Про схвалення Концепції державної боргової політики на 2001 - 2004 роки

З метою зменшення боргового навантаження, запобігання подальшому зростанню зовнішнього боргу та визначення оптимальних джерел фінансування потреб держави в середньостроковій перспективі Кабінет Міністрів України

1. Схвалити Концепцію державної боргової політики на 2001 - 2004 роки (додається).

2. Центральним органам виконавчої влади, установам та організаціям керуватися у своїй діяльності положеннями Концепції державної боргової політики на 2001 - 2004 роки.

Ця Концепція спрямована на врегулювання комплексу проблем, пов'язаних з необхідністю визначення оптимальних джерел фінансування потреб держави, зменшення боргового навантаження на Державний бюджет України, запобігання подальшому збільшенню зовнішнього боргу та створення ефективної системи управління державним боргом.

Незважаючи на заходи, що здійснювалися протягом 1998 - 2000 років щодо зменшення боргового навантаження, ситуація залишається досить складною.

За результатами аналізу статистичних даних установлено такі основні причини швидкого накопичення державного боргу:

значні обсяги дефіциту державного бюджету попередніх років, невиважена політика у наданні державних гарантій; наявність від'ємного сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу у попередніх роках, що потребувало додаткового зовнішнього фінансування;

уповільнені темпи розвитку внутрішнього ринку капіталу, що обумовлювало короткотерміновий характер боргу, неможливість сталого фінансування державних потреб за рахунок внутрішніх запозичень, високу вартість обслуговування державного боргу;

неврегульованість на законодавчому рівні комплексу питань, пов'язаних з утворенням та погашенням державного боргу.

Водночас слід зазначити, що повна відмова від державного запозичення, як внутрішнього, так і зовнішнього, неможлива, оскільки необхідно забезпечувати обслуговування та погашення накопиченого державного боргу, підтримку платіжного балансу, збереження валютних резервів. Цей висновок грунтується на таких чинниках.

Першим альтернативним варіантом зменшення сум державного запозичення є запровадження платежів за державним боргом тільки за рахунок доходів державного бюджету.

Виконання державою своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування державного боргу є безумовним. Витрати на зазначені цілі в обов'язковому порядку передбачаються в державному бюджеті. Навантаження цих платежів на державний бюджет дуже значне. Фінансування таких витрат тільки за рахунок доходів бюджету призведе до зменшення обсягу видатків на промислове виробництво, сільське господарство, соціальну сферу, інші галузі, що спричинить тривалу стагнацію та зниження рівня життя в країні.

Зовнішні запозичення також необхідні для підтримки платіжного балансу держави з огляду на обов'язковість накопичення валютних резервів як джерела фінансування економічного зростання та закупівлі імпортних енергоносіїв з метою забезпечення безперебійного функціонування таких галузей, як енергетика, промисловість, сільське господарство, постачання електроенергії та палива Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, лікарням і школам, задоволення потреб населення в опаленні.

Іншою альтернативою державним запозиченням є відмова від сплати державою своїх боргів (дефолт). Можливими наслідками для України у разі оголошення дефолту є такі: пред'явлення кредиторами вимог достроково погасити кредити на суму близько 3 млрд. доларів США; припинення позик міжнародних фінансових організацій, інших офіційних кредиторів та донорів; судові справи та арешт закордонної державної власності, включаючи закордонні активи Національного банку; зменшення обсягів іноземних інвестицій в національну економіку, неможливість здійснювати зовнішні запозичення від решти країн світу, зменшення обсягів зовнішньої торгівлі. Аналізуючи цей сценарій розв'язання боргової проблеми, можна зробити такий висновок.

Оголошення дефолту лише тимчасово зменшить навантаження на видаткову частину державного бюджету, проте не сприятиме макроекономічній стабілізації та економічному зростанню, а, навпаки, спричинить спад виробництва. Фактично Україна споживає більше, ніж виробляє. Дисбаланс, що виникає, може бути покритий за рахунок залучення кредитних ресурсів решти країн світу, але це стане неможливим для України у разі оголошення дефолту.

Для забезпечення стабільного економічного зростання українські підприємства потребують значних інвестицій, які можуть підтримати конкурентоспроможність вироблюваних ними товарів шляхом впровадження нових технологій та модернізації виробництва. У багатьох випадках такі інвестиції не можуть бути здійснені за рахунок доходів підприємств. Розв'язанню проблеми можуть сприяти прямі іноземні інвестиції та зовнішні запозичення, які стануть неможливими для підприємств у разі оголошення дефолту.

Спад виробництва та скорочення обсягів зовнішньої торгівлі призведуть до втрати Україною ринків збуту продукції та відповідно місця, що вона займає в міжнародному поділі праці. Це неминуче призведе до зростання безробіття та значного зменшення надходжень до бюджету, що на невизначений термін відтягне процес структурних перетворень в економіці країни, оскільки вона стане повністю закритою для використання кредитних ресурсів решти країн світу.

Таким чином, державні запозичення необхідні для забезпечення платоспроможності держави та досягнення економічного зростання.

Метою цієї Концепції є недопущення безконтрольного збільшення державного боргу і забезпечення координації діяльності органів виконавчої влади, установ та організацій. Для досягнення цієї мети доцільно визначити основні напрями державної боргової політики на 2001 - 2004 роки.

Оптимальним варіантом розв'язання проблеми є проведення державою виваженої боргової політики з урахуванням особливостей національної економіки, позитивного досвіду країн світу у вирішенні питань боргової політики та помилок, допущених в попередні роки у сфері управління державним боргом.

З урахуванням викладеного завдання державної боргової політики на 2001 - 2004 роки групуються за такими напрямами:

здійснення заходів щодо забезпечення достатнього фінансування потреб держави шляхом визначення оптимальних джерел фінансування;

здійснення заходів щодо запобігання подальшому збільшенню зовнішнього боргу та зменшення боргового навантаження, оптимізації структури державного боргу;

створення ефективної системи управління державним боргом.

Реалізація завдань цієї Концепції забезпечується:

а) здійсненням заходів щодо забезпечення достатнього фінансування потреб держави шляхом визначення оптимальних джерел фінансування на 2001 - 2004 роки:

продовжити співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями з метою отримання зовнішнього фінансування та проведення реструктуризації боргу перед Паризьким клубом кредиторів;

створити умови для виходу України на зовнішні ринки капіталу з метою здійснення довготермінових запозичень;

організувати роботу, спрямовану на розвиток внутрішнього ринку капіталу та поступову заміну зовнішнього запозичення внутрішнім;

вирішувати питання приватизації майна державних підприємств, в тому числі із залученням іноземного капіталу, у комплексі з розв'язанням проблеми боргів держави;

б) здійсненням заходів щодо запобігання подальшому збільшенню зовнішнього боргу та зменшення боргового навантаження:

дотримуватися принципу бездефіцитного бюджету у період до 2004 року. Відсутність дефіциту бюджету означає, що запозичення здійснюються у розмірах, які не перевищують погашення основної суми боргу в відповідному році;

відмовитися від надання державних гарантій за позиками, що надаються шляхом фінансування закупівлі іноземних товарів, за винятком пільгових позик від міжнародних фінансових організацій; активізувати роботу з відшкодування витрат державного бюджету, які виникли внаслідок виконання гарантійних та боргових зобов'язань держави за кредитами, в тому числі іноземними;

забезпечувати прозорість механізмів державного запозичення і обслуговування державного боргу, відображати у державному бюджеті всі операції фіскального характеру, що пов'язані із зміною обсягу державного боргу;

відмовитися від залучення короткострокових зовнішніх кредитів з метою недопущення збільшення їх частки у загальному обсязі державного боргу;

вжити заходів для удосконалення структури торговельного та платіжного балансу з метою зменшення додаткової потреби у зовнішньому фінансуванні;

в) здійсненням заходів щодо створення ефективної системи управління державним боргом:

сприяння прийняттю Верховною Радою України Бюджетного кодексу України та Закону України "Про державний борг України";

створення Фонду управління державним боргом;

удосконалення нормативно-правової бази в сфері боргової політики та організаційної системи управління державним боргом, зокрема шляхом регламентації спеціальним законодавчим актом фінансових зобов'язань, які виникли внаслідок надходження в Україну кредитів Міжнародного валютного фонду, та компетенції центральних органів виконавчої влади і Національного банку в процесі повернення коштів фінансової допомоги Міжнародному валютному фонду згідно з домовленостями про кредитування.