Про надання розяснення. Лист від 28.09.2016 №6306/Я/26-15-13-02-15

Державна фіскальна служба України Лист від 28.09.2016 №6306/Я/26-15-13-02-15
Остання редакція від 28.09.2016. Прийняття
Реквізити

Видавник: Державна фіскальна служба України

Тип Лист

Дата 28.09.2016

Номер 6306/Я/26-15-13-02-15

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
ГУ ДФС у м. Києві
Лист
28.09.2016 № 6306/Я/26-15-13-02-15
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс).
Згідно статті 291 Кодексу спрощена система оподаткування обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пп. 297.1 ст. 297 Кодексу.
Згідно з п.291.4 ст. 291 Кодексу, до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Враховуючи вищевикладене, платники єдиного податку другої групи не мають права здійснювати господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, юридичним особам – не платникам єдиного податку. Проте обмеження щодо продажу товарів платниками єдиного податку другої групи юридичним особам, зокрема благодійним фондам, за умов дотримання вимог Кодексу, законодавством не передбачено.
Заступник начальникаВ.С. Варгіч
ГУ ДФС у м. Києві
Лист
28.09.2016 № 6306/Я/26-15-13-02-15
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс).
Згідно статті 291 Кодексу спрощена система оподаткування обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пп. 297.1 ст. 297 Кодексу.
Згідно з п.291.4 ст. 291 Кодексу, до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Враховуючи вищевикладене, платники єдиного податку другої групи не мають права здійснювати господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, юридичним особам – не платникам єдиного податку. Проте обмеження щодо продажу товарів платниками єдиного податку другої групи юридичним особам, зокрема благодійним фондам, за умов дотримання вимог Кодексу, законодавством не передбачено.

Новини від Дт-Кт «Дебету-Кредиту» – тепер у Viber!