементних p- і n- фотодіодів (16-, 32- та 64-канальних) для лінійок детекторів у рентгенівських інспекційних сканерах;

технологій одержання фотодіодних багатоелементних структур з розміром пікселя 200-250 мкм, інтегрованою електронікою і комутатором для лінійок детекторів з поліпшеним просторовим розрізненням;

детекторів радіації на фотодіодних структурах різного призначення, а саме: для використання в діапазонах енергій від 30 кеВ до 10 МеВ, контролю багажу, вантажу, легких і важких автомобілів, морських і авіаційних контейнерів; освоєння дослідно-промислового виробництва таких детекторів з параметрами, що перевищують світовий рівень;

енергоселективних сенсорів для екологічного і промислового моніторингу тритію та сенсорів ультрафіолетової радіації нового покоління з експлуатаційними параметрами, що відповідають сучасному рівню світових досягнень;

технологій одержання p- i n- структури на різних типах кремнієвих кристалів;

організаційних передумов для налагодження промислового виробництва ультрафіолетових дозиметрів для застосування в медичних закладах та населенням;

2) створення електронної бази для інфрачервоної мікрофотоелектроніки, зокрема:

багатоелементних та матричних гібридних інфрачервоних фотоприймальних пристроїв, які складаються з матриць фоточутливих елементів для детектування інфрачервоного випромінювання та кремнієвих фокальних мікропроцесорів, для зчитування та обробки сигналів у фокальній площині;

технологій виготовлення основних функціональних елементів фотоприймальних пристроїв (охолоджуваних фотодіодних та неохолоджуваних мікроболометричних матриць, кремнієвих фокальних процесорів (пристроїв зчитування інформації), допоміжних приладів і пристроїв);

методів аналізу функціонування та побудови багатоелементних і матричних фотоприймальних пристроїв;

приладів та засобів метрології багатоелементних фотоприймальних пристроїв;

3) налагодження виробництва високоефективних напівпровідникових джерел світла, зокрема:

удосконалення технології вирощування сапфіру для потреб оптоелектроніки;

впровадження технологій виготовлення сапфірових підкладок з необхідною якістю поверхні;

розроблення технологій та організація виробництва ефективних світлодіодів;

створення високоефективних інфрачервоних випромінювачів, повністю сумісних з кремнієвою технологією;

4) забезпечення розвитку конкурентоспроможних напрямів твердотільної надвисокочастотної електроніки міліметрового діапазону довжин хвиль шляхом:

збільшення довговічності приладів у десятки разів, що дозволить збільшити час активної експлуатації штучних супутників Землі;

поліпшення якості спектра генеруючих коливань;

створення єдиної сучасної системи метрології і стандартизації в електроніці;

оснащення підприємств та науково-дослідних установ необхідним фізико-хімічним аналітичним обладнанням, розвитку їхньої діагностичної бази;

створення центрів фізико-хімічних методів діагностики загального користування;

розвитку діагностичних методів, які будуть забезпечувати вимірювання структурних, оптичних та електрофізичних параметрів вихідних матеріалів електронної техніки;

налагодження виробництва надвисокочастотної елементної бази міліметрового діапазону (дискретні елементи) для новітніх малогабаритних і недорогих систем радіолокації, навігації, зв'язку, радарних сенсорів, медичної та наукової апаратури.

Контроль за виконанням Програми здійснює Кабінет Міністрів України шляхом розгляду щорічних і заключного звітів та узагальненого висновку про кінцеві результати виконання Програми.

Безпосередній контроль за виконанням заходів Програми, ефективним та цільовим використанням коштів її виконавцями здійснює Національна академія наук.