Щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань нарахування акцизного податку при реалізації продукції (пива) оптовим покупцям на території України, яка повернулась в митному режимі реімпорту.

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань нарахування акцизного податку при реалізації продукції (пива) оптовим покупцям на території України, яка повернулась в митному режимі реімпорту.

У своєму зверненні Товариство зазначає, щоосновним видом господарської діяльності підприємства є виробництво пива (код згідно КВЕД – 2010 - 11.05). В грудні 2023 року Товариством експортовано до Польщі підакцизну продукцію власного виробництва (пиво). Із-за відсутності на етикетці певної інформації, продукцію у січні 2024 року було повернуто в митному режимі реімпорту із сплатою ПДВ та акцизного податку під час розмитнення. Повернута продукція не мала недоліків і в повному обсязі була реалізована на митній території України.

Товариство просить надати роз’яснення на питання:

чи потрібно нараховувати акцизний податок при реалізації продукції (пива) оптовим покупцям на території України, яка повернулась в митному режимі реімпорту (при ввезенні якої був нарахований і сплачений акцизний податок)?

Відповідно до п. п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний податок – непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до ст. 212 Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема :

особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п. п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

особа – суб'єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п. п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

Відповідно до статті 213 Кодексу, до об’єктів оподаткування акцизним податком належать операції, зокрема:

з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (п. п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України (п. п. 213.1.3 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

Також п.п. 213.2.2 п. 213 ст. 213 Кодексу передбачено, що не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру. При цьому, такі підакцизні товари (продукція) ввозяться їх продавцем (експортером) без подальшої реалізації на митній території України.

Згідно п. п. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 Кодексу до операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування, зокрема, також належать операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється ПДВ у зв'язку з розміщенням товарів (продукції), зокрема, у митному режимі реімпорту.

Особливості оподаткування податком на додану вартість операцій під час переміщення товарів через митний кордон України залежно від обраного митного режиму визначено ст. 206 Кодексу.

Відповідно до п.206.3 ст. 206 Кодексу операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування податком на додану вартість, крім операцій із ввезення відповідно до п. 3 частини другої ст. 78 Митного кодексу України, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною п.п 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Кодексу.

Пунктом 3 частини другої статті 78 Митного кодексу України визначено, що у митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які, зокрема, були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у митний режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Таким чином, операції виробника з реалізації на митній території України підакцизної продукції власного виробництва, в тому числі продукції, яка повернулась виробнику на територію України в митному режимі реімпорту, підлягають оподаткуванню акцизним податком у загальновстановленому порядку. Будь-яких норм, які б передбачали звільнення таких операцій від оподаткування акцизним податком, Кодексом не передбачено.

З питання застосування положень податкового та митного законодавства та сплати акцизного податку при ввезенні (поверненні) товарів (пива) на митну територію України Товариство може звернутись до Державної митної служби України, як до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи (п.1 Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (далі – постанова № 227).

Держмитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

забезпечує та здійснює контроль за дотриманням законодавства з питань митної справи під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення (п. п. 3 п. 4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою № 227);

організовує та здійснює ведення обліку і адміністрування митних та інших платежів, контроль за справлянням яких законом покладено на Держмитслужбу, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до відповідного бюджету під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення (п. п. 31 п. 4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого № 227).

Відповідно до п. 52.2 ст.52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.