Про порядок направлення спеціалістів до зарубіжних фірм для практичного стажування

З метою підвищення ефективності та розширення підготовки управлінських кадрів, здатних працювати в умовах ринкової економіки, Рада Міністрів Української РСР

1. Рекомендувати державним, кооперативним, громадським та іншим організаціям, підприємствам, об'єднанням, міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам ширше застосовувати практику направлення всіх спеціалістів на стажування (роботу) як менеджерів до зарубіжних фірм та організацій. При цьому виходити з того, що рішення про їхнє відрядження приймаються зазначеними організаціями самостійно, згідно з чинним законодавством і з урахуванням законодавства відповідної країни. Витрати, пов'язані з відрядженням спеціалістів, несе організація, яка їх відряджає.

2. Встановити, що:

а) направлення спеціалістів на стажування (роботу) здійснюється на основі контрактів, які укладаються між організацією, що відряджає, і зарубіжною фірмою, що приймає;

б) спеціалісти в період проходження стажування одержують заробітну плату іноземною валютою в розмірі, що визначається умовами контракту, який укладається між сторонами, що направляють та приймають;

в) взаємні зобов'язання між спеціалістом і організацією, що направляє його на стажування (роботу), оформляються договором.

3. Визнати за доцільне, щоб спеціалісти, які направляються на стажування, проходили попередню мовну, країнознавчу та професійну підготовку з відривом або без відриву від виробництва в Республіканському інституті підготовки менеджерів при Раді Міністрів УРСР, інституті соціальних і економічних проблем зарубіжних країн Академії наук УРСР, в учбових закладах Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР, у галузевих і міжгалузевих інститутах підвищення кваліфікації.

4. З метою подання допомоги підприємствам та організаціям, заінтересованим у здійсненні практичного стажування своїх спеціалістів і направленні їх на роботу до зарубіжних фірм, доручити Державній зовнішньоекономічній комісії Ради Міністрів УРСР:

а) визначити примірний перелік зарубіжних фірм і організацій, провести з ними переговори про можливість здійснення на їхній фірмі довгострокового стажування (роботи) спеціалістів, про основні вимоги до них і фінансові умови відрядження, маючи на увазі, що відповідно умови такого стажування будуть погоджуватися сторонами, що направляють та приймають, і відображатися у відповідних контрактах;

б) з участю Міністерства праці УРСР, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ УРСР та інших заінтересованих організацій розробити типові контракти між організацією, що направляє, і зарубіжною фірмою (організацією), що приймає спеціаліста на стажування (роботу);

в) разом із Міністерством закордонних справ УРСР у разі необхідності розглядати і погоджувати з відповідними організаціями зарубіжних країн питання, пов'язані з правовим статусом указаних спеціалістів і членів їхніх сімей за рубежем.

5. Зобов'язати Міністерством праці УРСР здійснювати аналіз ефективності використання спеціалістів, які пройшли практичне стажування в зарубіжних фірмах, організаціями, що їх для цього направляли.