Щодо оподаткування операцій з відвантаження товарів під час перебування на спрощеній системі оподаткування та оплати їх у разі переходу на загальну систему оподаткування

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування операцій з відвантаження товарів під час перебування на спрощеній системі оподаткування та оплати їх у разі переходу на загальну систему оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.

Розділом ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за операціями з відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг) під час перебування на спрощеній системі оподаткування у разі їх оплати при переході на загальну систему оподаткування та у разі отримання оплати за товари (роботи, послуги) на спрощеній системі оподаткування та відвантаження таких товарів (виконання робіт, надання послуг) під час перебування на загальній системі оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Крім того, відповідно до п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 цього Кодексу (п. 137.1 ст. 137 Кодексу).

Згідно з абзацом а) п. 137.5 ст. 137 Кодексу річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку, а саме платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, платник податку, який, починаючи з II кварталу 2016 року (з 01.04.2016 р.) перебуває на загальній системі оподаткування, а у I кварталі 2016 року був на спрощеній системі оподаткування, зобов’язаний подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового періоду, в якій врахувати фінансовий результат до оподаткування починаючи з 01.04.2016 р. по 31.12.2016 р.

Враховуючи особливості визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, такий суб’єкт господарювання разом з декларацією з податку на прибуток підприємств повинен подати фінансову звітність за I квартал 2016 року та 2016 рік.