Щодо податкових наслідків неповернення засновнику статутного капіталу при ліквідації підприємства

Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло запит щодо податкових наслідків неповернення засновнику статутного капіталу при ліквідації підприємства і повідомляє наступне.

Згідно п.3 ст. 80 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV (зі змінами та доповненнями) (далі: Господарський кодекс) товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

При цьому, у визначенні ст. 115 Господарського кодексу господарське товариство є власником: продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом, а також майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Вкладами учасників та засновників господарського товариства відповідно до ст. 86 Господарського кодексу можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Таким чином, оскільки внески до статутного фонду є власністю господарського товариства, їх облік ведеться на підприємстві відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Щодо оподаткування податком на прибуток господарських операцій, у тому числі з неповернення засновнику статутного капіталу, то розділом III Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – Податковий кодекс), зі змінами та доповненнями, передбачено розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень цього розділу.

При цьому, розділом III Податкового кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці при неповерненні засновнику статутного капіталу при ліквідації підприємства.

Щодо оподаткування вказаної операції податком на додану вартість, то згідно з п.п.а) п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу.

А враховуючи те, що постачання товарів, у визначенні пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу, це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду, то не повернення засновнику внеску коштів до статутного капіталу, отриманого на розрахунковий рахунок підприємства, не являється постачанням товару та в податковому обліку з ПДВ не відображається.