Щодо застосування положень частин другої, п’ятої та шостої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», частин першої та другої статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»

1. Цi Рекомендацiйнi роз’яснення надано вiдповiдно до частини шостої статтi 4 Закону України "Про захист економiчної конкуренцiї" (далi — Закон) з метою однакового застосування положень частин другої, п’ятої та шостої статтi 52 Закону та статтi 21 Закону України "Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї" в частинi пiдходiв до визначення розмiру штрафiв за порушення законодавства про захист економiчної конкуренцiї, в тому числi порушень законодавства про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї (далi — порушення).

Цi Рекомендацiйнi роз’яснення визначають пiдходи Антимонопольного комiтету України, якi рекомендується застосовувати його органам при визначеннi розмiру штрафiв за порушення законодавства про захист економiчної конкуренцiї з метою забезпечення правової визначеностi та передбачуваностi застосування положень зазначених Законiв.

2. Визнати такими, що втратили чиннiсть Рекомендацiйнi роз’яснення Антимонопольного комiтету України вiд 15.09.2015 № 16-рр "Щодо застосування положень частин другої та п’ятої статтi 52 Закону України "Про захист економiчної конкуренцiї", частин першої та другої статтi 21 Закону України "Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї".

3. Органи Антимонопольного комiтету України (далi — Комiтет) своїми рiшеннями накладають штрафи вiдповiдно до статтi 52 Законута статтi 21 Закону України "Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї".

4. Пiд час розрахунку розмiру штрафiв за порушення Комiтет керується засадами пропорцiйностi, недискримiнацiйностi та розумностi:

- пропорцiйнiсть передбачає спiвмiрнiсть розмiру санкцiй, якi мають на метi не лише покарання за вчинене правопорушення, але й стримування вiд вчинення чи продовження таких порушень, з масштабом та характером порушення;

- недискримiнацiйнiсть означає неприпустимiсть застосування до суб’єктiв господарювання рiзних пiдходiв в аналогiчних випадках;

- розумнiсть означає, що розмiр штрафу має визначатися з урахуванням значення фактичних обставин кожного випадку для забезпечення справедливого балансу мiж публiчними iнтересами та правами й свободами учасникiв правовiдносин.

Застосування штрафних санкцiй не повинно призводити до позбавлення суб’єкта господарювання можливостi конкурувати або до неможливостi задоволення споживчого попиту.

5. У виняткових випадках у зв’язку з необхiднiстю забезпечити належний стримуючий ефект, штрафи можуть бути визначенi в бiльшому розмiрi, нiж передбачено цими Рекомендацiйними роз’ясненнями, але в межах, визначених частинами другою, п’ятою та шостою статтi 52 Закону, частинами першою та другою статтi 21 Закону України "Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї". Це стосується, зокрема, вчинення порушень, що призвели до особливо негативних наслiдкiв для конкуренцiї, iнтересiв iнших суб’єктiв господарювання, споживачiв, можливостей органiв Комiтету виконувати покладенi на них завдання. Зазначенi рiшення приймаютьсявиключно Антимонопольним комiтетом України.

У виняткових випадках, зокрема, за наявностi форс-мажорних обставин, засвiдчення яких вiдбувається в установленому законом порядку, iнших особливих обставин природного, економiчного, суспiльного характеру, штрафи можуть бути визначенi у меншому (зокрема символiчному) розмiрi. Обґрунтування такого розмiру має бути наведено в рiшеннi про накладення штрафу. Зазначенi рiшення приймаються виключно Антимонопольним комiтетом України.

6. Визначення розмiру штрафу здiйснюється у два етапи:

- на першому визначається базовий розмiр штрафу для кожного вiдповiдача;

- на другому цей розмiр коригується з урахуванням обтяжуючих та пом’якшуючих обставин.

Розмiр накладеного штрафу не може перевищувати меж, визначених у частинах другiй, п’ятiй та шостiй статтi 52 Закону та частинах першiй та другiй статтi 21 Закону України "Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї".

7. У випадках, коли порушенням законодавства про захист економiчної конкуренцiї визнається сукупнiсть певних дiй (бездiяльностI) рiзних осiб, якi об’єднанi в групу за рахунок вiдносин контролю, що iснують мiж ними, штраф може накладатись на такi категорiї осiб:

якi вчинили вiдповiднi дiяння (дiї, бездiяльнiсть);

якi отримали чи можуть отримати переваги в конкуренцiї чи iншi вигоди, зокрема, через можливiсть впливати на дiяльнiсть iнших юридичних та/або фiзичних осiб — суб’єктiв господарювання, одержання частини їх прибутку.

Одна й та ж особа — член групи може водночас належати до обох категорiй.

Пiд час визначення чи належить певна особа до зазначених у цьому пунктi категорiй, береться до уваги, що перевагами в конкуренцiї є будь-якi додатковi можливостi, якi отримує суб’єкт господарювання внаслiдок вчинення правопорушення, що дозволяють йому здобувати переваги над iншими суб’єктами господарювання у змаганнi з ними (зокрема, збiльшувати за їхнiй рахунок обсяг реалiзацiї своїх товарiв, розмiр доходу, частку на ринку). Іншими вигодами, отриманими внаслiдок вчинення порушення законодавства про захист економiчної конкуренцiї, можуть бути, зокрема, збiльшення у будь-якiй спосiб розмiру отриманого прибутку, встановлення контролю над обмеженими ресурсами, одержання можливостi впливати на дiяльнiсть iнших юридичних та/або фiзичних осiб — суб’єктiв господарювання, одержання частини їхнього прибутку. Можливiсть отримання переваг у конкуренцiї чи iнших вигод повинна встановлюватись у кожному окремому випадку.

8. Пiд час визначення розрахункового базового розмiру штрафу органами Комiтету беруться до уваги:

розмiр доходу (виручки) продавця вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг), пов’язаного з порушенням, або розмiр витрат покупця при придбаннi товару, прямо чи непрямо (опосередковано) пов’язаних iз порушенням, на вiдповiднiй територiї в Українi, або якщо така реалiзацiя/придбання впливають чи можуть вплинути на економiчну конкуренцiю на територiї України, за час тривання порушення;

тяжкiсть порушення;

необхiднiсть забезпечення стримуючого ефекту;

витрати покупця на придбання товару, пов’язанi з порушенням, — розмiр витрат, якi були/могли бути понесенi покупцем на придбання продукцiї (товарiв, робiт, послуг), що вiдбулося з порушенням вимог законодавства про захист економiчної конкуренцiї (наприклад, за меншими цiнами, нiж якi iснували б за умов значної конкуренцiї мiж покупцями на ринку), у разi, якщо б такого порушення не було i вiдповiднi товари реалiзувалися б за умов значної конкуренцiї.

9. Як дохiд (виручка) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг), пов’язаний з порушенням, визначаються:

9.1. У загальному випадку — сумарний розмiр доходу (виручки) вiдповiдача вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) за вирахуванням наданих знижок, повернення ранiше проданих товарiв та непрямих податкiв i зборiв (податку на додану вартiсть, акцизного збору тощо), отриманого вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг), що вiдбулося за умов порушення вимог законодавства про захист економiчної конкуренцiї, за час тривання порушення.

9.2. У випадку, коли порушення призвело до недопущення, усунення, обмеження конкуренцiї не лише на ринку, на якому мали мiсце дiї (бездiяльнiсть) порушника, а й на iншому пов’язаному з ним ринку, як дохiд (виручка) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг), пов’язаних з порушенням, визначається сума:

доходу (виручки) порушника вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) на ринку, на якому мало мiсце порушення, та доходу (виручки) порушника вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) на ринку, на якому внаслiдок порушення вiдбулося чи могло вiдбутися недопущення, усунення, обмеження конкуренцiї.

9.3. У випадку, коли порушення у виглядi антиконкурентних узгоджених дiй суб’єктiв господарювання або зловживань монопольним (домiнуючим) становищем на ринку полягає у вiдмовi вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) або її скороченнi, як розмiр доходу (виручки), що враховується пiд час розрахунку базового розмiру штрафу, береться до уваги гiпотетичний розмiр доходу (виручки), який порушник отримав би за час тривання порушення, якщо б таке порушення не вiдбувалося. Такий розмiр може бути визначений оцiночним шляхом.

9.4. У випадку вчинення порушення у виглядi антиконкурентних узгоджених дiй суб’єктiв господарювання, що стосується спотворення результатiв торгiв, аукцiонiв, конкурсiв, тендерiв, базовий розмiр штрафу визначається у розмiрi найвищої цiни пропозицiї учасникiвантиконкурентних узгоджених дiй.

9.5. Пiд час визначення розмiру доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг), пов’язаного з порушеннями, органи Комiтету можуть брати до уваги iншi особливостi отримання порушником неправомiрної вигоди та/або переваг, що були б неможливими без вчинення порушення.

9.6. У випадку розрахунку розмiру штрафу за порушення законодавства про захист економiчної конкуренцiї, передбачене пунктом 12 статтi 50 Закону, що не призвело до монополiзацiї та суттєвого обмеження конкуренцiї на товарних ринках України, якщо вiдповiдач не надав iнформацiї про дохiд (виручку) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) на ринку, на якому вiдбулась концентрацiя та на сумiжних ринках, базовий розмiр штрафу може розраховуватися вiд обсягу сукупного доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) вiдповiдачем на всiх товарних ринках України.

10. Час тривання порушення визначається вiд моменту фактичного початку дiй/бездiяльностi, визнаних порушенням законодавства про захист економiчної конкуренцiї, до моменту їх добровiльного припинення, зазначеного в рiшеннi органу Комiтету, або до моменту прийняття рiшення у справi. Час тривання порушення, який береться до уваги для визначення базового розмiру штрафу, не може виходити за межi строку давностi притягнення до вiдповiдальностi за порушення законодавства про захист економiчної конкуренцiї.

У разi, коли порушення триває менше 1 року, розмiр доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) або витрат покупця, пов’язаних з порушенням, може бути визначений шляхом подiлу вiдповiдного рiчного показника на 365 та подальшого множення на кiлькiсть днiв, протягом яких тривало порушення.

11. Розмiр доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) визначається на пiдставi будь-якої iнформацiї, яка є належною i достовiрною. Зокрема, можуть бути використанi:

- статистична iнформацiя;

- адмiнiстративнi данi;

- фiнансова та податкова звiтнiсть, данi бухгалтерського облiку;

- вiдомостi про дiяльнiсть суб’єктiв господарювання, отриманi вiд них органами Комiтету.

12. Виходячи з наведеного визначаються такi розрахунковi базовi розмiри штрафiв:

12.1. Порушеннями, тяжкiсть яких пiд час визначення базового розмiру штрафу враховується як найбiльша, є порушення у виглядiгоризонтальних антиконкурентних узгоджених дiй суб’єктiв господарювання, передбачених:

- пунктами 1, 2 та 3 частини другої статтi 6 Закону (змови про фiксування цiн, розподiл ринкiв, обсяги виробництва, придбання або продажу), та порушення у виглядi зловживань монопольним (домiнуючим) становищем, що призвели або могли призвести до недопущення, усунення чи суттєвого обмеження конкуренцiї. У випадку вчинення таких порушень базовий розмiр штрафу визначається у розмiрi 45 вiдсоткiв доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) або витрат покупця на придбання товару, прямо чи непрямо (опосередковано) пов’язаних iз порушенням.

12.2. Порушеннями, тяжкiсть яких пiд час визначення базового розмiру штрафу враховується як значна, визнаються порушення (крiм, визначених пунктом 11.1 цих Рекомендацiйних роз’яснень), передбаченi пунктами 1 та 2 статтi 50 Закону, пунктом 4 статтi 50 Закону, а також пунктом 12 статтi 50 Закону, якщо концентрацiя призвела до монополiзацiї чи суттєвого обмеження конкуренцiї на ринку.

У випадку вчинення порушень, передбачених пунктами 1, 2, 12 та 19 статтi 50 Закону, тяжкiсть яких визначається як значна, та порушень, передбачених пунктом 4 статтi 50 Закону, базовий розмiр штрафу визначається у розмiрi 30 вiдсоткiв доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) або витрат покупця на придбання товару, прямо чи непрямо (опосередковано) пов’язаних iз порушенням.

12.3. Порушеннями, тяжкiсть яких пiд час визначення базового розмiру штрафу враховується як середня, є порушення, передбаченi пунктами 5, 8, 10, 11 та 19 статтi 50 Закону, та пунктом 12 статтi 50 Закону, якщо концентрацiя не призвела до монополiзацiї чи суттєвого обмеження конкуренцiї на ринку, а також статтями 1, 4-19 Закону України "Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї".

12.3.1. У випадку вчинення порушень, передбачених пунктом 8 статтi 50 Закону, базовий розмiр штрафу визначається у розмiрi 5 вiдсоткiв доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) або витрат покупця на придбання товару, прямо чи непрямо (опосередковано) пов’язаних iз порушенням.

12.3.2. У випадку вчинення порушень, передбачених пунктами 11, 19 статтi 50 Закону, базовий розмiр штрафу визначається у розмiрi 5 вiдсоткiв доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) порушника на ринку, на якому вiдбулося порушення, за час вчинення порушення.

12.3.3. У випадку вчинення порушень, передбачених пунктами 5 та 10 статтi 50 Закону, базовий розмiр штрафу визначається у розмiрi 5 вiдсоткiв доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) порушника на ринку, на якому вiдбулося порушення, за час вiд вчинення порушення до усунення наслiдкiв порушення або, у випадках, коли їх не усунуто, — за останнiй звiтний рiк, що передує року, в якому накладається штраф.

12.3.4. У випадку вчинення порушення, передбаченого пунктом 12 статтi 50 Закону, якщо концентрацiя не призвела до монополiзацiї чи суттєвого обмеження конкуренцiї на ринку та/або не впливає на товарнi ринки України, базовий розмiр штрафу визначається у розмiрi вiд 30 тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян до 5 вiдсоткiв доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) порушника на ринку, на якому вiдбулася концентрацiя, та сумiжних ринках, за час вiд вчинення порушення до звернення до органу Комiтету iз заявою про надання вiдповiдного дозволу або усунення наслiдкiв порушення iншим способом, або в iнших випадках — за останнiй звiтний рiк, що передує року, в якому накладається штраф.

У випадку, якщо 5 вiдсоткiв вiд доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) вiдповiдача на ринку, на якому вiдбулось порушення, становитиме суму менше нiж 30 тисяч неоподаткованих мiнiмумiв доходiв громадян, базовий розмiр штрафу визначатиметься у розмiрi 30 тисяч неоподаткованих мiнiмумiв доходiв громадян.

Якщо учасники концентрацiї, якi вчинили порушення, дiють на рiзних та несумiжних ринках, базовий розмiр штрафу визначається у розмiрi вiд 10 до 30 тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

12.3.5. У випадку вчинення порушень, передбачених статтями 1, 4-19 Закону України "Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї", базовий розмiр штрафу визначається у розмiрi 30 вiдсоткiв доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг), що вiдбулась з порушенням законодавства про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї.

12.4. Порушеннями, тяжкiсть яких пiд час визначення базового розмiру штрафу враховується як помiрна, є порушення, передбаченi пунктами 9, 13, 14, 15, 16, 17 та 18 статтi 50 Закону.

12.4.1. У випадку вчинення порушень, передбачених пунктами 9 та 17 статтi 50 Закону, базовий розмiр штрафу визначається у розмiрi вiд 6 до 20 тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

У випадку вчинення порушень, передбачених пунктами 16 та 18 статтi 50 Закону, базовий розмiр штрафу визначається у розмiрi до 1 вiдсотка доходу (виручки) суб’єкта господарювання вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) за останнiй звiтний рiк, що передував року, в якому накладається штраф.

12.4.2. Базовий розмiр штрафу за порушення, передбаченi пунктами 13-15 статтi 50 Закону, визначається вiдповiдно до таблиць 1 та 2, наведених у додатку до цих Рекомендацiйних роз’яснень. При цьому, беруться до уваги:

мета запиту — збирання доказiв пiд час розгляду заяви, справи про порушення законодавства про порушення економiчної конкуренцiї (зазначено у графi "розслiдування порушень ЗЗЕК");

– розгляд заяв, справ про концентрацiю та узгодженi дiї суб’єктiв господарювання (зазначено у графi "концентрацiї та узгодженi дiї");

– дослiдження товарних ринкiв поза межами розгляду справ (зазначено у графi "дослiдження").

суб’єкт порушення — вiдповiдач у справi (рядок "Вiдповiдач");

– заявник у справi (рядок "Заявник");

– iнша особа, у тому числi 3-тя особа у справi про порушення (рядок "iнша особа");

– заявник у заявах, справах про узгодженi дiї та концентрацiю (рядок "Заявник" графа "концентрацiї та узгодженi дiї");

– iнший учасник у заявах, справах про узгодженi дiї та концентрацiю (рядок "iнша особа" графа "концентрацiї та узгодженi дiї");

змiст порушення — iнформацiю надано на вимогу органiв Комiтету iз запiзненням до 30 вiдсоткiв вiд первинного строку для вiдповiдi (але не менше 3 днiв) (зазначено у стовпчику "надано iз запiзненням (1));

– iнформацiю надано на вимогу органiв Комiтету iз запiзненням бiльше 30 вiдсоткiв вiд первинного строку для вiдповiдi (але не менше 3 днiв) (зазначено у стовпчику "надано iз запiзненням (2)");

– на вимогу органiв Комiтету iнформацiю не надано до моменту прийняття рiшення у справi (зазначено у стовпчику "не надано iнформацiї (п. 13 ст. 50)");

– iнформацiю надано не в повному обсязi на вимогу органiв Комiтету (зазначено в стовпчику "подання iнформацiї не в повному обсязi (п. 14 ст. 50)");

– надано недостовiрну iнформацiю на вимогу органiв Комiтету (зазначено в стовпчику "подання недостовiрної iнформацiї (п. 15 ст. 50)").

12.4.3. У випадку, якщо в межах розгляду справи про порушення, передбаченого пунктом 15 статтi 50 Закону, встановлено декiлька тотожних випадкiв подання недостовiрної iнформацiї, сукупний розмiр штрафу за рiшенням у такiй справi визначається в межах розмiру штрафу за одне вiдповiдне порушення, передбаченого пунктом 12.4.2 цих Рекомендацiйних роз’яснень.

13. Базовий розмiр штрафу, визначений з урахуванням положень пунктiв 12.1-12.4 цих Рекомендацiйних роз’яснень, з метою забезпечення можливостi врахування обтяжуючих обставин визначається в розмiрi, що не перевищує двох третин максимального розмiру штрафiв за вiдповiдне порушення, передбаченого частинами другою та п’ятою статтi 52 Закону та частинами першою та другою статтi 21 Закону України "Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї".

14. Якщо порушник надав докази, що порушення призвело чи могло призвести до разового ущемлення iнтересiв окремого суб’єкта господарювання, споживача, i розмiр неправомiрно отриманої внаслiдок такого порушення вигоди порушника та/або втрат (збитку) особи, чиї права порушено внаслiдок порушення законодавства про захист економiчної конкуренцiї, може бути безпосередньо встановлений у грошовому виразi, базовий розмiр штрафу визначається у подвiйному розмiрi такої неправомiрно одержаної вигоди чи/або збитку, або подвiйному розмiрi завданих у наслiдок порушення втрат (збиткiв) потерпiлим.

15. У разi, якщо суб’єкти господарювання, якi вчинили порушення, передбаченi пунктом 12 статтi 50 Закону самостiйно звернулися до Комiтету iз iнформацiєю про вчинення порушення пiд час концентрацiї не пiзнiше шести мiсяцiв починаючи з 15 вересня 2015 року, для них розмiр штрафу визначається у розмiрi 1200 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

якщо зазначенi суб’єкти господарювання звернулися до Комiтету з вiдповiдною заявою протягом наступних шести мiсяцiв пiсля закiнчення термiну, передбаченого абзацом першим пункту 15 цих Рекомендацiйних роз’яснень, для них розмiр штрафу визначається у розмiрi 6000 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, якщо з урахуванням базового розмiру штрафу, розрахованого вiдповiдно до пункту 12.3, штраф не є меншим. При цьому рекомендується задовольнити клопотання заявникiв щодо забезпечення нерозповсюдження iнформацiї про вiдповiднi рiшення.

16.1. Базовий розмiр штрафу збiльшується до 50 вiдсоткiв сукупно у випадку доведеностi, зокрема, таких обтяжуючих обставин:

- iнiцiювання дiй (бездiяльностI), якi визнанi порушенням, та/або керiвництво ними;

- створення перешкод у розслiдуваннi справи про порушення, крiм випадкiв, передбачених пунктом 16 статтi 50 Закону;

- вiдмова вiд спiвпрацi.

16.2. Базовий розмiр штрафу збiльшується до двох разiв у випадку доведеностi повторно вчиненого порушення, стосовно якого органами Комiтету прийнято рiшення про визнання вчинення порушення, крiм, порушень, передбачених пунктами 13, 14 та 15 статтi 50 Закону.

17. Базовий розмiр штрафу зменшується до 50 вiдсоткiв сукупно у випадку надання доказiв iснування таких пом’якшуючих обставин:

- припинення вiдповiдачем дiй (бездiяльностI), що мiстять ознаки порушення, до прийняття вiдповiдного рiшення, попереднього рiшення органу Комiтету;

- вiдшкодування шкоди, завданої порушенням, чи усунення наслiдкiв порушення в iнший спосiб до прийняття вiдповiдного рiшення органу Комiтету;

- усунення умов, що сприяли вчиненню порушення, до прийняття вiдповiдного рiшення;

- фактичне недотримання учасником узгоджених дiй їх умов та наявнiсть доказiв, що суб’єкт господарювання фактично конкурував на ринку, протягом всього часу тривання порушення;

- спiвпраця пiд час розгляду справи з органами Комiтету, що сприяла з’ясуванню обставин справи, зокрема виявленню фактiв, вiдомостей, про якi органи Комiтету не запитували, або виявленню iнших порушень законодавства про захист економiчної конкуренцiї, у тому числi вчинених iншими особами;

- вчинення порушення внаслiдок впливу органу виконавчої влади, органу мiсцевого самоврядування, органу адмiнiстративно-господарського управлiння та контролю або суб’єкта господарювання, в економiчнiй залежностi вiд якого знаходився порушник;

- звернення до початку розгляду справи про порушення за отриманням дозволу суб’єктом господарювання на концентрацiю у разi вчинення порушення, передбаченого пунктом 12 статтi 50 Закону.

18. Визначений пунктом 17 цих Рекомендацiйних роз’яснень перелiк пом’якшуючих обставин не є вичерпним, залежно вiд обставин справи можуть бути врахованi iншi пом’якшуючi обставини, якi свiдчать, що вiдповiдач вчинив дiї, спрямованi на пом’якшення негативних наслiдкiв порушення для конкуренцiї, iнтересiв споживачiв на товарних ринках України, про що зазначається у рiшеннi у справi.