Щодо практичного застосування норм чинного законодавства

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ( ) щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначає, що є фізичною особою – підприємцем, який перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку третьої групи. Також платник здійснює посередницьку діяльність у сфері полімерів, а у торгівлі (посередництві) паливом, рудами, металами не займається. В заяві на спрощену систему оподаткування платник вказував, що здійснює діяльність за виключенням торгівлі паливом, рудами і металами у витязі з реєстру платників єдиного податку цей факт виключення також зазначено.

КВЕД 46.12 "Діяльність посередників у сфері торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами" шляхом надання посередницьких послуг суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової торгівлі пальним.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи має право платник працювати на спрощеній системі оподаткування фізична особа – підприємець платник єдиного податку третьої групи за КВЕД 46.12 посередницька діяльність у торгівлі полімерами (за виключенням торгівлі паливом, рудами, металами)?

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання регламентуються главою 31 (ст. ст. 295 – 305) Господарського кодексу України (далі – ГКУ).

Згідно зі ст. 295 ГКУ комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

Згідно зі ст. 301 ГКУ відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

Зважаючи на викладене, за агентським договором комерційний агент діє від імені суб’єкта, якого представляє.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1

розділу XIV Кодексу.

Відповідно до абзацу другого п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Разом з тим умови, відповідно до яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зазначені

у п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

Нормами п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено види діяльності, які не дають права суб’єктам господарювання (фізичним особам – підприємцям) бути платниками єдиного податку.

Так, відповідно до частини третьої п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Кодексу.

Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 та п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Кодексу для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву, у якій зазначаються, зокрема, обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі – КВЕД

ДК 009:2010), фізична особа при здійсненні державної реєстрації фізичної особи – підприємця за власним бажанням обирає вид діяльності, який планує здійснювати під час господарської діяльності.

Методологічні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності затверджено наказом від 23.12.2011 № 396 Державного комітету статистики України, з урахуванням якого та згідно з КВЕД

ДК 009:2010 клас 46.12 "Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами" включає діяльність посередників у сфері торгівлі:

паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами,

у т. ч. добривами.

Цей клас не включає:

оптову торгівлю від власного імені, див. 46.2, 46.9;

роздрібну торгівлю, яку здійснюють комісіонери поза магазинами,

див. 47.99.

Разом з цим звертаємо увагу, що до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку, зокрема відомості про види господарської діяльності платника єдиного податку (п.п. 8 п. 299.7 ст. 299 Кодексу).

Враховуючи зазначене, якщо фізична особа – підприємець планує здійснювати посередницьку діяльність як комерційний агент, тобто від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє, то такий підприємець може застосовувати спрощену систему оподаткування, за умови дотримання усіх вимог, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.