Щодо особливостей застосування ставки ПДВ у розмірі 14 відсотків

Державна податкова служба України розглянула звернення Товаристващодо особливостей застосування ставки ПДВ у розмірі 14 відсотків та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством складено договір поставки насіння соняшнику, кукурудзи, сої та ріпаку (відповідно, код УКТ ЗЕД 1206 00 10 10, 1005 10 15 00, 1005 10 13 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00). На дату отримання попередньої (авансової) оплати від покупця були визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість на товари за рахунком-фактурою відповідно до укладеного договору поставки. Через деякий час зобов’язання з поставки товару, за який перераховано аванс, було узгоджено припинити та здійснити відвантаження іншого товару в межах одного договору поставки, оскільки зазначений товар відсутній на складі.

Разом з тим, платником не вказано в якому звітному періоді за якою ставкою податку були нараховані податкові зобов’язання на дату отримання авансу, та поставку якого товару і в якому періоді узгоджено здійснити.

Крім цього, Товариство безоплатно передає для проведення маркетингових/рекламних заходів, які виконуються на замовлення Товариства товар, який було придбано за ставкою 14 відсотків, а також використовує товари в негосподарській діяльності.

В зв’язку з цим ДПС інформує про загальний порядок проведення коригування податкових зобов’язань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Правила формування податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) регулюються статтями 187 та 201 розділу V ПКУ.

Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, податкові зобов’язання з ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг визначаються на дату виникнення першої події (друга подія не зумовлює у платника податкових наслідків у частині оподаткування ПДВ).

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлені ПКУ терміни.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ визначено, що у разі, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Відповідно до підпункту "г" пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ ставка 14 відсотків застосовується з моменту запровадження в дію Закону України від 17 грудня 2020 року N 1115-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції" внесені зміни до ПКУ щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції при постачанні на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції (товарів), за визначеними кодами УКТ ЗЕД, зокрема із продукції рослинництва - пшениці і суміші пшениці та жита (1001), жита (1002), ячменю (1003), вівса (1004), кукурудзи (1005), соєвих бобів (1201), насіння льону (1204 00), свиріпи або ріпаку (1205), соняшнику (1206 00), а також насіння та плодів інших олійних культур (1207) та цукровий буряк (1212 91).

Кодифікація товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складена та систематизована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Перелік таких кодів затверджено Законом України від 04 червня 2020 року N 674-IX "Про Митний тариф України".

Ставка ПДВ у розмірі 14 відсотків застосовується до операцій з:

постачання товарів (сільськогосподарської продукції, що класифікується за товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД, визначеними підпунктом "г" пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ), як виготовлених на митній території України, так і ввезених на митну територію України;

ввезення товарів (сільськогосподарської продукції, що класифікується за товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД, визначеними підпунктом "г" пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ), на митну територію України (крім операцій із ввезення на митну територію України товарів, визначених у пункті 197.18 статті 197 розділу V ПКУ).

Платник податку згідно з підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Таким чином, операція з безоплатного розповсюдження товарів платником ПДВ відповідно до статті 185 розділу V ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування при здійсненні якої визначається за правилами, встановленими пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ.

Щодо питання 1

Пунктом 192.1 статті 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної, зокрема, у випадку зміни номенклатури товарів/послуг.

У графі 2.1 всіх рядків такого розрахунку коригування зазначається код причини коригування 104, що відповідає причині коригування "Зміна номенклатури", та присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування.

Щодо питання 1.1

Якщо після отримання попередньої оплати та складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної платники домовилися про зміну номенклатури товарів у межах авансу, то на дату постачання товару (товару іншої номенклатури) постачальник повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної.

Щодо питання 1.2

Якщо після отримання попередньої оплати та складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна номенклатури товарів у межах авансу, постачальник на дату постачання товару (товару однакової номенклатури) складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати.

Щодо питання 2

Якщо вартість безоплатно розповсюджених товарів не включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування ПДВ та пов’язані з отриманням платником доходів, то такі товари визнаються такими, що постачаються безоплатно, а тому відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є об’єктом оподаткування, база оподаткування ПДВ якого визначається згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ. При цьому нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ також не здійснюється.

Щодо питання 3

У разі якщо товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ), платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ.

Пунктом 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.