Щодо збору за місця для паркування транспортних засобів

Державна податкова служба України на запит Товариства щодо збору за місця для паркування транспортних засобів (далі - Збір), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що планує обладнання паркувальних майданчиків на земельних ділянках, що використовуються під об'єкти роздрібної торгівлі та обслуговування та знаходяться у власності Товариства та використовуються на правах оренди. Товариство запитує, чи є за наведених обставин земельні ділянки об'єктом оподаткування Збором.

Відповідно до пп. 268-1.1.1 п. 268-1.1 ст. 268-1 Кодексу платниками Збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених ст. 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (пп. 268-1.2.1 п. 268-1.2 ст. 268-1 Кодексу).

При цьому перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, затверджується рішенням органу місцевого самоврядування. Орган місцевого самоврядування також визначає перелік осіб, які уповноважені на організацію та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів (пп. 268-1.1.2 п. 268-1.1 ст. 268-1 Кодексу).

Враховуючи зазначене, стосовно земельних ділянок, на яких планується розміщення майданчиків для платного паркування, та які знаходяться у власності, то такі земельні ділянки не можуть вважатися такими, що спеціально відведені для забезпечення паркування транспортних засобів, і не є об'єктом оподаткування Збором.

Щодо земельної ділянки, яка використовується на умовах оренди, то вона не може вважатися такою, що спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів, за умови, до договором оренди не передбачено використання земельної ділянки для забезпечення паркування транспортних засобів, а Товариство органом місцевого самоврядування не включено до переліку осіб, уповноважених на організацію та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів. За таких умов орендована земельна ділянка не є об'єктом оподаткування Збором.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.