Щодо нарахування та сплати авансових внесків з податку на прибуток суб’єктом господарювання при виплаті дивідендів юридичним та фізичним особам

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист "_", щодо нарахування та сплати авансових внесків з податку на прибуток суб’єктом господарювання при виплаті дивідендів юридичним та фізичним особам, та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Відповідно до пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою – емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Підпунктом 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ, зокрема, передбачено, що емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток крім випадків, передбачених пп. 57.1-1.3 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).

Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

При цьому, якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку.

Згідно з абз. 4 пп. 57.1-1.3 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ, авансові внески не справляються у разі виплати дивідендів фізичним особам.

Для платників єдиного податку юридичних осіб у разі виплати власникам корпоративних прав (засновникам платників єдиного податку) дивідендів встановлено обов’язок їх оподаткування відповідно до положень розділів III і IV ПКУ (п. 292.12 ст. 292 ПКУ).

Таким чином, юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у разі прийняття рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), зобов’язані у порядку, визначеному п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ, нараховувати та вносити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів (за винятком виплати дивідендів фізичним особам), розрахований з усієї суми такої виплати. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. При цьому, суми нарахованого податкового зобов’язання з єдиного податку не зменшуються на суму авансового внеску податку на прибуток, сплаченого у зв’язку з виплатою дивідендів.

Відповідно до абз. 4 пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ, сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Отже, у разі, якщо платник з 1 квітня 2016 року прийняв рішення перейти з єдиного податку на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, то сума нарахованих та сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ.

Відповідно до пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Під терміном "пасивні доходи" для цілей цього розділу слід розуміти, зокрема, такі доходи, як дивіденди (пп. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 ПКУ.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (пп. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Разом з тим, пп. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ визначено, що будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Доходи, зазначені у п. 170.5 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1 та 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (пп. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Підпунктом 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ встановлено, що ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються, зокрема, у розмірі 18 відсотків – для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у пп. 167.5.2 цього пункту).

Водночас, відповідно до пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, ставка податку встановлена у розмірі 5 відсотків – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

Таким чином, дивіденди, нараховані у 2016 році, оподатковуються за ставками, визначеними підпунктами 167.5.1 та 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, тобто 5 або 18 відсотків, залежно від того, чи є податковий агент платником податку на прибуток підприємств.

При цьому, застосування ставки податку на доходи фізичних осіб, яка визначена у пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, до суми доходів, нарахованих у вигляді дивідендів, буде можливим у разі, якщо податковий агент є платником податку на прибуток на момент такого нарахування.

Разом з тим, слід зазначити, що згідно з Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку за ф.1ДФ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, доходи фізичних осіб у вигляді дивідендів (крім дивідендів, визначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), відображаються у податковому розрахунку за ф.1 ДФ під ознакою доходу "109".

Крім того, ГУ ДФС у м. Києві повідомляє, що статтею 36 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог ПКУ.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.