ГУ ДФС у м. Києві
Лист
12.02.2016 № 3046/10/26-15-11-01-18
Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист ТОВ " " щодо порядку оподаткування ПДВ послуг, пов’язаних з діяльністю телефонних центрів, що надаються нерезидентам і в межах своїх повноважень повідомляє.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг, або від місця фактичного надання відповідних послуг.
1) місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном (п.п. 186.2.1, п. 186.2, ст. 186 Кодексу), а саме:
а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;
б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;
в) послуг, пов'язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;
г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном;
2) фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується, для тих послуг, які пов'язані з нерухомим майном (п.п. 186.2.2., п. 186.2, ст. 186 Кодексу):
а) послуг агентств нерухомості;
б) послуг з підготовки та проведення будівельних робіт;
в) інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується;
3) місце фактичного надання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів (п.п. 186.2.3., п. 186.2, ст. 186 Кодексу).
Крім цього, п. 186.3 ст. 186 Кодексу встановлено, що місцем постачання послуг, зазначених у п. 186.3 ст. 186 Кодексу вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
До таких послуг належать:
а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);
б) рекламні послуги;
в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;
г) надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця;
ґ) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів;
д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов'язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв'язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж;
е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення;
є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті;
ж) надання транспортно-експедиторських послуг.
При цьому, відповідно до п.186.4. ст. 186 Кодексу, місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 ст. 186 Кодексу.
Таким чином, оподаткування ПДВ операцій з постачання інших послуг, не перелічених в п. 186.3 ст. 186 Кодексу, здійснюється на загальних підставах за ставкою 20 %.
Поряд з цим повідомляємо, що Угода про принципи справляння непрямих податків під час експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав (далі – Угода), ратифікованої Законом України від 20.04.2000р. №1690-ІІІ "Про ратифікацію Угоди про принципи справляння непрямих податків під час експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав", регулює принципи справляння непрямих податків (ПДВ та акциз) виключно для операцій, зазначених в Угоді.
З метою уникнення подвійного оподаткування, Україною укладено міжнародні договори (угоди) з іншими країнами стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України.
Так, у загальному підсумку є чинними міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, укладені Україною з 68 країнами. Крім того, відповідно до статті 7 Закону України "Про правонаступництво України" Україна застосовує 3 угоди СРСР про уникнення подвійного оподаткування, що діють до набрання чинності новими договорами.
Отже, для визначення порядку оподаткування ПДВ послуг, пов’язаних з діяльністю телефонних центів, наданих нерезидентам згідно положень міжнародних договорів, необхідна інформація щодо країни походження нерезидента.
Додатково слід зазначити, що ст. 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.
Згідно із статтею 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
Заступник начальника Е.М. Пруднікова