Щодо порядку оподаткування анульованої (прощеної) банком суми боргу фізичної особи

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо порядку оподаткування анульованої (прощеної) банком суми боргу фізичної особи та повідомляє таке.

Пунктом 52.5 статті 52 Кодексу встановлено, що контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень. Крім того, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Кодексу додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Кодексу).

Згідно з п. 164.1 ст. 164 Кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаюється, зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом (пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

При цьому порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація) визначено ст. 179 Кодексу. Зокрема п. 179.7 ст. 179 Кодексу встановлено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації, за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ), зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включається, зокрема, додаткове благо.

Ставка збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Слід зазначити, що зміни до п. 165.1 ст. 165 Кодексу, внесені Законом України від 24 грудня 2015 року N 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", зокрема в частині доповнення пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, відповідно до якого сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити), не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, набрали чинності з 01.01.2016 р. Отже, норми зазначеного підпункту поширюються на дохід, отриманий платником податку, починаючи з 01.01.2016 р., за умови набрання чинності Закону України "Про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)".

Крім того, Законом України від 09 квітня 2015 року N 321-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань" (далі - Закон N 321), який набрав чинності 07.05.2015 р., внесено зміни до Кодексу в частині звільнення від оподаткування операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті.

Так, Законом N 321 підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу доповнено пунктом 8, яким передбачено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, непогашених до 1 січня 2014 року. Дія зазначених норм поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Тобто не вважається додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням до закінчення строку позовної давності у розмірі різниці, розрахованої відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX Кодексу.

Оскільки за рішенням щодо анулювання (прощення) боргу (кредиту), Вам анульовано (прощено) основну суму боргу (кредиту), а не суму у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається Вашим додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Водночас повідомляємо, що для отримання більш конкретної відповіді пропонуємо Вам звернутися до контролюючого органу Державної фіскальної служби за місцем податкової адреси.