Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення ТОВ (далі - Товариство) щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального у разі заправки Товариством власних транспортних засобів по відомостях через орендований ПЗП, власник якого надаватиме пальне на умовах договору купівлі-продажу, і повідомляє таке.

Суб'єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені пп. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Згідно з пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців, до початку здійснення реалізації пального.

Абзацом другим пп. 14.1.212. п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - це, зокрема, будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

27.02.2016 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року N 113 "Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального" (далі - постанова N 113).

У випадку реалізації пального об’єктом оподаткування згідно з пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу є реалізація будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

вироблені в Україні, реалізація яких є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Отже, у разі реалізації пального в обсягах, які перевищують обсяги їх отримання, відповідно до норм Кодексу та постанови N 113 Товариству необхідно зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального до початку здійснення реалізації, сплатити акцизний податок на окремий електронний рахунок, відкритий Товариству в Казначействі, надіслати ДФС заявку на поповнення обсягів залишків пального, яка реєструється ДФС в системі електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП), та подати до контролюючого органу за місцем реєстрації Декларацію акцизного податку.

У випадку, коли придбане Товариством пальне використовується виключно для власних потреб (у т.ч. у разі здійснення заправки по відомостях власних транспортних засобів за допомогою орендованого товариством ПЗП, який належить контрагенту), обов’язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального згідно з пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу не виникатиме, оскільки така операція не є реалізацією пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

У разі якщо підприємство планує здійснювати операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального іншим особам, чи здійснення будь-яких інших операцій з пальним на митній території України, які перелічені в абзаці другому пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то до початку здійснення таких операцій воно повинно зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні на такі обсяги реалізації, а також на обсяги пального, що використовується для власного споживання, зареєструвавши накладні в ЄРАН згідно з п. 231.1 ст. 231 Кодексу.