Про затвердження Положення про державний нотаріат Української РСР

Рада Міністрів Української РСР

1. Затвердити Положення про державний нотаріат Української РСР (додається).

2. З виданням цієї постанови вважати такими, що втратили силу:

а) Положення про державний нотаріат УРСР, затверджене постановою Ради Народних Комісарів УРСР від 9 серпня 1944 року N 1016 (ЗП УРСР 1944 р., ст. 18);

б) постанову Ради Міністрів УРСР від 14 січня 1947 року N 56 "Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних і сільських Рад депутатів трудящих" (ЗП УРСР 1947 р., N 1, ст. 2);

в) постанову Ради Міністрів УРСР від 10 жовтня 1947 року N 1860 "Про часткову зміну ст. 7 і примітки І до пункту "в" ст. 11 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних і сільських Рад депутатів трудящих" (ЗП УРСР 1947 р., N 19, ст. 128);

г) постанову Ради Міністрів УРСР від 18 листопада 1948 року N 2712 "Про обов'язкове нотаріальне посвідчення договорів про відчуження будівель у сільських місцевостях" (ЗП УРСР 1948 р., N 21-22, ст. 84).

Ст. 1. Державні нотаріальні контори організуються для учинення нотаріальних дій.

Ст. 2. Мережа нотаріальних контор затверджується Міністром юстиції Української РСР.

Ст. 3. В населених пунктах, де нотаріальні контори не організовані, певні нотаріальні дії, зазначені в ст. 13 цього Положення, учиняють виконавчі комітети міських, районних, селищних і сільських Рад депутатів трудящих.

Ст. 4. Нотаріальні контори і виконкоми місцевих Рад депутатів трудящих при застосуванні цього Положення керуються законами, а також постановами і розпорядженнями Урядів СРСР і УРСР та Інструкцією Міністерства юстиції УРСР про порядок учинення нотаріальних дій.

Ст. 5. В обласних центрах одна з нотаріальних контор виділяється як Перша нотаріальна контора. Першу нотаріальну контору очолює старший нотаріус. Решту нотаріальних контор очолюють нотаріуси.

У випадку відсутності нотаріуса, нотаріальні дії виконує його заступник або інша особа за призначенням голови обласного суду.

Ст. 6. На посади нотаріусів призначаються особи, які мають вищу юридичну освіту.

Призначення на посади нотаріусів осіб з числа молодих спеціалістів, які закінчили юридичні вищі учбові заклади, провадиться тільки після проходження ними стажування в нотаріальній конторі протягом 3-х місяців.

Ст. 7. Старші нотаріуси призначаються, переміщуються і звільняються головами обласних судів, з санкції Міністра юстиції Української РСР.

Нотаріуси і заступники старших нотаріусів призначаються, переміщуються і звільняються головами обласних судів.

Ст. 8. Нотаріуси не можуть займати за сумісництвом інших посад, за винятком посад викладачів учбових закладів і курсів.

Ст. 9. Нотаріальні контори перебувають на республіканському бюджеті і утримуються за кошторисом Міністерства юстиції Української РСР.

Ст. 10. Керівництво діяльністю нотаріальних контор здійснює Міністерство юстиції Української РСР через обласні суди.

Відповідно до цього, на обласні суди покладається:

а) подавати Міністерству юстиції УРСР проекти організації нових нотаріальних контор, переміщення або закриття діючих нотаріальних контор, а також проекти переводу нотаріальних працівників з одних нотаріальних контор в інші і про скорочення штатів контор;

б) добір кадрів нотаріальних працівників;

в) провадити ревізії діяльності та інструктаж нотаріальних органів;

г) фінансувати нотаріальні контори і контролювати правильність витрачання нотаріусами грошових сум.

Ст. 11. Нотаріальні контори мають печать з державним гербом Української РСР.

Ст. 12. Нотаріальні контори учиняють такі нотаріальні дії:

1. П о с в і д ч у ю т ь:

а) правочини: договори, довіреності, заповіти, нотаріальне посвідчення яких передбачено законом, а також

б) правочини, нотаріальне посвідчення яких не є обов'язковим, якщо вони не суперечать закону і сторони бажають їх нотаріально посвідчити.

2. З а с в і д ч у ю т ь:

а) вірність витягів, копій і копій з копій документів і книг по діловодству;

б) справжність підписів на документах, які не мають значення майнових правочинів;

в) вірність перекладів документів з одних мов на інші, а також справжність підписів перекладачів на документах;

г) факт знаходження громадянина в живих;

д) час пред'явлення документа.

3. В и д а ю т ь:

а) свідоцтва про право на спадщину і про виморочність майна;

б) свідоцтва про право власності на частку спільного майна подружжя, набутого протягом перебування в шлюбі;

в) свідоцтва про купівлю будівель з прилюдних торгів.

4. У ч и н я ю т ь:

а) виконавчі написи на документах, передбачених спеціальним переліком, затвердженим Радою Міністрів УРСР;

б) морські протести;

в) протести векселів;

г) написи про неоплату чеків.

5. Приймають:

а) в депозит грошові суми і цінні папери для передачі їх за належністю;

б) заява громадян і установ для передачі їх іншим громадянам і установам.

6

Вживають заходів по охороні майна, що залишилося після померлих.

7

Накладають заборони (арешти) на будівлі.

Крім того, нотаріальні контори подають клієнтам технічні послуги, зв'язані з учиненням нотаріальних дій.

Ст. 13. Виконавчі комітети міських, районних, селищних і сільських Рад депутатів трудящих у населених пунктах, де нема нотаріальних контор, учиняють для осіб, які проживають на підпорядкованій даній Раді території, з додержанням ст. 4 цього Положення, такі нотаріальні дії:

1. П о с в і д ч у ю т ь:

а) договори на суму не більш 3000 карбованців:

б) заповіти;

в) довіреності, крім довіреностей на учинення дій за кордоном;

г) особистість одержувачів поштової і телеграфної кореспонденції.

2. З а с в і д ч у ю т ь:

а) вірність копій з документів щодо сімейного стану (свідоцтв про народження, шлюб, смерть і ін.), з довідок про службу в Радянській Армії і Військово-Морському Флоті, виданих для надання пільг родині; з довідок військових столів про відношення до військової служби, а також вірність витягів з постанов правлінь і загальних зборів колгоспів і промислових артілей, що стосуються даного громадянина;

б) справжність підписів на документах, які не мають значення майнових правочинів.

3. Вживають заходів до охорони майна, що його залишив померлий.

Крім того, виконкоми місцевих Рад депутатів трудящих подають технічні послуги, зв'язані з учиненням нотаріальних дій.

Ст. 14. Керівництво і ревізії діяльності виконавчих комітетів міських, районних, селищних і сільських Рад депутатів трудящих в галузі учинення ними нотаріальних дій провадять вищестоящі виконавчі комітети.

Інструктування службових осіб виконкомів міських, селищних, районних і сільських Рад депутатів трудящих по учиненню нотаріальних дій здійснює нотаріус найближчої нотаріальної контори.

Стежити за правильним стягненням державної пошліни і своєчасним внесенням її в Державний банк покладається на місцеві фінансові органи.

Ст. 15. Нотаріальні дії можна учиняти в будь-якій нотаріальній конторі, за винятком таких випадків:

а) посвідчення договорів про відчуження і заставу майна, яке провадиться за місцем знаходження майна;

б) посвідчення договорів про надання земельних ділянок у безстрокове користування для індивідуального житлового будівництва, яке провадиться за місцем знаходження земельної ділянки;

в) накладання і зняття заборон (арештів) з будівель, які провадяться за місцем знаходження будівель;

г) охорона спадкового майна і видача свідоцтв про право на спадщину і про виморочність майна, які провадяться за місцем відкриття спадщини. Якщо місце відкриття спадщини невідоме, свідоцтво про право на спадщину і про виморочність може бути видано за місцем знаходження спадкового майна;

д) протест векселів в неплатежі або в неакцепті, посвідчення неоплати чека і прийняття грошей в депозит, які провадяться за місцем платежу.

Ст. 16. Нотаріальні дії учиняються в приміщенні нотаріальної контори. В окремих випадках нотаріус може учиняти нотаріальні дії і поза нотаріальною конторою, якщо громадяни, для яких вони учиняються, не можуть з'явитися до нотаріальної контори через поважну причину (хвороба, інвалідність, старість).

Ст. 17. Нотаріус не може учиняти нотаріальні дії від свого імені, від імені і на ім'я своєї дружини, її і своїх родичів, а також на ім'я і від імені співробітників даної нотаріальної контори.

Примітка: Під терміном "нотаріус" розуміються, крім нотаріуса, також службові особи виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих, які учиняють нотаріальні дії.

Ст. 18. Нотаріус при учиненні нотаріальних дій зобов'язаний перевірити відповідність правочинів, що посвідчуються, і документів, що засвідчуються, вимогам закону та подавати громадянам допомогу в охороні їх прав і законних інтересів з тим, щоб їх юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.

Ст. 19. Нотаріуси і співробітники нотаріальних контор зобов'язані додержувати таємниці щодо виконуваних ними нотаріальних дій, а також доручених їм справ і документів. Довідки видаються лише особам, за дорученням або у відношенні яких учинені нотаріальні дії, а також на вимогу прокуратури, судових і слідчих органів і в інших, спеціально передбачених законом, випадках. Щодо заповітів довідки громадянам, на ім'я яких зроблені заповіти, видаються лише після смерті заповідачів.

Ст. 20. Нотаріальні дії повинні бути учинені нотаріусом в день пред'явлення потрібних документів і уплати державної пошліни. У виключних випадках учинення нотаріальних дій може бути відкладено, але не більше як на три дні.

Ст. 21. При відсутності законних підстав для учинення нотаріальної дії, нотаріус відмовляє в учиненні такої, роз'яснюючи мотиви відмови з посиланням на закон і порядок оскарження. Відмова в учиненні нотаріальної дії повинна бути мотивована і викладена в письмовій формі.

Ст. 22. Неправильну нотаріальну дію, а також відмову в учиненні нотаріальної дії можна оскаржити за правилами, передбаченими Цивільним Процесуальним Кодексом УРСР.

За тими ж правилами прокурор може опротестувати неправильну нотаріальну дію або відмову від учинення її.

Скарга на службовий вчинок нотаріуса, що не має характеру нотаріальної дії, подається відповідно: до обласного суду, - якщо вчинок допустив нотаріус, або до вищого виконавчого комітету, - якщо вчинок допустила службова особа виконкому місцевої Ради депутатів трудящих.

Ст. 23. Нотаріус має право вимагати від установ, підприємств і організацій, а також від громадян довідки і відомості, зв'язані з учиненням нотаріальних дій. Ця вимога нотаріуса підлягає обов'язковому виконанню.

Ст. 24. За учинення нотаріальних дій і надання технічних послуг стягається державна пошліна згідно з Положенням про державну пошліну.

Ст. 25. Договір про відчуження майна, яке підлягає оподаткуванню, нотаріально посвідчується в разі відсутності за власником заборгованості по податках, нарахованих на майно, що відчужується.

Ст. 26. Договір про відчуження будівлі нотаріально посвідчується в разі відсутності на будівлю заборони (арешту) або в разі переказу кредитором заборгованості на набувача будівлі.

Ст. 27. Договір про відчуження будівлі, що належить колгоспному або одноосібному селянському двору, нотаріально посвідчується при наявності письмової згоди всіх повнолітніх членів двору на відчуження будівлі, а якщо в складі двору є неповнолітні і недієздатні члени двору, то при наявності згоди органу опіки на відчуження.

Ст. 28. Договір про відчуження будівлі, що знаходиться на землі, закріпленій за колгоспом, нотаріально посвідчується при наявності постанови правління колгоспу про надання набувачу будівлі в користування земельної ділянки, на якій знаходиться будівля.

Ст. 29. Договір про відчуження будівлі, не закінченої будівництвом, нотаріально посвідчується за згодою виконкому місцевої Ради депутатів трудящих на відчуження і при відсутності на будівлю заборони (арешту).

Ст. 30. Договір про продаж виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих будинку з існуючого жилого фонду в один або два поверхи, з числом кімнат від однієї до п'яти включно, нотаріально посвідчується при умові, що:

а) будинок, який продається, включено до списку будинків, намічених до продажу, затвердженого виконавчим комітетом обласної Ради депутатів трудящих;

б) весь будинок продається одночасно одному або групі наймачів, які проживають у цьому будинку;

в) акт оцінки будинку затверджено виконавчим комітетом місцевої Ради депутатів трудящих;

г) будинок, що продається, знаходиться на обліку в фінансовому органі.

Ст. 31. Договір про продаж підприємством, будовою або установою новозбудованого жилого будинку або будинку з існуючого жилого фонду в один або два поверхи, з числом кімнат від однієї до п'яти включно, нотаріально посвідчується, якщо будинок продається адміністрацією підприємства, будови або установи своєму робітникові або службовцеві, якого включено до затвердженого у встановленому порядку списку робітників і службовців, яким продаються будинки.

Ст. 32. Договори про набуття державними установами і підприємствами, кооперативними (крім колгоспів) і громадськими організаціями будівель, належних громадянам на праві особистої власності, нотаріально посвідчуються, якщо продажна ціна їх не перевищує інвентаризаційної, а при її відсутності - страхової оцінки будівель.

Ст. 33. Договір про продаж будівлі (або частини її), належної неповнолітньому або недієздатному, нотаріально посвідчується за згодою на цей продаж відповідного органу опіки.

Ст. 34. Договір про відчуження однієї з декількох будівель, що знаходяться на одній земельній ділянці, з виділом частки земельної ділянки в натурі, нотаріально посвідчується при наявності згоди комунального органу на реєстрацію відчужуваної будівлі з відповідною земельною ділянкою, як окремого домоволодіння.

Ст. 35. Договір про відчуження одним з учасників спільного майна, зокрема будівлі, належної йому частки майна сторонній особі, може бути посвідчений при умові, що іншим учасникам (співвласникам) відомо про наступний продаж і що вони відмовляються від наданого їм права переважної купівлі.

Ст. 36. В договорі про відчуження частки будівлі, поруч з визначенням ідеальної частки будівлі, сторони визначають порядок користування набувачем реальною часткою будівлі (будинком, поверхом, квартирою, кімнатою).

В договорі про відчуження одним із співвласників належної йому частки спільної будівлі, визначення порядку користування набувачем реальною часткою будівлі допускається лише при наявності згоди на це співвласників будівлі.

Ст. 37. При посвідченні договору застави будівлі, нотаріус накладає на заставлену будівлю заборону (арешт).

Ст. 38. Договір про відчуження одним з подружжя будівлі або іншого майна, набутого під час перебування в зареєстрованому шлюбі, може бути посвідчений, якщо на таке відчуження є згода другого члена подружжя.

Ст. 39. Нотаріально посвідчені договори можуть бути розірвані за згодою сторін. Згода сторін про розірвання договору може бути викладена на цьому ж договорі і повинна бути посвідчена нотаріальним порядком. Договори про відчуження будівель можуть бути розірвані за згодою сторін тільки до реєстрації їх в органі комунального господарства.

Ст. 40. Заповіт посвідчується в присутності заповідача.

Учинення заповіту через повіреного не допускається.

Якщо заповідач не може підписати заповіт (хвороба, інвалідність тощо), за нього розписується інша особа в присутності не менше двох свідків, які також розписуються на заповіті.

Не можуть розписуватися на заповітах особи, на користь яких зроблені заповіти, та їх близькі родичі.

Ст. 41. Довіреність може бути видана від імені і на ім'я одного або декількох осіб.

Довіреність, видана порядком передовір'я, підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Ст. 42. Придбання будівлі з прилюдних торгів оформляється видачею набувачу нотаріального свідоцтва на підставі акта про продаж будівлі з прилюдних торгів, проведених судовим виконавцем народного суду, або акта про те, що майно залишено за стягувачем з тої причини, що призначені торги не відбулися.

Кожний із зазначених актів підписується народним суддею, а також судовим виконавцем.

Нотаріальне свідоцтво про придбання будівлі з прилюдних торгів, під страхом недійсності, підлягає реєстрації: в містах і селищах міського типу - в комунальному органі; в селах - у виконавчому комітеті сільської Ради депутатів трудящих.

Ст. 43. Нотаріальне свідоцтво про право власності на частку спільного майна подружжя, набутого в період перебування в зареєстрованому шлюбі, видається на підставі поданої до нотаріальної контори спільної заяви обох членів подружжя, а в разі смерті одного з них - на підставі спільної заяви пережилої дружини і спадкоємців померлого.

Ст. 44. На підставі повідомлення банку або госпрозрахункового підприємства (організації) про видачу громадянину позички на будівництво, купівлю або ремонт жилого будинку, а також за договором застави будівлі або за постановою судово-прокурорських органів, нотаріус накладає на будівлю заборону (арешт).

Ст. 45. Заборони (арешти) знімаються на підставі повідомлень банків або госпрозрахункових підприємств і організацій, які видали позички, або судово-прокурорських органів, за постановою яких було накладено арешт (заборону).

Ст. 46. Заходи по охороні майна померлих вживаються за повідомленням установ, організацій і громадян у тих випадках, коли це потрібно в інтересах держави або спадкоємців.

При відсутності спадкоємців у місцях відкриття спадщини органи міліції, домоуправління і власники будинків зобов'язані негайно повідомляти нотаріальні органи про майно, що залишилось після померлих.

Нотаріус зобов'язаний повідомляти відсутніх спадкоємців про спадщину, яка відкрилась, якщо у нього є відомості про місце їх фактичного проживання, а при відсутності таких відомостей - повідомляти по відомому останньому місцю проживання.

Ст. 47. Нотаріус, в разі потреби, може зробити розпорядження про видачу із спадкового майна грошових сум на покриття таких видатків:

а) оплату вартості догляду за спадкодавцем під час його хвороби і на похорон спадкодавця;

б) утримання осіб, що знаходились на утриманні спадкодавця;

в) управління майном і його охорону.

При відсутності в складі спадкового майна грошових сум, нотаріус може зробити розпорядження про видачу речей, що залишилися після померлого, в межах сум вищезазначених видатків.

Ст. 48. За заявою спадкоємців, нотаріус, в районі діяльності якого відкрилась спадщина, видає свідоцтво про право на спадщину за законом або за заповітом.

На бажання спадкоємців видається одне свідоцтво на всіх спадкоємців або кожному спадкоємцю видається окреме свідоцтво. В обох випадках у свідоцтві зазначається все спадкове майно і перелічуються всі спадкоємці.

У виключних випадках свідоцтво про право на спадщину може бути видано і без перелічення складу майна, якщо на день видачі свідоцтва воно ще не виявлено.

Ст. 49. Свідоцтво про право на спадщину за законом видається після скінчення шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, а при наявності у нотаріуса вірогідних відомостей про відсутність інших спадкоємців, крім тих, що подали заяву про видачу свідоцтва, - і до закінчення шестимісячного строку.

Особам, які входять до кола спадкоємців за законом, свідоцтво про право на спадщину за заповітом може бути видано нотаріусом до скінчення 6-ти місяців з дня відкриття спадщини.

Ст. 50. Після закінчення 6-ти місяців з дня відкриття спадщини, спадкоємцям, які своєчасно прийняли спадщину, свідоцтво про право на спадщину може бути видано в будь-який час.

Ст. 51. На майно, яке залишилось поза заповідним розпорядженням, додаткове свідоцтво спадкоємцям за законом видається на загальних підставах.

Ст. 52. В разі неприйняття спадщини одним із спадкоємців у встановлений законом строк, а також в разі позбавлення заповідачем права на спадщину всіх спадкоємців, нотаріус видає місцевому фінансовому органу свідоцтво про виморочність майна.

Ст. 53. Майно, належне колгоспному або одноосібному селянському двору, може бути предметом спадкування за законом або за заповітом тільки після смерті останнього члена двору. Особисте майно, належне окремому члену двору, може бути предметом спадкування за законом і за заповітом на загальних підставах.

Ст. 54. Нотаріальні виконавчі написи учиняються виключно на стягнення тої заборгованості і на підставі тільки тих документів, які передбачені спеціальним переліком документів, затвердженим Радою Міністрів УРСР.

Ст. 55. На документах про заборгованість колгоспів і сільських Рад депутатів трудящих виконавчі написи не учиняються, а заборгованість з них стягується в судовому порядку, за виключенням випадків, спеціально передбачених законом.

Ст. 56. Виконавчий напис може бути учинений, якщо з дня настання строку вимоги минуло не більше одного року.

Ст. 57. Якщо для пред'явлення вимоги, за якою учиняється виконавчий напис, законом встановлено більш скорочений строк позовної давності, виконавчий напис може бути учинений лише в межах цього строку.

Ст. 58. В разі втрати документа з учиненим на ньому виконавчим написом, дублікат виконавчого напису видається за заявою заінтересованої особи, в межах строку загальної позовної давності.

Ст. 59. Нотаріально може бути засвідчена вірність витягів, копій і копій з копій документів, виданих державними установами і підприємствами, кооперативними і громадськими організаціями, а також з книг по діловодству.

Вірність копій і витягів з документів, виданих окремими громадянами, може бути засвідчена, якщо на оригіналах цих документів підписи громадян нотаріально засвідчені.

Забороняється нотаріально засвідчувати вірність копій і витягів з документів, які суперечать закону, або засвідчення вірності копій з яких заборонено законом, а також з документів, які не підлягають оголошенню.

Не можна також нотаріально засвідчувати вірність копій і витягів з документів, що мають підчистки, не застережені виправлення.

Ст. 60. Вірність перекладів, а також вірність копій документів, що викладені мовами народів СРСР, можуть бути засвідчені будь-якою нотаріальною конторою.

Переклад документів з мови або на мову, які невідомі нотаріусу, може бути зроблений перекладачем, відомим нотаріусу, підпис якого на перекладі нотаріально засвідчується.

Ст. 61. Засвідчення вірності копій документів, викладених іноземними мовами, а також засвідчення перекладів документів з іноземних на іноземні мови провадиться виключно Першими нотаріальними конторами обласних центрів у порядку, передбаченому ст. 60 цього Положення.

Ст. 62. Справжність підписів громадян нотаріально засвідчується на документах, зміст яких не суперечить закону і не має характеру правочинів.

На правочині може бути засвідчений лише підпис громадянина, який розписався за неписьменного або за громадянина, який не може розписатися через фізичні вади або хворобу.

Ст. 63. За заявою заінтересованих осіб, нотаріус може засвідчити факт знаходження громадянина в живих або в певному місці, а також час пред'явлення певного документа.

Ст. 64. Громадяни і установи можуть робити через нотаріуса заяви на ім'я інших громадян і установ. Заява приймається нотаріусом при умові, що вона не містить нічого протизаконного.

Ст. 65. При неможливості передачі кредитору грошей або цінних паперів, боржник може внести їх у депозит нотаріальної контори для передачі кредитору. Нотаріус приймає гроші в депозит, не перевіряючи підстав внесення їх.

Ст. 66. До закінчення встановленого строку зберігання, гроші можуть бути повернуті громадянину, який вніс їх у депозит.

Ст. 67. Нотаріус приймає заяви капітанів суден про наявність загальної або часткової аварії, про гадану аварію, про зіткнення суден, яке сталося, і учиняє морські протести в порядку і в строки, встановлені Кодексом Торгового Мореплавства СРСР.

Ст. 68. На підставі заяви капітана і даних суднового журналу, а також опиту самого капітана і, по можливості, не менше двох осіб командного складу і двох осіб суднової команди нотаріус складає акт про морський протест.

Ст. 69. Протест векселя в неплатежі або неакцепті провадиться нотаріусом за правилами, встановленими Положенням про переказний і простий вексель.

Про неоплату чека учиняється нотаріальний напис за правилами, встановленими Положенням про чеки.

Ст. 70. Видання інструкцій про порядок учинення нотаріальних дій, передбачених цим Положенням, покладається на Міністерство юстиції УРСР.