Щодо перебування на спрощеній системі оподаткування фізичної особи – підприємця у разі надання бухгалтерських послуг юридичним та фізичним особам

Щодо перебування на спрощеній системі оподаткування фізичної особи – підприємця у разі надання бухгалтерських послуг юридичним та фізичним особам.

Згідно з п. 2 ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до ст. 42 ГКУ підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс).

Згідно статті 291 Кодексу спрощена система оподаткування обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пп. 297.1 ст. 297 Кодексу.

Згідно з п.291.4 ст. 291 Кодексу, до платників єдиного податку, які відносяться до:

- першої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

- другої групи, належать фізичні особи – підприємці, не використовують працю найманих осіб або кількість найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

- третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість найманих осіб не обмежена;

обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Слід зазначити, що перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено п. 291.5 ст. 291 Кодексу. Зауважимо, що обмеження щодо діяльності з надання бухгалтерських послуг даним пунктом не встановлені. Проте, встановлено обмеження щодо діяльності у сфері аудиту.

Згідно із ст. 3 Закону України від 22 квітня 1993 року № 3125-XII "Про аудиторську діяльність" із змінами та доповненнями аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

При цьому, ст. 1 Закону України 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" із змінами та доповненнями визначено, що бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Враховуючи те, що діяльність у сфері бухгалтерського обліку та діяльність у сфері аудиту за своєю сутністю є різними видами діяльності, то фізичні особи – підприємці, які надають виключно бухгалтерські послуги мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування та бути платникам єдиного податку.

Аналогічне роз’яснення із зазначеного питання розміщено на офіційному сайті ДФС України в рубриці "Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс", категоріях 107 "Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)" підкатегорія 107.03 "Обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності".

Що стосується питання обрання видів діяльності за КВЕД, то повідомляємо, що усі види економічної діяльності суб’єктів господарювання, які на вищих рівнях деталізації групуються у галузі, є об’єктами класифікації в КВЕД.

За методологічними засадами, принципами побудови та призначенням КВЕД – це статистична класифікація, гармонізована з міжнародною стандартною статистичною Класифікацією видів економічної діяльності Європейського Союзу (NACE) і є її аналогом.

Відповідно до наказу Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457 (зі змінами), з 1 січня 2012 року набула чинності нова редакція КВЕД (ДК 009:2010), розроблена на заміну ДК 009:2005, до переліку якої, також включені коди видів економічної діяльності за новою класифікацією.

Разом з цим, Державним комітетом статистики України наказом від 23.12.2011 № 396 затверджено Методичні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності.

Враховуючи викладене, для встановлення, до якого виду відноситься обрана Вами господарська діяльність та чи належить вона до видів діяльності, перелік яких наведено у п. 291.5 ст. 291 Кодексу, Вам необхідно звернутись до Державної служби статистики України.