Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію України

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про Державну екологічну інспекцію України (додається).

2. Міністерству екології та природних ресурсів у двомісячний термін:

подати пропозиції щодо приведення актів Кабінету Міністрів України у відповідність із цією постановою;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 13 серпня 1993 р. N 641 "Про створення Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України" (ЗП України, 1993 р., N 12, ст. 274);

постанову Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 р. N 244 "Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 9, ст. 348);

пункт 9 змін і доповнень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. N 501 (Офіційний вісник України, 2000 р., N 12, ст. 457).

1. Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується.

Координацію діяльності Держекоінспекції здійснює Міністр охорони навколишнього природного середовища.

2. Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Міприроди.

У межах своїх повноважень Держекоінспекція узагальнює практику застосування законодавства, розробляє пропозиції щодо удосконалення законодавства і подає їх на розгляд Мінприроди.

3. Основними завданнями Держекоінспекції є:

участь у межах своєї компетенції у реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ, природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах компетенції радіаційної безпеки, заповідної справи;

здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами.

4. Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань:

1) організовує та здійснює державний контроль за:

а) додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями, громадянами;

б) додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами; виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання, відтворення і охорони природних ресурсів; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та допустимі рівні шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів на його стан, транскордонне переміщення об'єктів рослинного та тваринного світу;

в) додержанням вимог екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, у тому числі:

в процесі проведення наукових, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, впровадження у виробництво відкриттів, винаходів, використання нової техніки, а також устатковання, технологій і систем, що імпортуються;

на військових і оборонних об'єктах, об'єктах органів внутрішніх справ, Державного департаменту з питань виконання покарань, СБУ та Державної прикордонної служби у місцях їх постійної дислокації, а також під час передислокації військ і військової техніки з використанням автомобільних, повітряних, залізничних та плавучих транспортних засобів, проведення військових навчань, маневрів;

у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення;

у процесі транспортування, зберігання, застосування, утилізації, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів, небезпечних хімічних речовин, виробничих, побутових та інших видів відходів;

у зонах спостереження атомних електростанцій, на об'єктах, що використовують джерела іонізуючого випромінювання;

2) подає Мінприроди пропозиції щодо:

розроблення та виконання загальнодержавних та інших програм з охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки, з відтворення та охорони природних ресурсів;

удосконалення системи обліку, звітності та державної статистики з питань, що належать до її повноважень;

затвердження та погодження в установленому порядку правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами;

стандартизації, сертифікації, акредитації, метрологічного забезпечення у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами;

розроблення нормативів зборів за використання природних ресурсів і забруднення навколишнього природного середовища, а також порядку їх стягнення;

видачі, зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів, поводження з небезпечними хімічними речовинами, транскордонне переміщення об'єктів рослинного і тваринного світу, а також встановлення нормативів допустимих рівнів шкідливого впливу на стан навколишнього природного середовища;

планування та здійснення заходів щодо попередження та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру в частині забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки;

удосконалення та підвищення ефективності здійснення громадського контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища;

3) координує відповідно до законодавства роботу структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль у сфері мисливського господарства, охорони земель, використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів, регулювання рибальства;

4) за дорученням Мінприроди бере участь у здійсненні відповідно до законодавства міжнародного співробітництва з питань, віднесених до її відання, організовує в межах своїх повноважень роботу із залученням міжнародної технічної допомоги;

5) взаємодіє із засобами масової інформації з питань висвітлення актуальних проблем здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами, екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки;

6) інформує у межах своєї компетенції органи державної влади, органи місцевого самоврядування і населення про екологічний стан територій та об'єктів, випадки і причини екстремального забруднення довкілля, бере участь у підготовці Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища;

7) виконує інші функції.

5. Держекоінспекція має право:

1) обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації, військові та оборонні об'єкти, об'єкти органів внутрішніх справ, Державного департаменту з питань виконання покарань і СБУ та Державної прикордонної служби у місцях їх постійної дислокації, проведення військових навчань, маневрів, а також під час передислокації військ і військової техніки з використанням автомобільних, повітряних, залізничних та плавучих транспортних засобів з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку;

2) обмежувати чи зупиняти (тимчасово) в установленому порядку діяльність підприємств, установ і організацій та експлуатацію об'єктів (в тому числі будівництво, реконструкцію та розширення об'єктів) і подавати Мінприроди пропозиції щодо припинення їх діяльності у разі порушення ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеки, за винятком суб'єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції;

3) опломбовувати приміщення, устатковання та апаратуру підприємств, установ, організацій та об'єктів, стосовно яких було прийняте в установленому порядку рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) їх діяльності;

4) перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи тощо);

5) складати акти перевірки і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом;

6) давати обов'язкові для виконання приписи з питань, що належать до її повноважень;

7) доставляти осіб, які вчинили порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, до органів внутрішніх справ або виконавчих органів сільських, селищних рад, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці вчинення порушення;

8) вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

9) контролювати наявність та правильність укладення договорів обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, експортерів та осіб, які відповідають за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок пожеж та аварій на об'єктах підвищеної небезпеки;

10) передавати до прокуратури, органів досудового слідства та органів дізнання матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину;

11) одержувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;

12) залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками), до розгляду питань, що належать до її повноважень;

13) зупиняти транспортні (в тому числі плавучі) засоби та проводити їх огляд, огляд знарядь добування об'єктів рослинного та тваринного світу на місцях їх добування, зберігання, перероблення та реалізації;

14) вилучати в установленому порядку в осіб, які порушили вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища, знаряддя добування об'єктів рослинного та тваринного світу, транспортні (в тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що є знаряддям незаконного добування об'єктів рослинного та тваринного світу, незаконно добуті природні ресурси і продукцію, що з них вироблена, а також відповідні документи (ліцензії, дозволи тощо);

15) викликати громадян для одержання усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку;

16) здійснювати відповідно до закону фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання та розкриття порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

17) призначати в установленому порядку громадських інспекторів з охорони довкілля та видавати їм посвідчення затвердженого Мінприроди зразка;

18) оглядати в пунктах пропуску через державний кордон, на митницях призначення та відправлення усі види транспортних (у тому числі авіаційних і плавучих) засобів, в порядку, визначеному законодавством, з метою виявлення екологічно небезпечних і заборонених до вивезення з України та ввезення в Україну вантажів;

19) робити запити та подавати пропозиції до Мінприроди щодо фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів державного бюджету;

20) виступати за дорученням Мінприроди замовником під час закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

21) використовувати за погодженням з органами МВС спеціальні транспортні засоби, які мають кольорографічне забарвлення та напис з емблемою;

22) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її повноважень.

6. Державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища під час виконання своїх службових обов'язків мають право на носіння форменого одягу встановленого зразка, а також на носіння та використання вогнепальної зброї і спеціальних засобів відповідно до законодавства.

7. Держекоінспекція видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

8. Держекоінспекцію очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра охорони навколишнього природного середовища.

Начальник Держекоінспекції за посадою є Головним державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища та членом колегії Мінприроди.

9. Начальник Держекоінспекції:

здійснює керівництво діяльністю Держекоінспекції, несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України і Міністром охорони навколишнього природного середовища за виконання покладених на Держекоінспекцію завдань;

призначає на посаду і звільняє з посади керівників структурних підрозділів та інших працівників Держекоінспекції, крім своїх заступників;

визначає ступінь відповідальності своїх заступників та керівників структурних підрозділів Держекоінспекції;

застосовує до керівників структурних підрозділів та інших працівників Держекоінспекції, крім своїх заступників, заходи дисциплінарного стягнення;

підписує видані в межах компетенції Держекоінспекції накази, організовує перевірку їх виконання;

затверджує положення про структурні підрозділи Держекоінспекції;

затверджує перелік посадових осіб, які мають право на носіння та використання вогнепальної зброї і спеціальних засобів;

здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим Положенням.

10. Начальник Держекоінспекції має трьох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра охорони навколишнього природного середовища, погодженим з начальником Держекоінспекції.

Розподіл обов'язків між заступниками провадить начальник Держекоінспекції.

Перший заступник та заступники начальника Держекоінспекції за посадою є відповідно першим заступником та заступниками Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища.

Посадові особи інспекторського складу - керівники структурних підрозділів Держекоінспекції та їх заступники за посадою є старшими державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища, головні та провідні спеціалісти - державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища.

11. Для узгодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держекоінспекції, обговорення найважливіших напрямів її діяльності утворюється колегія у складі начальника Держекоінспекції (голова колегії), його першого заступника та заступників, керівників структурних підрозділів Держекоінспекції.

До складу колегії можуть входити керівники інших урядових органів державного управління, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Мінприроди, а також інші особи.

Персональний склад колегії та положення про неї затверджуються Міністром охорони навколишнього природного середовища.

Рішення колегії проводяться в життя наказами Держекоінспекції.

12. Держекоінспекція може утворювати науково-технічну раду. Склад ради і положення про неї затверджує начальник Держекоінспекції.

13. Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань утворює свої територіальні органи - державні екологічні інспекції в областях, мм. Києві та Севастополі, Державну екологічну інспекцію Азовського моря, Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію, Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря. Положення про зазначені територіальні органи затверджує начальник Держекоінспекції за погодженням з Міністром охорони навколишнього природного середовища.

Керівники територіальних органів та їх заступники призначаються на посаду та звільняються з посади Міністром охорони навколишнього природного середовища за поданням начальника Держекоінспекції.

Держекоінспекція координує діяльність Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища в частині здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

14. Граничну чисельність працівників Держекоінспекції за поданням її начальника затверджує Міністр охорони навколишнього природного середовища у межах граничної чисельності працівників Мінприроди, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

15. Структуру Держекоінспекції затверджує її начальник за погодженням з Міністром охорони навколишнього природного середовища. Штатний розпис, кошторис Держекоінспекції затверджує її начальник за погодженням з Міністром охорони навколишнього природного середовища та Мінфіном.

16. Держекоінспекція утримується за рахунок державного бюджету у межах коштів, передбачених на утримання Мінприроди.

17. Умови оплати праці працівників Держекоінспекції визначаються Кабінетом Міністрів України.

18. Держекоінспекція є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.